Справа №621/218/24
Провадження №2/621/415/24
Рішення
Іменем України
(заочне)
30 квітня 2024 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді - Шахової В.В., за участю секретаря судового засідання - Девятерикової А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 25.11.2023 Сектором державної реєстрації актів цивільного стану Кегичівської селищної ради, актовий запис № 29.
В обґрунтування позову зазначено, що з 25.11.2023 сторони перебувають в шлюбі. Від шлюбу спільних дітей не мають. На даний час сторони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, мешкають окремо один від одного. Враховуючи неможливість примирення з відповідачем, позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Позивачка ОСОБА_1 просила слухання справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити в повному об'ємі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Після розірвання шлюбу просила відновити прізвище на дошлюбне - " ОСОБА_3 ".
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, заяв та відзиву на позов не надав.
Відповідно до частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на те, що належним чином повідомлений відповідач повторно не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки, суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.
Як вбачається зі Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , 25 листопада 2023, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , Сектором державної реєстрації актів цивільного стану Кегичівської селищної ради зареєстровано шлюб, актовий запис № 29. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на " ОСОБА_5 " (а. с. 6).
Сторони від шлюбу спільних дітей не мають.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110 Сімейного кодексу України).
Судовим розглядом встановлено, що позивачка продовжувати шлюбні відносини не бажає, примирення та збереження шлюбу неможливе, шлюб носить формальний характер, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що потягне за собою неприпустиме порушення права одного з подружжя або обох на вільний вибір. Спір про поділ майна подружжя відсутній.
Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, згідно чинного законодавства, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу, тому, враховуючи вищевикладене, задоволення позовних вимог про розірвання цього шлюбу не суперечить вимогам законодавства України.
Беручи до уваги фактичні взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З урахуванням позиції позивачки, питання про розподіл судових витрат при ухваленні судового рішення не вирішувалось.
Керуючись статтями 110, 111 - 115 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 11, 12, 81, 141, 142, 247, 263 - 265, 280 - 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 листопада 2023 року Сектором державної реєстрації актів цивільного стану Кегичівської селищної ради, актовий запис № 29, Свідоцтво про шлюб, серії НОМЕР_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище " ОСОБА_5 " відновити на дошлюбне " ОСОБА_3 ".
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено та підписано 30 квітня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Головуючий: В. В. Шахова