Справа № 936/348/24
Закарпатський апеляційний суд
24.04.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду: адвокатки ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/231/24, за апеляційною скаргою, яку подала адвокатка ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «Ярко і Ко»
Ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 28 березня 2024 року, задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого СВ ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 (далі - слідчий) у кримінальному провадженні №12024071090000066, внесеному 23.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та накладено арешт на майно - сідловий тягач -Е марки «Renalt Magnum 440» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_2 ); напівпричіп бортовий тентований марки «ПП» д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_4 ); навантажену на напівпричіп лісопродукцію породи «Дуб» згідно товаро-транспортної накладної №15 від 22.03.2024 у кількості 18,718 метрів кубічних; товаро-транспортну накладну №15 від 22.03.2024, специфікацію деревини, видаткову накладну №РН-00007 від 22.03.2024, договір поставки № Л 03/10/22, акт приймання - передачі товару від 22.03.2024 із забороною користуватися вищевказаним майном.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 25 березня 2024 року, до слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12024071090000066, внесеному 23.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, про накладення арешту на майно, а саме: сідловий тягач -Е марки «Renalt Magnum 440» д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_2 ) належить ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 , який вилучено та поміщено на майданчик затриманих транспортних засобів, що знаходиться біля стаціонарного посту патрульної поліції у АДРЕСА_2 ; напівпричіп бортовий тентований марки «ПП» д.н.з. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_4 ) належить ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 ; навантажену на напівпричіп лісопродукцію породи «Дуб» згідно товаро-транспортної накладної №15 від 22.03.2024 у кількості 18,718 метрів кубічних, яку залишено на напівпричепі марки «ПП» д.н.з. НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію сідлового тягача марки «Renalt Magnum 440» д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію напівпричепа бортовий тентований марки «ПП» д.н.з. НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , які вилучено та поміщено до паперового конверту з логотипом НПУ СУ; товаро-транспортну накладну №15 від 25.03.2024, специфікацію деревини, видаткову накладну №РН-00007 від 22.03.2024, договір поставки № Л 03/10/22, акт приймання- передачі товару від 22.03.2024, які вилучено та поміщено до паперового конверту з логотипом НПУСУ. Слідчий у клопотанні вказує і на те, що постановою слідчого від 25.03.2024 вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. З метою збереження речових доказів, збереження слідів кримінального правопорушення та проведення експертиз, виникла необхідність у накладенні арешту на майно. Тому слідчий просить накласти арешт на майно.
В ухвалі слідчий суддя вказує на те, що клопотання про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Слідчим суддею констатовано, що слідчим відділенням ВП №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024071090000066, відомості про кримінальне правопорушення в якому 23.03.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України. В ухвалі вказується на те, що постановою слідчого від 25.03.2024, вказане у клопотанні майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Враховуючи те, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що тимчасово вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, з метою проведення повного, всебічного, неупередженого, об'єктивного досудового розслідування кримінального провадження та ефективного здійснення досудового розслідування, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на майно. З огляду на вищевказане, слідчий суддя клопотання слідчого задовольнив.
В апеляційній скарзі адвокатка ОСОБА_5 вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, оскільки така постановлена з істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства. Адвокатка вважає, що слідчим суддею не з'ясовано, що жодних доказів або обґрунтувань того, що деревина та транспортні засоби, на які слідчий просив накласти арешт, отримані у незаконний спосіб, а отже мають ознаки речових доказів, що слідчим та прокурором на підтвердження цих доводів доказів не надано. Більш того, у матеріалах долучених до клопотання містяться документи, надані водієм транспортного засобу, які свідчать про законність придбання деревини та її обліку у цивільному обороті, зокрема: ТТН (Ліс) - були надані для огляду слідчому судді безпосередньо під час розгляду клопотання. Вивезення деревини з місця заготівлі на склади лісокористувача власним або найманим транспортом здійснюється на підставі ТТН-ліс. Однак, вищевказані доводи сторони захисту залишились поза увагою. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора, неявка якого, із огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності прокурора, береться до уваги, що: орган прокуратури належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги; заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший термін від прокурора не надходило; апеляційним судом не визнавалась обов'язковість явки прокурора на розгляд судового провадження; судове провадження повинно бути розглянуто з дотриманням приписів щодо розумних строків його розгляду.
Заслухавши доповідь судді про зміст ухвали, вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення адвокатки ОСОБА_5 , яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга адвокатки ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Визнаючи доводи апеляційної скарги обґрунтованими колегія суддів враховує наступне.
За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.
Відповідно до ст. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на сідловий тягач -Е марки «Renalt Magnum 440» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_2 ); напівпричіп бортовий тентований марки «ПП» д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_4 ); навантажену на напівпричіп лісопродукцію породи «Дуб» згідно товаро-транспортної накладної №15 від 22.03.2024 у кількості 18,718 метрів кубічних; товаро-транспортну накладну №15 від 22.03.2024, специфікацію деревини, видаткову накладну №РН-00007 від 22.03.2024, договір поставки № Л 03/10/22, акт приймання - передачі товару від 22.03.2024 із забороною користуватися вищевказаним майном, - слідчим суддею не взяті до уваги приписи Конституції України, кримінального процесуального закону та принцип верховенства права, закладені в Європейській Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно не перевірені доводи клопотання та приєднані до нього докази (документи) і постановлено судове рішення, яке з огляду на норми матеріального та процесуального права не можна визнати законним та обґрунтованим.
Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації ; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У випадку передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках передбачених Кримінальним кодексом України.
У випадку передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правого характеру у виді конфіскації майна.
У випадку передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Накладаючи арешт на сідловий тягач -Е марки «Renalt Magnum 440» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_2 ); напівпричіп бортовий тентований марки «ПП» д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_4 ); навантажену на напівпричіп лісопродукцію породи «Дуб» згідно товаро-транспортної накладної №15 від 22.03.2024 у кількості 18,718 метрів кубічних; товаро-транспортну накладну №15 від 22.03.2024, специфікацію деревини, видаткову накладну №РН-00007 від 22.03.2024, договір поставки № Л 03/10/22, акт приймання - передачі товару від 22.03.2024 із забороною користуватися вищевказаним майном, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що арешт цього майна має важливе значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та є необхідним із метою збереження речових доказів.
На будь-які інші підстави в обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя в ухвалі не послався.
Дослідивши матеріали за клопотанням, колегія суддів вважає, що слідчим при внесенні клопотання, а слідчим суддею - при його розгляді, не були дотримані вимоги передбачені ст. ст. 170, 171, 173 КПК України.
Дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів також доходить висновку про те, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні будь-хто із фізичних осіб не визнавався підозрюваним, обвинуваченим чи засуджувався й щодо цих осіб може бути застосовано покарання у виді спеціальної конфіскації. Органом досудового розслідування також не надано будь-які дані про те, що у кримінальному провадженні щодо третіх осіб чи юридичних осіб, у випадках передбачених Кримінальним кодексом України, може бути застосована спеціальна конфіскація.
Крім того, органом досудового розслідування не надані будь-які дані про те, що у кримінальному провадженні із власника чи володільця майна може бути стягнута неправомірна вигода. Відсутні у матеріалах судового провадження і дані про неосудних осіб, діями яких завдана матеріальна шкода, яку у подальшому необхідно буде відшкодовувати за рахунок арештованого майна.
Доводи клопотання про те, що підставою та метою арешту вилученого майна є неможливість його відчуження чи будь-яким іншим шляхом знищення або перероблення, оскільки таке є речовим доказом у кримінальному провадженні, - апеляційний суд визнає такими, що не є достатніми підставами для накладення арешту на сідловий тягач -Е марки «Renalt Magnum 440» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_2 ); напівпричіп бортовий тентований марки «ПП» д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_4 ); навантажену на напівпричіп лісопродукцію породи «Дуб» згідно товаро-транспортної накладної №15 від 22.03.2024 у кількості 18,718 метрів кубічних; товаро-транспортну накладну №15 від 22.03.2024, специфікацію деревини, видаткову накладну №РН-00007 від 22.03.2024, договір поставки № Л 03/10/22, акт приймання - передачі товару від 22.03.2024.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 246 КК України передбачена відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
При оцінці доводів клопотання та висновків слідчого судді, апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що у матеріалах долучених до клопотання містяться документи, надані водієм транспортного засобу, які свідчать про законність придбання деревини та її обліку у цивільному обороті, зокрема: ТТН (Ліс) - були надані для огляду слідчому судді безпосередньо під час розгляду клопотання, однак слідчий суддя таким будь-якої оцінки не дав.
Також є не спростованими і доводи апеляційної скарги про те, що до клопотання не додано жодних доказів незаконності походження деревини. При оцінці доводів апеляційної скарги, та клопотання слідчого, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що матеріали судового провадження не містять будь-яких даних на підтвердження того, що під час досудового розслідування проводився огляд імовірного місця незаконної порубки деревини, що у кримінальному провадженні давалось доручення на проведення оперативно - розшукових заходів та слідчих дій на встановлення місць незаконної порубки деревини.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що вивезення деревини з місця заготівлі на склади лісокористувача власним або найманим транспортом здійснюється на підставі ТТН-ліс.
Між тим, з ухвали слідчого судді не вбачається на підставі чого слідчий суддя дійшов суджень про достатність підстав вважати, що вказане у клопотанні майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Крім того, у клопотанні не обгрунтовано, які саме слідчі дії необхідно провести з вищезгаданим майном, у тому числі додані до клопотання матеріали не містять відомостей про призначення у кримінальному провадженні експертиз, які необхідно провести з вилученим майном.
Дослідивши доводи клопотання, колегія суддів доходить висновку про те, що мета арешту майна не підтверджена, а подаючи клопотання, слідчий не врахував положення ч. 1 ст. 170 КПК України, відповідно до якої фізична або юридична особа може бути позбавлена права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При оцінці доводів клопотання та доводів апеляційної скарги, колегія суддів також зазначає, що у клопотанні не вказується на наявність даних у підтвердження ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення тимчасово вилученого майна.
Формальне посилання на ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 168 та ч. 2 ст. 170 КПК України, без належного підтвердження мети та підстав для арешту майна, колегія суддів вважає таким, що не призводить до висновку про його обґрунтованість та про необхідність його задоволення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 246 КК України, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна як арешт належного йому майна, і що слідчим та прокурором поза розумним сумнівом не доведено законності такого арешту.
Вищенаведене свідчить про те, що слідчим суддею були порушені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про накладення арешту на сідловий тягач -Е марки «Renalt Magnum 440» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_2 ); напівпричіп бортовий тентований марки «ПП» д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_4 ); навантажену на напівпричіп лісопродукцію породи «Дуб» згідно товаро-транспортної накладної №15 від 22.03.2024 у кількості 18,718 метрів кубічних; товаро-транспортну накладну №15 від 22.03.2024, специфікацію деревини, видаткову накладну №РН-00007 від 22.03.2024, договір поставки № Л 03/10/22, акт приймання - передачі товару від 22.03.2024.
Відповідно до ст. ст. 409-410 КПК України неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тягнуть скасування судового рішення, а з огляду на приписи ст. 407 цього Кодексу, зі скасуванням ухвали слідчого судді й постановленням нової ухвали.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, яку подала адвокатка ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Ярко і Ко», підлягає задоволенню, оскільки слідчим суддею постановлено судове рішення, яке визнається незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим, ухвала слідчого судді у частині накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 246 КК України підлягає скасуванню із постановленням нової, якою необхідно відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подала адвокатка ОСОБА_5 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 28 березня 2024 року, якою задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12024071090000066, внесеному 23.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та накладено арешт на майно - сідловий тягач -Е марки «Renalt Magnum 440» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_2 ); напівпричіп бортовий тентований марки «ПП» д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_4 ); навантажену на напівпричіп лісопродукцію породи «Дуб» згідно товаро-транспортної накладної №15 від 22.03.2024 у кількості 18,718 метрів кубічних; товаро-транспортну накладну №15 від 22.03.2024, специфікацію деревини, видаткову накладну №РН-00007 від 22.03.2024, договір поставки № Л 03/10/22, акт приймання - передачі товару від 22.03.2024 із забороною користуватися вищевказаним майном, - скасувати.
У задоволенні погодженого прокурором клопотання слідчого СВ ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024071090000066, внесеному 23.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України - сідловий тягач -Е марки «Renalt Magnum 440» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_2 ); напівпричіп бортовий тентований марки «ПП» д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_4 ); навантажену на напівпричіп лісопродукцію породи «Дуб» згідно товаро-транспортної накладної №15 від 22.03.2024 у кількості 18,718 метрів кубічних; товаро-транспортну накладну №15 від 22.03.2024, специфікацію деревини, видаткову накладну №РН-00007 від 22.03.2024, договір поставки № Л 03/10/22, акт приймання - передачі товару від 22.03.2024, відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню касаційним порядком не підлягає.
Судді: