Справа № 309/2297/24
Провадження № 1-кс/309/369/24
30 квітня 2024 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024078050000097 від 26.04.2024 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України про арешт тимчасово вилученого майна,-
Дізнавач сектору дізнання Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024078050000097 від 26.04.2024 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України звернувся в суд з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна .
Клопотання вмотивовано тим, що 25.04.2024 року до чч Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від ГРПП Хустського РУП ГУНП в Зо, про те, що в смт. Вишково по вул. Центральна, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , імовірно перебуває в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння та порушує громадський порядок. Виїздом СОГ на місце події в гр. ОСОБА_5 було виявлено та вилучено прозорий згорток з подрібненою речовиною зеленого кольору, схожою на наркотичну-канабіс. 25 квітня 2024 року слідчим СВ Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , в період часу з 21 години 37 хвилин по 21 годину 44 хвилин, проведено огляд місця події, за адресою смт. Вишково, площа Центральна, в ході якого від гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , було вилучено прозорий поліетиленовий згорток з вмістом подрібненої речовини зеленого кольору, яку було упаковано в спеціальний пакет НПУ СУ PSP 1238469, які постановою дізнавача сектору дізнання Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12024078050000097.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вказані вилучені речі є знаряддям вчинення вказаного кримінального правопорушення та необхідно для подальшого проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 236 ч. 7 - при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частина 2 вказаної статті вказує на те, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: пункт 1) використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди, пункт 3) є предметом кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 168 тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тобто, вилучені в ході огляду місця події речі є тимчасово вилученим майном.
Метою накладення арешту є збереження речових доказів, з метою унеможливити розпоряджатися вищевказаним майном, щоб запобігти зникненню, втраті або пошкодженню відповідного майна.
Підставою для накладення арешту є те, що вилучені предмети та порошкоподібна речовина біло-рожевого відповідно до ст.98 КПК України визнані речовими доказами згідно постанови слідчого (дізнавача), а тому виникла необхідність у кримінальному провадженні вжити заходи щодо збереження речових доказів у вигляді арешту вказаного майна та проведення експертиз.
В даному випадку вилучений прозорий поліетиленовий згорток з вмістом подрібненої речовини зеленого кольору, ззовні схожу на канабіс яку було упаковано в спеціальний пакет НПУ СУ PSP 1238469, є предметами кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, а тому в органу досудового розслідування виникла необхідність у проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Враховуючи викладене, з метою запобігання зникненню, втраті чи частковому знищенню речових доказів по даному кримінальному провадженню, слід накласти арешт на прозорий поліетиленовий згорток з вмістом подрібненої речовини зеленого кольору, ззовні схожу на канабіс, яку було упаковано в спеціальний пакет НПУ СУ PSP 1238469.
В судове засідання дізнавач сектору дізнання Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 не з'явився, надіславши суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
В судове засідання власник вилученого майна ОСОБА_5 не з'явився, про місце і час розгляду клопотання належним чином був повідомлений, шляхом надіслання СМС повідомлення, про причини неявки суд не повідомив.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Керуючись ст. ст. 171, 172 КПК України, суддя слідчий -
Клопотання дізнавача сектору дізнання Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024078050000097 від 26.04.2024 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України про арешт тимчасово вилученого майна - задоволити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у даному кримінальному провадженні, а саме на саме на прозорий поліетиленовий згорток з вмістом подрібненої речовини зеленого кольору, ззовні схожу на канабіс, яку було упаковано в спеціальний пакет НПУ СУ PSP 1238469, які були вилучені 25 квітня 2024 року в період часу з 21 години 37 хвилини по 21 годину 44 хвилини в ході огляду місця події слідчим СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 .
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на дізнавача ОСОБА_3 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1