Справа № 462/8206/21 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.
Провадження № 22-ц/811/1567/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Провадження №22-ц/811/1568/22
23 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретарка: Псярук О.В.,
за участі в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представниці відповідача Залізничної РА ЛМР - Скочко А.В., представника відповідача ЛКП «Левандівка» - Гуліна Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м.Львова в складі судді Ліуша А.І. від 05 травня 2022 року та на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 13 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Левандівка», Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» про відшкодування шкоди, -
рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 05 травня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Левандівка», Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» про відшкодування шкоди - відмовлено за його безпідставністю.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13 травня 2022 року заяву представника ЛКП «Зелений Львів» у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Левандівка», Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» про відшкодування шкоди про розподіл судових витрат - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЛКП «Зелений Львів» 5425 /п'ять тисяч чотириста двадцять п'ять/ гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 05 травня 2022 року та ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 13 травня 2022 року оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 05 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 13 травня 2022 року просить скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника ЛКП «Зелений Львів» про розподіл судових витрат - відмовити.
Вважає рішення Залізничного районного суду м. Львова від 05 травня 2022 року суду незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що якщо б відповідачі виконували належним чином свої обов'язки щодо утримання зелених насаджень, щодо догляду за прибудинковою територією, яка знаходиться у їхньому управлінні, тоді б вони вжили усіх необхідних заходів для видалення аварійного дерева, а відтак - запобігли б його падінню на припаркований транспортний засіб марки RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Однак, судом не взято до уваги аргументи позивача та не надано правової оцінки фото-доказам того, що дерево, яке впало на належний ОСОБА_1 автомобіль, перебувало в аварійному стані і потребувало видалення. Звертає увагу на те, що відповідачем не надано висновку Торгово-промислової палати в Україні чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати про наявність по справі форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили), який передбачено п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», на що позивач звертав увагу у заявах по суті, однак судом першої інстанції вказані обставини, які мають значення для вирішення справи, залишені поза увагою. Наголошує, що суду не надано жодних доказів того, що відповідачі вчасно виконали заходи з благоустрою і не мали на відповідній території пошкоджених дерев (адже доказів виконання свого обов'язку щодо щорічного обстеження об'єктів зелених насаджень на території міста відповідачами взагалі суду не надано і про таке навіть не зазначено), а причиною падіння дерева на автомобіль зазначені виключно пориви вітру згідно листом Львівського регіонального центру з гідрометеорології № 9912-08/05.03-657 від 12.07.2021 року. За таких обставин, стороною відповідачів не спростовані твердження та докази, надані позивачем, що падіння дерева пов'язане з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою щодо контролю за належним станом дерев, не надано достеменних доказів того, що падіння дерева відбулось суто внаслідок пориву вітру і не пов'язане з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою. Таким чином, сторона відповідачів не довела відсутність своєї вини, а тому саме вона має відповідати за відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження автомобіля. Щодо ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 13 травня 2022 року, зазначає, що така є незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5425 грн. значно завищено, така не є співмірною зі складністю справи, складністю наданих адвокатом Дячуком В. В. послуг та часом, витраченим на їх надання, а перелік наданої адвокатом правничої допомоги ЛКП «Зелений Львів» необґрунтовано розширений. Зазначене вище свідчить про безпідставність та необґрунтованість ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 13 травня 2022 року, а тому така підлягає скасуванню.
В судове засідання, окрім представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представниці відповідача Залізничної РА ЛМР - Скочко А.В., представника відповідача ЛКП «Левандівка» - Гуліна Ю.О., інші учасники справи не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що такі особи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання апеляційної скарги, представників відповідачів - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзивів на позовну заяву, відповіді на відзиви, апеляційної скарги, усних та письмових заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 12, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 263, 617, 1166 ЦК України, 13,18, 20, Закону України «Про благоустрій населених пунктів»,відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що 30 червня 2021 року о 19.15 год. на вул. Морозенка, 12 у м. Львові на автомобіль «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яке належить позивачу ОСОБА_1 впало дерево. Відповідно до висновку експерта №99/21 від 02 серпня 2021 року майнова шкода завдана автомобілю «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок падіння на нього дерева 30 червня 2021 року становить 230226,00 грн. Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що на переконання суду, падіння дерева 30 червня 2021 року о 19.15 год. на вул. Морозенка, 12 у м. Львові на його автомобіль «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок якого було пошкоджено належний позивачу автомобіль не є результатом бездіяльності відповідачів, а є результатом дії обставин непереборної сили небезпечних стихійних явищ таких як грози, зливового дощу та пориви вітру швидкістю до 22 м/с, які і стали причиною завдання шкоди, а також Львівським регіональним центром з гідрометеорології було здійснення повідомлення про небезпечні метерологічні явища о 15.00 год. до кінця доби. Однак, позивачем та його представником не надано суду жодних належних, допустимих, достатніх, достовірних доказів, що відповідачі не виконала в повному обсязі свої повноваження щодо належного утримання зелених насаджень на вул. Морозенка, 12 у м. Львові 30 червня 2021 року та щодо наявності вини відповідачів у падінні дерева під час дії обставин непереборної сили небезпечних стихійних явищ. Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог, оскільки позивачем та його представником не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів у їх підтвердження.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 133, 141 ЦПК Українизадовольняючи клопотання, виходив з того, представник відповідача ЛКП «Зелений Львів» звернувся до суду з заявою про розподіл судових витрати та подання доказів понесення судових витрат у справі протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Згідно з актом виконаних робіт №5 від 06 травня 2022 року, платіжним дорученням №166 від 10 травня 2022 року адвокат Дячук В.В. надав ЛКП «Зелений Львів» правову допомогу, за яку ЛКП «Зелений Львів» сплатив 5425,00 грн.Постановляючи ухвалу суд виходив з того, що оскільки ЛКП «Зелений Львів» понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5425,00 грн., докази щодо понесення таких витрат подано у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у задоволенні позову відмовлено, а відтак, такі судові витрати слід покласти на позивача.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими - не доведені, а тому рішення суду та ухвала підлягають скасуванню.
В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Левандівка», Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», у якому просив:
- стягнути солідарно з Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Левандівка», Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» на користь ОСОБА_1 139258 грн. матеріальної шкоди та 50000 моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказував на те, що 30 червня 2021 року о 19.15 год. на вул. Морозенка, 12 у м. Львові на його автомобіль «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_1 впало дерево, внаслідок чого завдало пошкоджень у розмірі 139258,00 грн. Внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх обов'язків щодо утримання зелених насаджень та завдання шкоди його майну, просив стягнути з відповідачів солідарно 139258,00 грн. майнової шкоди, 50000,00 грн. моральної шкоди та 4000,00 грн. витрат на залучення експерта.
Як вбачається із матеріалів справи, 30 червня 2021 року о 19.15 год. на вул. Морозенка, 12 у м. Львові на автомобіль «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яке належить позивачу ОСОБА_1 впало дерево.
Так, з Довідки про результати перевірки за повідомленням від гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 (№ НОМЕР_2 від 30.06.2021 року та №15167 від 01.07.2021 року) вбачається, що 30.06.2021 року та 01.07.2021 року заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зверталися на лінію «102» із заявами про прийняття мір до відповідальних осіб комунального підприємства, які відповідають за озеленення вул. Морозенка, 12 м. Львів, де 30.06.2021 року близько 19 год. 15 хв. на ТЗ марки Рено Дастер д.н.з НОМЕР_1 , внаслідок стихійного лиха, впало дерево та було пошкоджено дах, лобове скло, розбиті два задні пасажирські вікна, багажник та двері. Дана подія завдала матеріальних збитків.
Згідно листа ЛКП «Леандівка» №2/1131 від 09.07.2021 року, дерево, яке росло на газоні біля житлового на вул. Морозенка, 12 не знаходиться на обслуговуванні ЛКП «Левандівка». Згідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках», в договорі на управління, послуги на зрізку дерев немає. Таким чином ЛКП «Левандівка» не є балансоутримувачем зелених насаджень.
Також, згідно відповіді ЛКП «Левандівка» №2/1559 від 20.09.2021 року, згідно ЗУ №417 від 14.05.15 року всі будинки списані з балансу місцевих рад, мешканці будинку є співвласниками. Згідно ухвали ЛМР №5620 від 10.10.2019 року ЛКП «Граніт» приєднано до ЛКП «Левандівка». ЛКП «Левандівка» надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території, згідно укладеного договору.
Згідно відповіді Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №32-вих-83531 від 16.09.2021 року, до районної адміністрації звернень щодо необхідності зрізки та інформації про аварійність, сухостій чи фаутний стан дерева, що впало внаслідок буревію, який мав місце 30.06.2021 року біля будинку АДРЕСА_1 не надходило. Згадане дерево на балансі Залізничної районної адміністрації не перебувало.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об'єктів благоустрою населених пунктів належать:
1) території загального користування:
а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
б) пам'ятки культурної та історичної спадщини;
в) майдани, площі, бульвари, проспекти;
г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;
ґ) пляжі;
д) кладовища;
е) інші території загального користування;
2) прибудинкові території;
3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;
4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
Згідно ст. 15 вказаного закону, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою. Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі. Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем. Типовий договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Власник об'єкта благоустрою щодо об'єктів приватної власності, орган державної влади та орган місцевого самоврядування щодо об'єктів благоустрою державної та комунальної власності відповідно до законодавства забезпечує встановлення на об'єкті благоустрою громадських вбиралень. Тарифи на послуги з користування громадськими вбиральнями встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до порядку формування цих тарифів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
За ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. Фінансування державних програм благоустрою населених пунктів та програм з благоустрою об'єктів, які перебувають у державній власності, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону України елементами (частинами) об'єктів благоустрою є зелені насадження уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 10 та ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Аналогічні норми закріплені в підпункті 5.1. розділу 5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 року.
Крім цього, з розділу 9 вказаних Правил випливає, що виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає, зокрема, догляд за ними, а також видалення окремих дерев; видалення аварійних дерев. Згідно до приписів ч. 4 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до розділу 12 та 14 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 року, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються загальні, часткові та позачергові огляди, а також ведеться облік зелених насаджень.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Згідно п.п. 4.1.51., 4.1.52., 4.1.53. положення про Департамент містобудування ЛМР, затвердженого рішенням Львівської міської ради №972 від 27.10.2017 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин), до компетенції Департаменту містобудування ЛМР належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, в тому числі їх озелененням.
Що стосується повноважень Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради у даному питанні, то як вбачається із відповіді Залізничної районної адміністарції Львівської міської ради №32-вих-83531 від 16.09.2021 року, до районної адміністрації звернень щодо необхідності зрізки та інформації про аварійність, сухостій чи фаутний стан дерева, що впало внаслідок буревію, який мав місце 30.06.2021 року біля будинку АДРЕСА_1 не надходило. Згадане дерево на балансі Залізничної районної адміністарції не перебувало.
Згідно Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради (чинного на час виникнення спірних правовідносин), - на Залізничну районну адміністрацію покладено здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам, а також прилеглих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місця відпочинку громадян.
Натомість функції контролю за станом благоустрою та утриманням інших умовно вільних територій, а не територій прилеглих до житлових будинків, в тому числі їх озелененням, покладено саме на Департамент містобудування Львівської міської ради.
В матеріалах справи відсутні докази належності дерев за адресою: АДРЕСА_1 до прибудинкової території, території мікрорайонів чи кварталів, зелені насадження, які на ній розташовані не перебувають на балансі Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, відтак, функції контролю за дотриманням належного стану дерев на цій території покладено саме на Департамент містобудування Львівської міської ради.
Таким чином, Департамент містобудування Львівської міської ради є відповідальним за утримання об'єктів благоустрою комунальної власності та здійснення контролю за їх належним станом, однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що Департамент містобудування Львівської міської ради виконав свої обов'язки та визначив на конкурсних засадах балансоутримувачів, відповідальних за утримання об'єктів благоустрою, в тому числі і на АДРЕСА_1 , де внаслідок падіння дерева пошкоджено автомобіль позивача.
Доводи відповідачів про те, що 30.06.2021 року були наявні форс-мажорні обставини, а саме мали місце небезпечні та стихійні метеорологічні явища, що підтверджуються довідкою з Львівського регіонального центру з гідрометеорології, колегія суддів не бере до уваги, зважаючи на те, що вказана обставина не є форс-мажором, оскільки така не підтверджена документом Торгово-промислової палати України, або іншого компетентного органу, який міг би підтвердити наявність таких обставин.
Також, шкода позивачу (заподіяння пошкодження його автомобілю) внаслідок падіння дерева 30.06.2021 на АДРЕСА_1 підтверджується Довідкою про результати перевірки за повідомлення від гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 , листом ГУНП у Львівській області №8508/38/01-21 від 16.07.2021 року, висновком експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи №99/21 від 02.08.2021 року.
Окремо, згідно висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи №99/21 від 02.08.2021 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Renault Duster реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок падіння дерева 30.06.2021 року без урахування аварійних пошкоджень, станом на момент огляду 09.07.2021 року, становить 230226 грн.; вартість автомобіля Renault Duster реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок падіння дерева 30.06.2021 року у пошкодженому стані, становить 90968 грн.
Відповідно з відповідача Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 слід було б стягнути 139258 грн. (230226грн. - 90968 грн.).
Що стосується стягнення моральної шкоди то слід вказати наступне.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач вказує, що внаслідок бездіяльності відповідачів йому завдана моральна шкода, яка проявляється у душевних стражданнях та в перенесенні психологічного стресу в результаті падіння дерева на автомобіль.
Колегія суддів вважає, що з відповідача Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 слід стягнути 15000 грн. моральної шкоди, зважаючи на те, що факт падіння дерева з вини відповідача були встановлені у судовому засіданні й підтвердився матеріалами справи, а тому позивачу насправді було заподіяно й моральну шкоду, оскільки внаслідок падіння дерева на його автомобіль було завдано чималих страждань та переживань, що призвело до зміни звичного для нього укладу життя, необхідності докладати зусиль для відновлення попереднього укладу життя, терпіти значні незручності та дискомфорт.
Окрім цього, слід стягнути з Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 4000 грн. витрат за проведення експертизи, які підтверджуються актом виконаних робіт №99 від 02.08.2021 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру.
Враховуючи вказане, доводи позову та апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та такі позов та апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Оскаржуване ж рішення суду та ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 13 травня 2022 року, яка є невід'ємною частиною рішення слід скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково, яким слід стягнути з Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 139258 грн. матеріальної шкоди, 15000 моральної шкоди та 4000 грн. витрат за проведення експертизи. В задоволенні решти позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 05 травня 2022 року та ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 13 травня 2022 року - скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Левандівка», Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 139258 грн. матеріальної шкоди, 15000 моральної шкоди та 4000 грн. витрат за проведення експертизи.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 30 квітня 2024 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра