печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16343/24-к
18 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участю:
представника власника майна - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024, у кримінальному провадженні №42020170000000016,-
В 12.04.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування арешту майна, накладеного уєхвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024, у кримінальному провадженні №42020170000,000016.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт, було накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 року по справі № 757/1986/24-к, необгрунтовано без правових підстав для арешту майна. Слідчим суддею не враховано негативні наслідки арешту майна, крім того підприємство не повідомлялось про розгляд клопотання про накладення арешту на грошові кошти.
Адвокат вказує, що підстави для накладення арешту на майно, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, відсутні, оскільки стороною обвинувачення не надано належних доказів, що грошові кошти підприємства є речовим доказом, підлягають конфіскації, спеціальній конфіскації або можуть бути арештовані з метою забезпечення цивільного позову.
Грошові кошти підприємства не є майном підозрюваного, обвинуваченого, засуженного або юридичної осоюби, щодо якої здійснюється провадження, оскільки товариство є третьою особою.
Також, прокурором не доведено належними та доказами завдання будь-якої шкоди державі.
Окрім цього, даний арешт несе негативні наслідки для товариства, а тому адвокат просить суд скасувати частково арешт, накладений на грошові кошти, що належать Приватному акціонерному товариству «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», в частині скасування заборони на проведенення операцій з конвертації валюти та здійснення видаткових операцій у тому числі на транзитні рахунки в інших банках.
Представник власника майна в судовому засіданні підтримав клопотання. Разом з цим, уточнив вимоги та просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 року по справі № 757/1986/24-к, в частині скасування заборони на проведенення операцій з конвертації валюти та здійснення видаткових операцій у тому числі на транзитні рахунки в інших банках, щодо оплати послуг оренди комунального та державного майна, комунальних платежів.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки ухвала слідчого судді про накладення арешту є законною та обґрунтованою.
Також, прокурор зазначив, що наявний цивільний позов, а тому скасування арешту навіть в частині, в якій просить адвокат, не свідчить, що дані кошти підуть саме на оплату послуг оренди комунального та державного майна, комунальних платежів.
Відтак, скасування арешту майна навіть частково може нести негативні наслідки для забезпечення цивільного позову.
Окрім цього, на думку прокурора, слідчим суддею враховано баланс між завданнями кримінального провадження та інтересами ПрАТ «Полатвський ГЗК» і саме тому ухвалою накладено арешт на грошові кошти, а не на самі банківські рахунки.
Прокурор зазначив, що на даний час вже відкрите провадження по банкрутству даного товариста та подана апеляційна скарга на ухвалу про арешт майна від 24.01.2024 у справі №757/1986/24-к апеляційним судом ще не розглянута.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
Судовим розглядом за наданими матеріали встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022 за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 року по справі № 757/1986/24-к було накладено арешт на грошові кошти, що належать ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282), які знаходяться на рахунках банківських установ, а саме:
- АТ «Державний ощадний банк України» код банку (МФО) 300465, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 , рахунків: НОМЕР_2 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 26.06.2019; НОМЕР_3 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 26.06.2019; НОМЕР_4 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 01.07.2019; НОМЕР_5 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 15.07.2020; НОМЕР_6 (валюта рахунку - 978 Євро), відкритий 15.07.2020; НОМЕР_7 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 18.11.2020;
- АТ "ОТП БАНК" код банку (МФО) 300528, код за ЄДРПОУ НОМЕР_8 , рахунків: НОМЕР_9 (валюта рахунку - 643 російський рубль), відкритий 09.08.2016; НОМЕР_9 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 09.08.2016; НОМЕР_9 (валюта рахунку - 978 Євро), відкритий 09.08.2016; НОМЕР_10 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 28.05.2020; НОМЕР_11 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 17.06.2020; НОМЕР_12 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 03.07.2020; НОМЕР_13 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 24.01.2023; НОМЕР_14 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 24.01.2023; НОМЕР_15 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 09.02.2023; НОМЕР_16 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 19.04.2023; НОМЕР_17 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 10.05.2023; НОМЕР_18 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 17.05.2023;
- ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» код банку (МФО) 320478, код за ЄДРПОУ НОМЕР_19 , рахунків: НОМЕР_20 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 27.07.2020; НОМЕР_20 (валюта рахунку - 978 Євро), відкритий 27.07.2020; НОМЕР_20 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 27.07.2020.
Дозволити проведення операцій з конвертації (обміну) валюти та здійснення видаткових операцій у тому числі на транзитні рахунки в інших банках, пов'язаних з:
- виплатою заробітної плати і відповідних нарахувань на заробітну плату працівників ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ: 00191282), в тому числі розрахунків при звільненні, відпускних, аліментів, лікарняних, відпустки у зв'язку із вагітністю та пологами, матеріальної допомоги на поховання згідно з Колективним договором, матеріальної допомоги сім'ям загиблих працівників згідно з Колективним договором, пільгових пенсій, включаючи на здійснення виплат з вказаною метою на транзитні рахунки в інші банківські установи;
- виплатами, пов'язаних зі сплатою місцевих податків та зборів;
- оплатою (в т.ч. здійснення передплати) постачальником енергоносіїв та електроенергії, зокрема, постачання природнього газу та його розподіл, постачання побутового газу, споживання теплової енергії, постачання та передачі електроенергії, сплата фіксованого платежу за користування програмним забезпеченням оператора ринку (ПЗ ОР), послуги оператора збору даних комерційного обліку (КО), вчинення інших платежів, пов'язаних із закупівлею енергоносіїв;
- поповненням/сплатою гарантійних внесків для участі в торгах на енергетичних біржах, а також інших платежів за участь у аукціонах;
- відшкодування витрат на відрядження працівників ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та оплати, пов'язаних з відрядженням (придбання білетів, оплата послуг з проживання, у тому числі які здійснюються через туристичні агенції);
- виплати за цивільно-правовими договорами фізичним особам на підставі договорів, що були укладені до 01.02.2023;
- виплатами, направленими на підтримку внутрішньо переміщених осіб та Збройних Сил України.
Так, з даної ухвали вбачається, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.08.2013, у голови правління ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, після чого останній вступив у злочинну змову з невстановленими на даний час особами.
В ухвалі зазначено, що 06.10.2023 до Головного слідчого управління Національної поліції України надійшла позовна заява від Державної служби геології та надр України, які є потерпілою стороною у кримінальному провадженні, згідно з яким позивач просить стягнути солідарно з ПрАТ «Полтавський ГЗК» та ОСОБА_6 , на користь Держгеонадр збитки в розмірі 157 125 980 680, 20 грн., завдані внаслідок незаконного видобутку корисних копалин.
Відтак, арешт слідчим суддею було накладено з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Також, ч. 1 ст. 62 КПК України встановлено, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Слідчий суддя при вирішенні клопотання про скасування арешту майна, що накладений в рамках кримінального провадження також, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
З врахуванням зазначеного, вбачається, що слідчим суддею, при постановлені ухвали про накладення арешту, надавалась оцінка обставинам щодо необхідності арешту та підстав такого накладення, оскільки з аналізу ухвали слідчий суддя вбачає, що арешт є актуальним та є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
Окрім цього, в зв'язку із наявністю цивільного позову та заявленого розміру шкоди, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту, оскільки, як і збереження речових доказів, так і забезпечення цивільного позову в майбутньому є важливим етапом захисту прав та інтересів потерпілих осіб та дослідженням органу досудового розслідування всіх обставин справи.
Також, слідчим суддею, з метою забезпечення справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав заявника, було накладено арешт на грошові кошти та дозволено проведення операцій з конвертації (обміну) валюти та здійснення видаткових операцій, у тому числі на транзитні рахунки в інших банках, пов'язаних з: виплатою заробітної плати і відповідних нарахувань на заробітну плату працівників ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ: 00191282), в тому числі розрахунків при звільненні, відпускних, аліментів, лікарняних, відпустки, у зв'язку із вагітністю та пологами, матеріальної допомоги на поховання згідно з Колективним договором, матеріальної допомоги сім'ям загиблих працівників згідно з Колективним договором, пільгових пенсій, включаючи на здійснення виплат з вказаною метою на транзитні рахунки в інші банківські установи; виплатами, пов'язаних зі сплатою місцевих податків та зборів; оплатою (в т.ч. здійснення передплати) постачальником енергоносіїв та електроенергії, зокрема, постачання природнього газу та його розподіл, постачання побутового газу, споживання теплової енергії, постачання та передачі електроенергії, сплата фіксованого платежу за користування програмним забезпеченням оператора ринку (ПЗ ОР), послуги оператора збору даних комерційного обліку (КО), вчинення інших платежів, пов'язаних із закупівлею енергоносіїв; поповненням/сплатою гарантійних внесків для участі в торгах на енергетичних біржах, а також інших платежів за участь у аукціонах;відшкодування витрат на відрядження працівників ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та оплати, пов'язаних з відрядженням (придбання білетів, оплата послуг з проживання, у тому числі які здійснюються через туристичні агенції); виплати за цивільно-правовими договорами фізичним особам на підставі договорів, що були укладені до 01.02.2023;виплатами, направленими на підтримку внутрішньо переміщених осіб та Збройних Сил України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, оскільки, на думку слідчого судді, арешт накладено з врахуванням необхідності забезпечення діяльності товарства, не порушення прав третіх осіб та належного досудового розслідування.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК УкраїниНа підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024, у кримінальному провадженні №42020170000000016- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7