Провадження № 2-о/742/74/24
Єдиний унікальний № 742/1397/24
29 квітня 2024 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Бездідька В.М., присяжних: Трепаченка А.М., Когут Н.М., за участю секретаря Лісафіної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Зеленський Сергій Миколайович, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,
встановив:
Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати безвісно відсутньою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Прилуки, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог посилається на ті обставини, що він є сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 2017 році мати, ОСОБА_2 захворіла, в неї стався інсульт і заявнику довелося перевезти її до себе додому, щоб здійснювати за нею догляд. З того часу вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Мати ще в липні місяці 2019 року пішла з дому до сьогодні не повернулась. Заявник не має жодних відомостей про місце її перебування. Вона вже більше 4-х років не з'являється за місцем проживання і реєстрації та відносини ні з ким не підтримує. До того ж, відповідно до повідомлення №1061 Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області від «10» січня 2024 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 розшукується Прилуцьким РВП ГУНП в Чернігівській області як безвісти зникла, оперативно-розшукова справа № 47/77 від 01.07.2019 року. Проведеними заходами місце знаходження останньої до даного часу не встановлено. Після того як пройшло 4 місяці з дня зникнення матері Пенсійний фонд України припинив виплату її пенсії, крім цього також призупинена виплата пільг на житлово-комунальні послуги та банківську картку було заблоковано. Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки надає можливість не сплачувати комунальні послуги за особу, яка ними фактично не користується, що передбачено чинним законодавством України.
В судове засідання заявник не з'явився.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи (а.с.9).
ОСОБА_2 , 1938 р.н., розшукується Прилуцьким РВП як безвісти зникла з 2019 року (а.с.11).
ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проте не проживає (а.с.12).
Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справ. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Частиною 1 статті 43 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Відповідно до імперативних положень ч.5 та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, при розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які стосуються розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою.
Так, 22.11.2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження №61-34068св18 (ЄДРСРУ №78044509) підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.05.2018 року у справі №225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до ч.2 ст.43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (ст.43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, але і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи: особа жива, особа померла (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2018 року у справі №317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18 (ЄДРСРУ №72641734).
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Отже, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.
Відповідно до ст.306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Згідно з вимогами ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
Судом з'ясовано, що заявнику необхідно визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою для оформлення сплати комунальних платежів відповідно до фактично проживаючих осіб.
Приймаючи до уваги викладене вище, достовірно встановивши, що ОСОБА_2 більше одного року відсутня за місцем постійного проживання, а відомостей про місце її перебування немає з 2019 року, суд дійшов висновку, що заява є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим беззаперечно підлягає задоволенню, оскільки факт зникнення ОСОБА_2 підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються, тому вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 безвісно відсутньою з 01.07.2019 - дати відкриття оперативно-розшукової справи.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою в порядку ст.309 ЦПК України.
На підставі ст.43 ЦК України, керуючись ст.12, 81, 258-259, 263-265, 273, 293, 305-309, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заявлені вимоги ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Зеленський Сергій Миколайович, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - задовольнити.
Визнати безвісно відсутньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Прилуки, з 01.07.2019 року, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО
Присяжні Андрій ТРЕПАЧЕНКО
Наталія КОГУТ