Справа № 309/5315/23
Провадження № 2/309/1048/23
(Заочне)
18 квітня 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді Кемінь В.Д.
за участю секретаря судового засідання Плиска А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» в інтересах якої діє представник Столітній Михайло Миколайович до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТзОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» в особі представника Столітнього М.М. звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 23.11.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5109986 про надання споживчого кредиту у розмірі 18500 грн. строком на 30 днів (дата повернення кредиту 23.12.2021 року), зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
11.12.2021 року відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, на підставі чого Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів.
Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.
18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 18.04/2023-Ф, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_2 за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
Позивач вказує, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає 18500 гривень - тіло кредиту та 32429,5 гривень - нараховані відсотки, всього 50929,5 гривень.
Таким чином, представник позивача просить суд стягнути із відповідача суму заборгованості, а також суму 3% річних, що становить 2436,24 гривні, інфляційні витрати у розмірі 10695,21 гривні.
Ухвалою судді від 03.11.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Представник позивача ТзОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.11.2021 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 був укладений договір №5109986 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 18500 гривень, строком на 30 днів.
Зазначений кредитний договір був укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС Україна».
Підписавши договір про надання споживчого кредиту, ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Також судом встановлено, що ТзОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором виконало та надало йому кредит в розмірі 18500 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору становить 50929,5 гривень, інфляційні витрати 10695,21 гривень, 3% річних 2436,24 гривні.
Крім того, судом також встановлено, що 18.04.2023 року ТзОВ «Авентус Україна» на підставі договору факторингу №18.04/23-Ф, за плату відступило, а ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги на суму за кредитним договором №5109986, боржником якого є ОСОБА_2 .
Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до п.1 ч.2ст.11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідност.526ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статей 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані представником позивача докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
У свою чергу відповідач ОСОБА_2 у передбачений судом строк відзив на позовну заяву не подав, а отже не надав суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростовували заявлені вимоги представником позивача.
Приписи ч.2 ст.625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Формулювання статті 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язують із індексом інфляції, орієнтує на їх компенсаційний, а не штрафний характер, а тому 3% річних або інший розмір процентів, який встановлений в договорі, не є неустойкою у розумінні статті 549 ЦК України.
За змістом вказаних статей нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних або інший розмір процентів входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.
Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат та витрат на правничу допомогу, то суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року зі справи №922/445/19 та від 22.11.2019 року зі справи № 910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини п'ятої статті 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в сумі 10000 грн. підтверджується звітом про надання правової допомоги згідно договору №10/07-2023 від 10.07.2023, рахунком на оплату по замовленню № 1301/27/10 від 27.10.2023 р., платіжною інструкцією №1218 від 12.10.2023, договором про надання правової допомоги №10/07-2023 від 10.07.2023, тому підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу в заявленому розмірі, а саме у розмірі 10000 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,12,27,77,81,141,263-265,280-284,288,354 ЦПК України, ст.ст.256,527,533,626,629,631,651,1046,1048,1050,1054 суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 5109986 від 23.11.2021 року в розмірі 50929,5 (П'ятдесят тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн.50 коп., інфляційні втрати - 10695,21 грн. ( Десять тисяч шістсот дев'яносто п'ять ) грн. 21 коп., три відсотки річних - 2436,24 грн. (Дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 24 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» 2147,20 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. сплаченого судового збору та 10 000 гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: Кемінь В.Д.