30 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/19017/22
(суддя Олійник В.М., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/19017/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 07 лютого 2024 року звернулася до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/19017/22 згідно з якою просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по адміністративній справі №160/19017/22, який на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду не провів перерахунок та виплату пенсії в розмірі 61% від грошового забезпечення, вказаного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.06.2022 року № ФД 101402;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі 160/19017/22 здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.06.2022 року №ФД101402;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідача по адміністративній справі № 160/19017/22, який на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду стосовно перерахунку пенсії в розмірі 61% не провів його з 01.12.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі 160/19017/22 здійснити з 1 грудня 2023 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.06.2022 року №ФД101402;
- постановити окрему ухвалу по ст.383 КАСУ та направити її для виконання суб'єкту владних повноважень - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
- накласти на керівника суб'єкта владних повноважень штраф, де половину суми штрафу стягнути на мою користь, а іншу половину до Державного бюджету. - вийти за межі позовних вимог для повного захисту права ОСОБА_1 на отримання пенсії в правильному розмірі. Заява обґрунтовано тим, що відповідач знову не виконав вимоги суду стосовно перерахунку пенсії в розмірі 61% відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено повністю.
Ухвала суду мотивована тим, що покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії позивачеві виконані Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в межах предмету спірних правовідносин по справі №160/19017/22. При цьому, суд першої інстанції роз'яснив позивачу, що для вирішення питання щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 61% на 56% грошового забезпечення, яке відбулося внаслідок перерахунку пенсії з 01.04.2019 та подальших перерахунків, заявниці за захистом своїх прав необхідно звернутися до суду з окремим позовом, так як рішення суду від 16 січня 2023 року стосувалось перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржила його в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що дії відповідача порушують право позивача на отримання пенсії у встановленому законом розмірі.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року по адміністративній справі №160/19017/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум (а.с.58-62).
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі 160/19017/22 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2018 по 31.01.2019 року у розмірі 61% від грошового забезпечення 5365,00 грн, яке зазначено в довідці, що надана на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (а.с.76).
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Водночас, розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд який його ухвалив. Способи судового контролю за виконанням судового рішення встановлені нормами статей 382 - 383 КАС України.
Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Так, частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає такі види судового контролю за виконанням судового рішення:
- зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України),
- визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України),
- оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, вчинених при примусовому виконанні рішення суду (стаття 287 КАС України).
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання, неналежного виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі №160/19017/22 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум (а.с.58-62).
При цьому, як вбачається з мотивувальної частини цього рішення позивачу відмовлено у задоволенні її вимог в частині визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 61% відповідних сум грошового забезпечення з 1 квітня 2019 року та зобов'язання відповідача здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення.
Звертаючись із заявою в порядку 383 КАС України позивач просить вирішити питання щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі 160/19017/22 здійснити з 01 квітня 2019 року та з 01.12.2023 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.06.2022 року №ФД101402.
Зважаючи на те, що резолютивна частина рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі №160/19017/22 не містить приписів щодо обов'язку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі 160/19017/22 здійснити з 01 квітня 2019 року та з 01.12.2023 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.06.2022 року №ФД101402, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення поданої заяви.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає правильним роз'яснення суду першої інстанції про те, що для вирішення питання щодо правомірності зменшення відсоткового розміру пенсії з 61% на 56% грошового забезпечення, яке відбулося внаслідок перерахунку пенсії з 01.04.2019 та подальших перерахунків, ОСОБА_1 за захистом своїх прав необхідно звернутися до суду з окремим позовом, так як рішення суду від 16 січня 2023 року стосувалось перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у справі №160/19017/22 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 30 квітня 2024 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва