30 квітня 2024 р. № 400/697/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,
третя особаОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді неоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення, яким оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надавши ОСОБА_1 довідку з зазначенням відомостей про оформлену відстрочку на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою від 30.01.2024 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що подав відповідачу заяву про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543). Право на відстрочку від мобілізації обумовлене тим, що позивач має мати, яка є інвалідом другої групи. Листом від 13.12.2023 р. відповідач відмовив у наданні відстрочки, що позивач вважає протиправним.
Відповідач надав відзив, в якому у задоволення позову просить відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача відповідач зазначив наступне:
Відповідно до вимог абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
Для отримання відстрочки на військову службу під час мобілізації на підставі вимог ст. 23 Закону, громадянину необхідно надати до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем реєстрації (проживання) документи, що посвідчують особу, військово-облікові документи та документи, що підтверджують право на відстрочку.
При цьому відповідач зазначає, що право на відстрочку існує, поки існує обставина, через яку надається відстрочка.
Відповідно таким документом є акт встановлення факту здійснення догляду, який складається на підставі звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або, особи яка здійснює догляд, до районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду.
Однак, з наданих позивачем документів до ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що крім позивача у його матері є чоловік та повнолітня дочка, будь яких доказів про те, що вони є непрацездатними або інвалідами І, ІІ групи та не мають можливості утримувати останню відсутні, також відсутній і акт встановлення факту здійснення догляду.
Третя особа позов підтримала, просила розглядати справу за її відсутністю.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, цінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач перебуває на військовому обліку у відповідача.
У грудні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на період навчання відповідно до на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543. До заяви додано документи підтверджуючи про інвалідність мати ОСОБА_2 .
Листом від 13.02.2024 року відповідач роз'яснив позивачу порядок надання відстрочки відповідно до чинного законодавства та рекомендував з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 для вирішення питання щодо оформлення відстрочки вразі наявності оригіналів відповідних документів, які відповідно до вимог ст. 23 Закону № 3543 дають право на відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації.
Н погоджуючись з зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022 року, дію якого продовжено.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.
За визначенням ст. 1 Закону № 3543 мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до вимог абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати;
Статтею 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для укомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Статтею 22 Закону № 3543 визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, одними з яких є з'являтися за викликом та бути завчасно приписаними до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки здійснюються заходи щодо призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, транспортних засобів і техніки Національної економіки, які направляються для комплектування визначених військових частин інших складових сип оборони.
Відповідно до вимог абз. 9 п. 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», районні центри комплектування та соціальної підтримки оформлюють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відповідно до положень Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої спеціальним наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15.12.2017 року № 19ДСК (далі - Інструкція), призов громадян України на військову службу за мобілізацією включає їх прибуття за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження медичного огляду та для відправлення у військові частини (установи, обласні збірні пункти).
В пункті 4.19 вказаної Інструкції визначено, що під час прибуття військовозобов'язані з собою повинні мати військово-облікові документи, паспорт громадянина України та документи, що підтверджують їх право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією або звільнення від нього. На підставі поданих документів призначені посадові або службові особи районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснюють уточнення військово-облікових даних військовозобов'язаних.
Військовозобов'язаний який має право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, надає відповідну заяву до місцевого органу виконавчої влади. Після розгляду цих заяв місцевим органом виконавчої влади, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виконує прийняті ним рішення.
Тобто, відповідно Інструкції, військовозобов'язаний який має право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією надає відповідну заяву до місцевого органу виконавчої влади. Після розгляду цих заяв місцевим органом виконавчої влади районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виконує прийняті ним рішення.
У разі прийняття місцевим органом виконавчої влади рішення щодо звільнення військовозобов'язаного від призову на військову службу за мобілізацією в особливих відмітках військового квитка та військово-облікових документах вноситься відповідний запис.
Вказаним військовозобов'язаним видаються довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час загальної мобілізації у відповідності до підстав, передбачених чинним законодавством.
Тобто, на районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не покладені повноваження щодо надання відстрочок від призову на військову на військову службу за призовом під час мобілізації, а лише її оформлення.
Позивач звертався до відповідача із заявою про відстрочку від призову за мобілізацією, на яку отримав відповідь від 13.12.2023 року.
Рішення суб'єкта владних повноважень (у розумінні КАС України) з приводу надання відстрочки від призову за мобілізацією відповідачем не приймалось в силу його повноважень.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушив права позивача.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 77, 241 - 246 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), за участю третьої особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про: визнання протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді неоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, яким оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надавши ОСОБА_1 довідку з зазначенням відомостей про оформлену відстрочку на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.04.2024 року.
Суддя О.В. Малих