П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16066/23
Суддя першої інстанції: Іванов Е.А.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 10.11.2023р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.07.2023р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови від 12.04.2023р. №8212-7361/П-02/8-1500/23 у поновленні виплати їй пенсії з 07.10.2009р. та у проведенні перерахунків і індексації поновленої пенсії; зобов'язання здійснити поновлення виплати її пенсії з 07.10.2009р., провести перерахунки та індексацію поновленої пенсії з 07.10.2009р. на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та виплатити з урахуванням вже отриманих сум пенсії з компенсацією втрати частини доходів починаючи з листопада 2009р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. у справі №420/14390/21 зобов'язано відповідача розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 від 20.04.2021р. з урахуванням висновків суду. На виконання вищезазначеного судового рішення відповідач поновив виплату пенсії з 20.04.2021р. у розмірі 659,22 грн., що на думку позивача порушує вимоги чинного законодавства.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2023р. позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 листом від 12.04.2023р. №8212-7361/П-02/8-1500/23 у поновленні пенсії з 07.10.2009р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009р.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, згідно паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданого органом 3DEU4, 14.12.2020р. та дійсного до 14.12.2030р. /а.с.12-13/
Відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 у 1991 році призначено пенсію за віком.
Позивач у 1993р. виїхала до Німеччини та прийнята на консульський облік у Генеральному консульстві України в Дюссельдорфі.
20.04.2021р. ОСОБА_1 через свого представника за довіреністю звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про поновлення виплати їй пенсії за віком. До заяви було додані копії документів: копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон; оригінал довіреності; картку платника податків. /а.с.21-23/
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.04.2021р. №7134-6925/П-028-1500/21 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність особистого звернення із заявою до пенсійного органу для поновлення та продовження виплати пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. у справі №420/16066/23 (набрало законної сили 11.07.2022р.) визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо прийняття рішення за результатом розгляду заяви про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 від 20.04.2021р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 від 20.04.2021р. з урахуванням висновків суду.
На виконання вищезазначеного рішення суду у листопаді 2022р. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновило виплату пенсії позивача з 20.04.2021р., у розмірі 659,22грн., доплату та пенсію нараховано на листопад 2022р. /а.с.24-26/
27.03.2023р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою поновлення пенсії з 07.10.2009р. з проведенням відповідних доплат та індексацій пенсії, встановлених законом. /а.с.27-28/
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.04.2023р. №;8212-7361/П-02/8-1500/23 повідомлено ОСОБА_1 про те, що рішенням суду по справі №420/14390/21 не зобов'язано провадити перерахунок пенсії в подальшому, а тому для перерахунку пенсії підстав немає правових підстав. /а.с.29/
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови в поновлені виплати пенсії з 07.10.2009р. та здійснення встановлених законодавством її перерахунків та індексації, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ст.1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV (надалі - Закон України №1058-ІV) встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст.51 Закону України №1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009р. №25-рп/2009 п.2 ч.1 ст.49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону України №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з п.3.3. цього Рішення, оспорюваними нормами Закону України №1058-IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.46 Закону України №1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно з ч.2 ст.49 Закону України №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
Таким чином, законодавцем було чітко встановлено, що поновлення виплати пенсії проводиться протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного Фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1) (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.1.1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до п.1.5 Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Отже, передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2021р. ОСОБА_1 через свого представника за довіреністю звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про поновлення виплати їй пенсії за віком. До заяви було додані копії документів: копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон; оригінал довіреності; картку платника податків. /а.с.21-23/
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.04.2021р. №7134-6925/П-028-1500/21 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність особистого звернення із заявою до пенсійного органу для поновлення та продовження виплати пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. у справі №420/16066/23 (набрало законної сили 11.07.2022р.) визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо прийняття рішення за результатом розгляду заяви про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 від 20.04.2021р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 від 20.04.2021р. з урахуванням висновків суду.
На виконання вищезазначеного рішення суду у листопаді 2022р. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновило виплату пенсії позивача з 20.04.2021р., у розмірі 659,22грн., доплату та пенсію нараховано на листопад 2022р. /а.с.24-26/
27.03.2023р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою поновлення пенсії з 07.10.2009р. з проведенням відповідних доплат та індексацій пенсії, встановлених законом. /а.с.27-28/
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.04.2023р. №;8212-7361/П-02/8-1500/23 повідомлено ОСОБА_1 про те, що рішенням суду по справі №420/14390/21 не зобов'язано провадити перерахунок пенсії в подальшому, а тому для перерахунку пенсії підстав немає правових підстав. /а.с.29/
Таким чином, звернення позивача через свого представника, на підставі належним чином засвідченої довіреності, підписаної позивачем особисто, відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з п.п.2.8. Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Так, відповідно до пункту 2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.
За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку №22-1).
Згідно із пунктом 2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2) (пункт 4.1 Порядку №22-1).
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі
Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку №22-1).
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, яким врегульовано спірні відносини, особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватись у встановленому національним законодавством порядку визначеному, зокрема, у Законі України №1058-IV і затвердженого на виконання його положень Порядку №22-1.
При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи визначені п. 2.1 Порядку, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку. Одночасно, орган, що призначає пенсію може здійснювати перевірку достовірності таких документів і зазначених у них відомостей, що узгоджується з пунктом 4.2 Порядку № 22-1.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Для застосування до спірних правовідносин вищезазначені положення необхідно відрізняти пенсію за віком, яка призначається довічно, та пенсії, які можуть мати термін дії (наприклад, пенсія по інвалідності - на період встановлення інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника дітям померлого годувальника призначається до досягнення 18 річного віку, а тим, що навчаються у вищому навчальному закладі - до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення 23 років).
З 07.10.2009р. виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України №1058-ІV. Із цього часу орган Пенсійного фонду має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
Пенсія за віком призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу та розміру заробітної плати, яку вона отримувала, та відповідно до відрахувань до спеціального фонду.
Пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни.
Спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме ст.46 Закону України №1058-IV, визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Аналіз зазначених положень ст.46 Закону України №1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Отже, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Конституція України та Закон України №1058-ІV гарантують всім громадянам України, за певних умов, право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.
Враховуючи те, що нарахування пенсії в повному обсязі покладається на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України, не проведення відповідачем поновлення виплати пенсії позивача після 07.10.2009р. свідчить про те, що його бездіяльність призвела до триваючого порушення права позивача на отримання пенсійних виплат, яке було відновлено на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009р. №25-рп/2009.
Отже, обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим. Відновлення виплати пенсії має проводитися з дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 07.10.2009р. №25-рп/2009 без обмеження її виплати жодними строками.
Дана правова позиція викладена у відповідності до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020р. (справа №815/1226/18).
З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції правильно з'ясував обставини, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв