Справа № 301/323/17
Закарпатський апеляційний суд
25.04.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження у кримінальному провадженні № 11-кп/4806/610/23, за апеляційною скаргою, яку подав ОСОБА_5 ,
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12013070100000489, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке належить потерпілому ОСОБА_5 .
В ухвалі суду вказується на те, що ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні за №12013070100000489 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, вказуючи на те, що ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 03.09.2021 у кримінальній справі № 301/323/17 обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. У межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 13.09.2013 накладено арешт на майно, а саме на житловий будинок та надвірні споруди, загальною площею 67 кв.м. та житловою площею 38 кв.м., розташованих у АДРЕСА_1 , яке на той час здійснювалося СУ УМВС України у Закарпатській області відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Внаслідок пожежі, яка сталася у приміщенні Іршавського районного суду в ніч на 20.12.2016, було частково втрачено (знищено) матеріали кримінального провадження №12013070100000489. Після відновлення прокуратурою втрачених матеріалів, кримінальне провадження №12013070100000489 розглянуто Іршавським районним судом, за наслідками якого було постановлено ухвали суду від 03.09.2021 про звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, однак, судом питання про скасування арешту майна вирішено не було. Крім цього, у клопотанні ОСОБА_5 зазначає, що Іршавським районним судом 11.03.2023 прийнято рішення у цивільній справі № 301/3841/22 про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 , який вчинено на підставі свідоцтв про право на спадщину, виданих 21.10.2010 Іршавською державною нотаріальною конторою за реєстрами №1-1026, №1-1027, номер запису про право власності 1570326 від 19.06.2013 та визнано за ним право власності на вказаний житловий будинок та надвірні споруди, у порядку спадкування за законом. Тобто, він є власником житлового будинку та надвірних споруд, на які було накладено арешт у кримінальному провадженні №12013070100000489. Просить скасувати накладений на майно арешт, а саме арешт житлового будинку та надвірних споруд, загальною площею 67 кв. м. та житловою площею 38 кв. м., розташованих у АДРЕСА_1 , що належить йому ОСОБА_5 .
В ухвалі суду вказується на те, що підстав для задоволення клопотання немає. Судом встановлено, що відповідно до ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 03.09.2021, обвинувачену ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження за №12013070100000489 відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, закрито. Крім того, відповідно до ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 03.09.2021 обвинувачену ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження, внесене 26.03.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013070100000489 відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України, закрито. В ухвалі також вказується на те, що вищевказаним судовим рішенням у порядку ст. 100 КПК України вирішено питання про долю речових доказів. Судом досліджено відомості з Витягу з державного реєстру речових прав, індексний номер витягу 333611119 від 26.05.2023, відповідно до яких житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 11.04.2023 належить ОСОБА_5 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки №311588108 від 04.10.2022, на житловий будинок з надвірними спорудами, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 13.09.2013 накладено арешт. Окрім цього, з матеріалів клопотання убачається, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2013, накладено арешт на зазначене у клопотанні майно, яке згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, належить ОСОБА_6 , що розташоване за адресою АДРЕСА_1 . З огляду на вищенаведене, а також на те, що у матеріалах клопотання відсутні докази того, у рамках якого саме кримінального провадження постановлено ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно, а також за заявою ОСОБА_5 від 15.09.2023 розгляд клопотання відкладався для надання можливості щодо подачі додаткових доказів, однак таких не додано, тому суд відмовив у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, просить її скасувати. Вважає, що судом безпідставно та необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання. Посилається на те, що місцевий суд не врахував доводи клопотання про те, що ОСОБА_5 є власником житлового будинку та надвірних споруд, на які було накладено арешт у кримінальному провадженні №12013070100000489, що судом з'ясовано відомості щодо того, в якому саме кримінальному провадженні накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5 , тобто, на переконання апелянта, кваліфікація кримінального правопорушення, дані про осіб обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, а також обставини вчинення кримінальних правопорушень судом були у повній мірі з'ясовані. Більш того, у резолютивній частині оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції чітко вказує на номер кримінального провадження, у якому накладено арешт на майно. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2013 у кримінальному провадженні №12013070100000489, відомості про кримінальне правопорушення в якому 26.03.2013 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме на житловий будинок та надвірні споруди, загальною площею 67 кв.м. та житловою площею 38 кв.м., розташовані в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 .
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора та апелянта, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора та апелянта ОСОБА_5 , береться до уваги те, що повідомлення про час та місце апеляційного розгляду органу прокуратури та апелянту ОСОБА_5 направлено відповідно до вимог законодавства і вони вважаються належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, клопотань чи заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги від прокурора не надходило, а апелянт подав письмову заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення учасників судового розгляду; перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних вимог.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
За змістом ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Як вірно встановив суд першої інстанції, відповідно до ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 03.09.2021, обвинувачену ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження за №12013070100000489 відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, закрито. Цією ж ухвалою обвинувачену ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч. 3 ст.190 КК України на підставі ч. 1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження, внесене 26.03.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013070100000489 відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України, закрито. Разом із тим, відповідно до вищезгаданої ухвали вирішено питання про долю речових доказів у порядку ст.100 КПК України.
Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження та змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції досліджено відомості з Витягу з державного реєстру речових прав, індексний номер витягу 333611119 від 26.05.2023, відповідно до яких житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 11.04.2023 належить ОСОБА_5 .
При цьому, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки №311588108 від 04.10.2022, на житловий будинок з надвірними спорудами розташованого за адресою АДРЕСА_1 , ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 13.09.2013 накладено арешт.
Разом із тим, знаходить своє підтвердження і висновок суду першої інстанції про те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2013, накладено арешт на зазначене у клопотанні майно, яке згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, належить ОСОБА_6 , що розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Тому, на переконання апеляційного суду, з огляду на те, що у матеріалах клопотання відсутні докази того, у рамках якого саме кримінального провадження постановлено ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно, а також за заявою ОСОБА_5 від 15.09.2023 розгляд клопотання відкладався для надання можливості щодо подачі додаткових доказів, однак таких не додано, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
Із урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 є власником житлового будинку та надвірних споруд, на які було накладено арешт у кримінальному провадженні №12013070100000489, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання щодо скасування арешту майна та не дають підстав для задоволення такого клопотання.
Разом із тим, як безпідставні і такі, що не впливають на висновки суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що кваліфікація кримінального правопорушення, дані про осіб обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, а також обставини вчинення кримінальних правопорушень судом були у повній мірі з'ясовані, і при цьому, у резолютивній частині оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції чітко вказує на номер кримінального провадження, у якому накладено арешт на майно.
У зв'язку з наведеним, доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що судом безпідставно та необґрунтовано відмовлено у задоволенні поданого ним клопотання, визнаються такими, що не знаходять свого підтвердження.
Тому, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, у зв'язку з чим, ухвала як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга, доводи якої є безпідставними, задоволенню не підлягає.
Приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що саме за клопотанням учасників процесу - сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з'ясування фактичних обставин справи; що апелянтом не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, що належить потерпілому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12013070100000489, відомості про кримінальне правопорушення в якому 26.03.2013 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді: