печерський районний суд міста києва
Справа № 755/11855/23-ц
Пр. № 2-4575/24
03 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Новака Р.В.,
при секретарі: Бурячок А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 16.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., що зареєстрований в реєстрі за № 10376 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Паріс» заборгованості у розмірі 81962,16 грн., таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що при вчиненні виконавчого напису № 10376 порушений порядок вчинення виконавчих написів, затверджений Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999. Виконавчий напис було вчинено у незаконний спосіб, тому позивач вважає його таким, що не підлягає виконанню. Також позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. від 16.11.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 10376, що здійснюється в межах виконавчого провадження НОМЕР_2
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.08.2023 справу за вказаним позовом направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою суду від 14.11.2023 справу прийнято до свого провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду м. Києва 14.11.2023 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 10376 від 16.11.2021.
08.03.2024 представником відповідача ТОВ «ФК «Паріс» Слюзенко В.О. подано до суду заяву про визнання позову. Крім того, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України просив повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Позивач в позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі.
Відзиви від відповідачів не надходили.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 16.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис №10376 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Паріс» заборгованості в розмірі 81962,16 грн.
12.07.2022 приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 щодо виконання виконавчого напису №10376, що вчинений 16.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Паріс» заборгованості в розмірі 81962,16 грн.
За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку, а лише їх конкретизує.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Таким чином нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
Аналогічну позицію викладено в ухвалі колегії суддів судової палати цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01.03.2017 р. № 201/1662/16-ц.
З матеріалів справи слідує і дана обставина була встановлена в судовому засіданні, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості відповідача перед банком.
Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Одночасно, аналізуючи позовні вимоги позивача по відношенню до відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., як співвідповідача, слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною 2 статті 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.
Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.
Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду № 519/77/18 від 14.08.2019.
Враховуючи викладене, аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 по відношенню до відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О.про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню. Оскільки останній не є належним відповідачем у даній справі та виконує функції держави.
Разом з тим, за встановлених обставин, враховуючи заяву представника відповідача від 08.03.2024 про визнання позову, суд вважає вимоги позивача пред'явлені до ТОВ «ФК «Паріс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, правомірними, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як визначено у ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Так, позивачем при зверненні до суду із даним позовом за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1074,00 грн., що підтверджується квитанцією № 56 від 11.08.2023, та за забезпечення позову у розмірі 537,00 грн., що підтверджується квитанцією № 55 від 11.08.2023.
Оскільки відповідач визнав позов, то з державного бюджету підлягає повернення позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто, 805,50 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то з відповідача ТОВ «ФК «Паріс» на користь позивача підлягають стягненню 805,50 грн. у відшкодування судових витрат.
Керуючись Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, ст.ст. 12, 81, 141, 142, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис, вчинений 16.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, що зареєстрований в реєстрі за № 10376, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Паріс» заборгованості у розмірі 81962,16 грн. таким, що не підлягає виконанню.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме, 805 (вісімсот п'ять) грн. 50 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» на користь ОСОБА_1 805 (вісімсот п'ять) грн. 50 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач-1: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77-А, код ЄДРПОУ 38962392.
Відповідач-2: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 16.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, 21001, м. Вінниця, вул. Героїв Крут, буд. 4-В, прим. 47.
Суддя Р.В. Новак