30 квітня 2024 р. № 400/226/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., при секретарі судового засідання Куц О.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2023 № 0120742407,
За участю:
представниці позивача Огороднікової Ірини Ігорівни
представниці відповідача Слюсаренко Ольги Вікторівни
09 січня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2023 № 0120742407, за яким застосовано штраф у сумі 1648213,01 гривні.
Підставою позову позивач зазначив те, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням (далі - ППР) відповідач протиправно наклав на нього штраф відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за порушення ним статті 201 ПК України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, які були складені у лютому-жовтні 2022 року в період дії воєнного стану, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
На переконання позивача у період дії воєнного стану, враховуючи положення Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 08.02.2023, відповідач за порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних повинен був застосувати норми пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якими передбачено зменшені розміри штрафних санкцій.
У відзиві на позовну заяву від 09.02.2024 відповідач заперечив проти позову і просив в його задоволенні відмовити у повному обсязі. Відзив умотивував тим, що:
за результатами камеральної перевірки контролюючий орган встановив порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині недотримання термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених у 2022 році;
позивач не подавав контролюючому органу заяву щодо неможливості виконання податкових обов'язків, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а тому вважається таким, що мав можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені ПК України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи;
зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876-ІХ) або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023), оскільки цим Законом не передбачено його зворотну дію.
У відповідні за відзив від 14.02.2024 позивач закцентував увагу на тому, що Конституційним Судом України встановлено правило, згідно з яким пом'якшення відповідальності, у тому числі фінансових штрафів, є застовним щодо фізичних осіб ретроактивно, тобто такі норми безумовно мають зворотну дію в часі. Принцип зворотної дії правових норм, що пом'якшують відповідальність, розповсюджується на фізичних осіб-підприємців так само, як і на фізичних осіб. Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню пункти 89 і 90 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а не статті 201 і 1201 ПК України.
Відповідач правом на подання заперечень не скористався.
Натомість позивач подав до суду додаткові пояснення від 04.03.2024, у яких стверджує, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню правові висновки Верховного Суду, викладені у постанова від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача адвоката Клюца Сергія Олександровича.
25.01.2024 позивач подав до суду копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера адвоката позивача.
30.01.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів реєстрації представником позивача адвокатом Клюцом Сергієм Олександровичем (РНОКПП: НОМЕР_1 ) електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
31.01.2024 представник позивача подав до Миколаївського окружного адміністративного суду Відповідь від 31.01.2024 № 463204 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, відповідно до якої представник позивача ОСОБА_2 має зареєстрований кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 05.03.2024.
06.02.2024 до суду надійшла заява представниці позивача ОСОБА_3 про її участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, яку ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 задоволено.
У підготовчому засіданні 05.03.2024 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 02.04.2024 (протокол судового засідання в режимі конференції від 05.03.2024 № 2561895).
14.03.2024 відповідач подав до суду розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних позивачем в електронній формі.
За результатами підготовчого засідання, 02.04.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання, призначення справи до судового розгляду по суті та про проведення судового засідання 30.04.2024 (протокол судового засідання в режимі конференції від 02.04.2024 № 2681962).
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
За результатами камеральної перевірки позивача відповідач склав Акт від 15.11.2023 № 10735/14-29-24-07/2238202236 про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ФОП Бєгловим О.Ю. р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 (далі - Акт від 15.11.2023).
В Акті від 15.11.2023 встановлено, що на порушення пункту 201.10 статті 201, підпункту 69.1 пункту 69.1 статті 69 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України позивач несвоєчасно зареєстрував податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН на загальну суму податку на додану вартість (далі - ПДВ), у тому числі, до 15 календарних днів на суму ПДВ 29354,37 грн, від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 27993,08 грн, від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 191764,19 грн і від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 3955374,16 гривні.
Заперечень до Акта від 15.11.2023 позивач контролюючому органу не подав.
На підставі Акта від 15.11.2023 відповідач виніс ППР від 07.12.2023 № 0120742407 (форма «Н») (далі - ППР від 07.12.2023), згідно з яким до позивача за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, пунктом 1201.1 статті 1201 та підпунктом 69.1 пункт 69 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, застосовано штраф у сумі 1648213,01 гривні.
Вважаючи ППР від 07.12.2023 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктом 191.1.34, статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові; позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Абзацом четвертим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім камеральних перевірок.
Отож відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення податкового контролю шляхом проведення камеральних перевірок всієї податкової звітності суцільним порядком, у тому числі, у період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Відповідно до пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з абзацом третім пункту 102.1 статті 102 ПК України у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Таким чином, предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов'язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 240/2549/19.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, який набрав чинності 17.03.2022, внесено зміни до статті 102 ПК України шляхом доповнення її пунктом 102.9 такого змісту:
« 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023 і від 05.02.2024 № 49/2024 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб та з 14.02.2024 строком на 90 діб.
Тобто воєнний стан в Україні діє з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по 05 години 30 хвилин 14.05.2024.
Пунктом 1 розділу І Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено.
З вищенаведеного слідує, що на період з 24.02.2022 по 31.07.2023 включно строки, встановлені статтями 76 і 102 ПК України, були зупинені.
Як наслідок, контролюючий орган 15.11.2023 мав повноваження проводити камеральні перевірки податкових декларацій або уточнюючих розрахунків, граничний строк подачі яких настали у 2022 і 2023 роках.
Суд встановив, що 15.11.2023 Головне управління ДПС у Миколаївській області здійснило камеральну перевірку дотримання позивачем порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН за період з лютого 2022 року по лютий 2023 року.
Відтак контролюючий орган мав повноваження на здійснення відповідної камеральної перевірки позивача за вищевказаний період.
Що стосується безпосередньо ППР від 07.12.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 112.1 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2 статті 112 ПК України).
Згідно з підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Відповідно до пункту 521 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Зі змісту вищенаведеного пункту слідує, що перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Тому штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01.03.2020 не підлягали застосуванню.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20 і від 22.02.2024 у справі № 420/19335/22.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак з 12.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України був установлений карантин з метою з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Водночас, як вище встановив суд, 24.02.2022 в Україні був введений воєнний стан, тобто у період дії зазначеного карантину.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було доповнено пунктом 69.
Згідно з пунктом 69 і підпунктами 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (у первинній редакції) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
27.05.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-IX), згідно з яким підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Згідно із Законом № 2260-ІХ абзацом сімнадцятий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 і від 22.02.2024 у справі № 420/19335/22.
З набуттям чинності Законом № 2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі - Порядок № 225), визначено механізм підтвердження можливості чи неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) у період дії воєнного стану в Україні.
Пунктами 3 і 4 розділу ІІ Порядку № 225 передбачено, що платник податків, який не має можливості виконувати податкові обов'язки, зобов'язаний подати контролюючому органу відповідну заяву у строки, визначені Порядком № 225.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 225 рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.
У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, платник податків на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України звільняється від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, які вчинені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), що засвідчені безпосередньо по ньому, за наявності рішення контролюючого органу про неможливість своєчасного виконання таким платником податків податкових обов'язків.
Однак, у позовній заяві позивач нічого не зазначив про наявність рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання ним податкових обов'язків у період дії в Україні воєнного стану.
Тому він не звільняється від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, вчинених з 27.05.2022 у період дії воєнного стану та карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Що стосується застосування до позивача штрафу на несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, суд встановив таке.
Абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до абзаців чотирнадцятого-дев'ятнадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з абзацом першим пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (пункт 109.2 статті 109 ПК України).
Абзацами першим-шостим пункту 1201.1 статті 1201 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином, абзацами першим-шостим пункту 1201.1 статті 1201 ПК України передбачено санкції за податкові правопорушення, об'єктивна сторона складу яких визначена, зокрема, абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Законом № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, внесено зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у тому числі, підрозділ 2 доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:
« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».
Отже, Законом № 2876-ІХ доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану в Україні збільшено граничні строки реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН та зменшено санкції за відповідні правопорушення.
Тобто Законом № 2876-ІХ доповнено ПК України спеціальними нормами, якими змінено об'єктивну сторону податкового правопорушення, передбаченого абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України, та відповідальність за нього, встановлену абзацами першим-шостим пункту 1201.1 статті 1201 ПК України.
Відповідно до частини першої статті 58 Основного Закону України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В пункті 2 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
У пункті 3 мотивувальної частини вищенаведеного рішення Конституційного Суду України зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Пунктами 89 та 90 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України збільшено граничні строки реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН та зменшено санкції за відповідні правопорушення у порівнянні із загальними нормами, закріпленими абзацом першим пункту 201.10 статті 201 та абзацами першим-шостим пункту 1201.1 статті 1201 ПК України.
Відтак цими пунктами пом'якшено юридичну відповідальність платників податків за порушення строків строки реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.
Цими пунктами встановлено, що вони діють протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, тобто що вони діють з 24.02.2022.
Таким чином, оскільки ці пункту пом'якшують юридичну відповідальність за відповідні податкові правопорушення, тому вони мають зворотну дію в часі (ретроактивну форму) і підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли після 24.02.2022, стосовно фізичних осіб.
У постанові від 03.04.2019 у справі № 753/16525/16-ц Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Тому положення щодо зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів в частині пом'якшення або скасування юридичної відповідальності стосовно фізичних осіб поширюються також і на фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом № 2876-ІХ) до закінчення шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, застосуванню до правовідносин, які виникли після 24.02.2022, за участю платників податків - фізичних осіб підлягають спеціальні норми пунктів 89 та 90 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а не загальні норми пункту 201.10 статті 201 та пункту 1201.1 статті 1201 ПК України.
Відповідно до абзаців три і чотири пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Як наслідок, після 08.02.2023 контролюючий орган може притягнути до юридичної відповідальності платника податків - фізичних осіб-підприємців за порушення строків реєстрації у ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених після 24.02.2022, які встановлені пунктом 89 підрозділ 2 розділу і пунктом 69 підрозділу 10 ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Водночас розміри штрафів за такі податкові правопорушення визначаються пунктом 90 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Натомість суд відхилив твердження відповідача про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, оскільки вони стосуються юридичної відповідальності юридичних осіб за несвоєчасну реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а ця справа стосується відповідної юридичної відповідальності фізичної особи (фізичної особи-підприємця).
Цей висновок повністю кореспондується з частиною третьою статті 361 КАС України, відповідно до якої перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Суд встановив, що камеральну перевірку позивача відповідач провів 15.11.2023, а тому він протиправно застосував при складані ППР від 07.12.2023 загальні норми пункту 201.10 статті 201 та пункту 1201.1 статті 1201 ПК України, а не спеціальні норми пунктів 89, 90 підрозділ 2 і пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
В Акті від 15.11.2023 зафіксовано дані про складання та дату реєстрації позивачем 126 податкових накладних в ЄРПН, які на переконання відповідача, зареєстровані з порушенням строків, установлених ПК України.
У судовому засіданні представниця позивача підтвердила достовірність даних Акта від 15.11.2023 щодо дати складання і реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН (протокол судового засідання в режимі конференції від 30.04.2024 № 2809148).
Враховуючи строки реєстрації податкових накладних, встановлені пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, позивач зареєстрував з порушенням строків реєстрації 125 податкових накладних, вказаних в Акті від 15.11.2023, на загальну суму ПДВ 4175273,95 грн, з яких:
до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 194,77 грн (податкові накладні від 04.07.2022 № 482 і від 22.07.2022 № 92);
від 16 до 30 календарних днів - 27940,83 грн (податкова накладна від 30.09.2022 № 34);
від 31 до 60 календарних днів - 228430,86 грн податкові накладні від 03.03.2022 № 5, від 25.03.2022 № 16, від 30.03.2022 № 18, від 30.03.2022 № 19, від 30.03.2022 № 20, від 05.04.2022 № 1, від 05.04.2022 № 2, від 05.04.2022 № 3, від 08.04.2022 № 4, від 12.04.2022 № 6, від 12.04.2022 № 7, від 29.04.2022 № 21, від 29.04.2022 № 22, від 29.04.2022 № 23, від 12.05.2022 № 10, від 19.05.2022 № 17, від 19.05.2022 № 16, від 19.05.2022 № 17, від 10.10.2022 № 40);
від 61 до 365 календарних днів - 3918707,49 грн (усі інші 104 податкові накладні).
Податкова накладна від 13.06.2022 № 11 зареєстрована в ЄРПН вчасно.
Порушення граничних строків реєстрації вищезазначених податкових накладних, які встановлені пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тягнуть за собою накладення на позивача штрафу в розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме:
2 відсотків суми ПДВ, зазначені у відповідних податкових накладних, за порушення строку реєстрації до 15 календарних днів, тобто 3,90 грн (?194,77 х 2 % = ?3,90);
5 відсотків суми ПДВ, зазначеної у відповідній податковій накладній, за порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів, тобто 1397,04 грн (?27940,83 х 5 % = ?1397,04);
10 відсотків суми ПДВ, зазначені у відповідних податкових накладних, за порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів, тобто 22843,09 грн (?228430,86 х 10 % = ?22843,09);
15 відсотків суми ПДВ, зазначені у відповідних податкових накладних, за порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів, тобто 587806,12 грн (?3918707,49 х 15 % = ?587806,49);
всього - 612050,15 грн (?3,90 + ?1397,04 + ?22843,09 + ?587806,12 = ?612050,15).
Натомість Головне управління ДПС у Миколаївській області наклало на позивача штраф у сумі 1648213,01 гривні.
Таким чином, ППР від 07.12.2023 в частині накладення на позивача штрафу в сумі 1036162,86 грн (?1648213,01 - ?612050,15 = ?1036162,86) є протиправним і підлягає скасуванню, а в іншій частині на суму 612050,15 грн - правомірним.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Платіжної інструкції від 20.12.2023 підтверджується понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 13420,00 гривень.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У цій справі суд відмовив у задоволенні позову в частині визнання протиправним і скасування ППР від 07.12.2023 щодо накладення на позивача штрафу в сумі 1031137,15 гривні. В іншій частині позовні вимоги на загальну суму 617075,86 грн задоволено.
Відтак за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області, як суб'єкта владних повноважень, що прийняв частково скасоване ППР від 07.12.2023, необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: 8436,59 грн (?13420,00 х ?1036162,86 / ?1648213,01 = ?8436,59).
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 07.12.2023 № 0120742407 (форма «Н») у частині застосування штрафу у розмірі 1036162 (Один мільйон тридцять шість тисяча сто шістдесят дві) гривні 86 копійок.
3. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 07.12.2023 № 0120742407 у частині застосування штрафу у розмірі 612050 (Шістсот дванадцять тисяч п'ятдесят) гривень 15 копійок.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 8436 (Вісім тисяч чотириста тридцять шість) гривень 59 копійок.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 30 квітня 2024 року