33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"03" грудня 2007 р. Справа № 15/28
за позовом Дочірнє підприємство "Балтика Маркетинг"
до відповідача Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ "Титаніябуд"
про розірвання договору від 08 липня 2003 року та стягнення 1 381 127 грн. 65 коп.
Суддя Марач В.В.
Представники:
Від позивача : не з"явився
Від відповідача : Світличний Р.В.
від третьої особи: не з"явився
В засіданні оголошувалась перерва з 26.11. по 03.12.2007 року
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена
СУТЬ СПОРУ : Позивач -Дочірнє підприємства «Балтика Маркетинг» (надалі ДП «БалтикаМаркетинг») звернувся в господарський суд з позовом до Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі УКБ) в якому просить суд розірвати інвестиційний договір, укладений з відповідачем 08.07.2003 року, та стягнути з останнього 1 381 127 грн. 65 коп. в т.ч. 700000 грн. основного боргу, 259709 грн. 26 коп. інфляційних витрат, 62827 грн. 55 коп. відсотків річних та 358590 грн. 84 коп. пені.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі інвестиційного договору від 08.07.2003 року він перерахував відповідачу 700000 грн., як пайову участь у будівництво 34 квартир в 40-а квартирному житловому будинку по вул. Єгорова, 11-в, МКР-5, м.Бердянськ, однак відповідач своїх зобов"язань по догвору не виконав, будинок в експлуатацію не здав і житлової площі позивачу не передав.
Під час розгляду справи представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить розірвати інвестиційний договір, укладений з відповідачем 08.07.2003 року, та стягнути з останнього 1 096 129 грн. 82 коп. в т.ч. 700000 грн. основного боргу, 259709 грн. 26 коп. інфляційних витрат, 62827 грн. 55 коп. відсотків річних та 59663 грн. 01 коп. пені.
Представник позивача в дане судове засідання не з"явився, про дату, часм і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис в протоколі судового засідання від 26.11.2007 року.
Відповідач надав суду письмовий відзив на позов в якому позовних вимог не визнає посилаючись на те, що він частину коштів, отриманих від позивача освоїв, а частину повернув за вказівкою позивача товариству "Титаніябуд" та товариству "Тактика Центр" на підставі договору про відступлення права вимоги.
Просить в позові відмовити.
Оскільки у своїх запереченнях на позов, відповідач, зокрема, посилається на те, що УКБ виконавчого комітету Рівненської міської ради частково погасило свою заборгованість, шляхом пред"явлення простого векселя на суму 325000,00 грн., та оплати в сумі 50000,00 грн. на користь ТОВ "Титаніябуд" за вимогою позивача, зважаючи на заперечення зазначених дій останнім, суд, відповідно до ухвали від 07.02.07 р. залучив до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Титаніябуд" м.Київ, вул.Михайла Грушевського, 28/2-А, Н/П № 43.
Місцезнаходження третьої особи стверджується наявним в матеріалах справи оригіналом Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.108).
Натомість, згідно повернутих на адресу суду судових повісток, ТОВ "Титаніябуд" за офіційно зареєстрованою адресою не значиться.
Враховуючи це та зважаючи, що сторони будь-яку іншу інформацію, щодо можливого фактичного місцезнаходження третьої особи суду не подали, останню викликати в судове засідання та відібрати в неї пояснення по суті спору не вбачається можливим.
Враховуючи це, спір підлягає вирішенню по суті.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому суд керувався наступним.
08 липня 2003 року між сторонами у справі (позивачем та відповідачем) був укладений інвестиційний договір (а.с.10-14, далі договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, відповідач приймав позивача (ДП «Балтика Маркетинг») в пайове будівництво 34 квартир в 40-ка квартирному житловому будинку по вул. Єгорова, 11-в, МКР-5, м. Бердянськ.
Пунктом 1.1.2. договору передбачено, обов'язок забудовника передати замовнику право власності на вказані квартири, з моменту поступлення на його розрахунковий рахунок коштів, відповідно до п. 1 додатку № 1 до договору.
Відповідно до п. 1 додатку № 1 до інвестиційного договору від 08.07.2003 року ДП «Балтика Маркетинг» зобов'язувалось перерахувати першу частину платежу у розмірі 700000,00 грн. не пізніше семи банківських днів з моменту заключення інвестеційного договору.
Судом встановлено, що позивач перерахував відповідачу, двома платежами, вказану в п. 1 додатку № 1 до договору суму 700000,00 грн., а саме, 30.07.2003 року -480600,00 грн., та 11.08.2003 року -219400,00 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями і не оспорюється відповідачем (а.с.19).
Відповідно до п.1.2. та 2.1.5 договору, будинок по вказаній вище адресі в м. Бердянськ мав бути збудований, зданий в експлуатацію, до завершення четвертого кварталу 2003 року, тобто до 31.12.2003 року.
Пунктом 2.1.6. договору передбачено обов'язок відповідача передати на момент введення в експлуатацію будинку, у власність позивача приміщення загальною площею, виходячи з ціни 1-го м.кв. -770,00 грн., еквівалентно сплаченим коштам.
В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи зазначений спірний будинок не збудовано та в експлуатацію не здано.
Статтею 530 ЦК України встановлено- якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Викладене свідчить, що відповідач допустив прострочення зобов'язання, щодо будівництва житлового будинку більше ніж на три роки, що змусило, в свою чергу, позивача звернутись з позовом до суду про розірвання укладеного інвестиційного договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України встановлює правові наслідки порушення зобов'язання, а саме, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Викладене свідчить, що відповідач допустив саме істотне порушення договору.
Відповідно до ст.188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Судом встановлено, що відповідач отримав пропозицію про розірвання договору 08.12.06 р. (а.с.17). Однак відповідач не надіслав відповіді на пропозицію про розірвання договору у строк встановлений ст.188 ГК України.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про правомірність вимоги про розірвання договору, а отже, позов у цій частині підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідач на підставі листа позивача №188/1/11.04 від 5 листопада 2004 року погасив частину суми заборгованості шляхом пред'явлення простого векселя від 01.06.2005 року № 32000302430 на суму 325000,00 грн. товариству з обмеженою відповідальністю «Титаніябуд» м. Київ, що підтверджується актом пред'явлення векселя до оплати від 01.06.2005 року (а.с.31). Також, згідно вищезазначеного листа було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Титаніябуд» 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1651, від 29.11.2004 року.
Крім того, на підставі договору про відступлення права вимоги від 18.06.2007 року, укладеного між ДП "Балтика Маркетинг" та ТзОВ "Тактика Центр", відповідач перерахував на рахунок останнього 181 тис.грн., що підтверджується платіжними дорученнями №534 від 22.06.2007р. на суму 16 000,00 грн., №565 від 06.07.2007р. на суму 15 000,00 грн., №584 від 11.07.2007р. на суму 35 000,00 грн., №620 від 18.07.2007р. на суму 10 000,00 грн., №637 від 25.07.2007р. на суму 10 000,00 грн., №640 від 25.07.2007р. на суму 20 000,00 грн., №689 від 08.08.2007р. на суму 25 000,00 грн..
Таким чином, з огляду на вищенаведене, відповідач не передав позивачу квартир на суму 194 000,00 грн. і не повернув останньому вказану суму.
В зв"язку з невиконанням відповідачем умов інвестиційного договору позивачу завдані збитки в сумі 194 000,00 грн.
Відповідно до п.5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв"язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимогати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
За таких обставин вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача 194 000,00 грн. обгрунтовані і підлягають до задоволення.
Вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов"язання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Позивач нараховує пеню за період з 29.06.2006р. по 29.12.2006 року, про що зазначає в заяві про уточнення позовних вимог.
Пунктом 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
Згідно з статтею 230 ГК України пеня відноситься до штрафних санкцій.
Інвестиційним договором від 08.07.2003 року встановлено, що відповідач мав виконати зобов"язання по передачі квартир позивачу до 31.12.2003 року.
Всупереч нормі статті 232 ГК України позивач здійснив нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання після шести місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача, на підставі статті 625 ЦК України, заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Статтею 625 ЦКУ встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто вказаною статтею встановлено, що боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за невиконання саме грошового зобов'язання.
Однак відповідно до інвестиційного догвору відповідач не брав на себе грошового зобов"язання перед позивачем. Умовами вказаного договору встановлений обов"язок відповідача передати позивачу квартири.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Інвестиційний договір від 08 липня 2003 року, укладенийміж Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (33000, м. Рівне, вул. Лермонтова, 6) та Дочірнім підприємством "Балтика Маркетинг" (08631, Київська обл., Васильківський р-н., смт. Глеваха вул. Вокзальна, 2 ) - розірвати.
3. Стягнути з рахунку Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради вул. Лермонтова 6,Рівне,33000 р/р 26009340103040 "Укрсоцбанк" Рівненська обласна дирекція МФО 333012 ЗКПО 00517742 на користь Дочірнє підприємство "Балтика Маркетинг" (вул.Вокзальна,2,Глеваха,Васильківський район, Київська область,08631), 194000, 00 грн. збитків, 2025 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити в задоволенні.
Суддя Марач В.В.
підписано "05" грудня 2007 р.