ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 41/639
04.12.07
За позовом Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна»по
виготовленню цінних паперів
До Української союзу промисловців і підприємців
Про стягнення 200 000 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники:
Від позивача Карповська Л.В. -по дов. № 74000-02/5586 від 14.11.2006
Козир А.О. -по дов. № 74000-02/2586 від 14.11.2007
Від відповідача Сергієнко Р.В. -по дов. № 010юр-4-1340 від 07.11.2007
У засіданні брали участь
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 08.11.2007 та 27.11.2007 оголошувалась перерва.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів про стягнення з Української Спілки промисловців і підприємств безпідставно набутих коштів в розмірі 200 000 грн.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з огляду на наступне. Позивач є членом УСПП про що видано відповідний сертифікат. Пунктом 2 ст. 6 Статуту УСПП, встановлено, що члени мають УСПП робити посильний внесок у діяльність та розвиток УСПП в порядку, передбаченому цим Статутом, а також надавати необхідну допомогу УСПП. Порядок перерахування внесків на виконання статутних завдань УСПП визначено Положенням «Про розмір та порядок перерахування внесків в структурі УСПП». Внесок комбінату в розмірі 200 000 грн. було перераховано на виконання статутних завдань УСПП у відповідності до чинного законодавства України та витрачено на проведення статутної діяльності УСПП. Отже, позивач перерахував кошти відповідачу у повній відповідності до чинного законодавства України. Право власності об'єднань громадян здійснюють вищі статутні органи цих організацій в порядку, визначеному чинним законодавством України та статутними документами. Відповідно до п. 4 ст. 7 та п. 3 ст. 8 Статуту УСПП. такими органами в нашій організації є З'їзд (загальні збори) та Правління. Частиною 5 статті 21 Закону України «Про об'єднання громадян»прямо заборонено передавати кошти, отримані на виконання статутних завдань, членам об'єднання, оскільки «кошти та інше майно об'єднань громадян, в тому числі тих, що ліквідуються, не може перерозподілятись між членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується в доход держави». Члени громадської організації можуть прийняти рішення про передачу одному із членів організації її майна, або коштів тільки якщо вони дійдуть висновку про те, що така передача відповідає статутним завданням організації та не суперечить чинному законодавству України. Оскільки такого рішення керівні органи УСПП не приймали, вимоги позивача про повернення коштів є фактичним розподілом коштів, отриманих відповідачем на виконання статутних завдань та прямо суперечить п. 5 ст. 21 ЗУ «Про об'єднання громадян».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2006 порушено провадження у справі № 41/639 та призначено до розгляду на 09.10.2006.
В судовому засіданні 09.10.2006 відповідно до ст. 77 господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 31.10.2006.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2006 розгляд справи був відкладений на 17.11.2006.
В судовому засіданні 17.11.2006 відповідно до ст. 77 господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 28.11.2006.
28.11.2006 позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій заявник просить визнати недійсним п. 4 протоколу № 4 спільного засідання Правління Української союзу промисловців і підприємців; зобов'язати відповідача скасувати сертифікат члена УСПП (реєстраційний № 2513), що був виданий позивачу; зобов'язати відповідача повернути на поточний рахунок позивача 200 000 грн., що були ним безпідставно тримані в якості членських внесків на підставі рахунку № 746 від 15.04.2006.
В судовому засіданні 28.11.2006 відповідно до ст. 77 господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.12.2006.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2006 розгляд справи було відкладено на 22.01.2007.
Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 12.01.2007 справу № 41/639 доручено прийняти для подальшого розгляду по суті судді Жирнову С.М.
Позивачем в судовому засіданні 22.01.2007 було подано клопотання в якому просить п. 1 вимог позивача, викладених у заяві про уточнення позовних вимог вважати викладеним у наступній редакції : визнати недійсним п. 4 протоколу № 4 від 25.06.2005 спільного засідання Правління Української союзу промисловців і підприємців.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2007 : 1. прийнято відмову позивача від позову про повернення (стягнення) безпідставно набутого майна у сумі 200 000 грн., 2. припинено провадження у справі в частині заявлених позовних вимог про повернення (стягнення) безпідставно набутого майна у сумі 200 000 грн., 3. відмовлено позивачу в задоволенні заяви про уточнення позовних вимог від 28.11.2006 та з урахуванням клопотання від 22.01.2007.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2007 № 41/639 позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2007, виходячи з того, що у Господарського суду міста Києва не було правових підстав виносити ухвалу в частині прийняття відмови позивача від позову про повернення (стягнення) безпідставно набутого майна у сумі 200 000 грн. та припинення провадження у справі в частині заявлених позовних вимог про повернення (стягнення) безпідставно набутого майна у сумі 200 000 грн., оскільки матеріали справи не містять письмової заяви позивача про відмову від позову в цій частині, як це передбачено ч. 1 ст. 78 ГПК України, апеляційну скаргу позивача задоволено, пункти перший та другий ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2007 у справі № 41/639 скасовано. Матеріали справи № 41/639 направлено до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Згідно резолюції Заступника Голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. 16.04.2007 справу передано на розгляд судді Євдокимову О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 розгляд справи призначено на 19.07.2007.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2007 розгляд справи було відкладено на 10.09.2007. Однак, розгляд справи, в зв'язку з хворобою судді Євдокимова О.В., 10.09.2007 не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від24.09.2007 розгляд справи призначено на 05.10.2007.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.10.2007 справу № 41/639 доручено прийняти до свого провадження судді Сіваковій В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2007 розгляд справи був призначений на 08.11.2007.
Позивач в судовому засіданні 08.11.2007 було подано заяву про доповнення позовних вимог, в якій також просив суд визнати недійсним п.1 питання 4 протоколу №4 від 25.06.2007 спільного засідання Правління УСПП, на якому позивача було прийнято до складу УСПП.
Клопотання позивача не підлягає задоволенню, оскільки п. 3 ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2007 у даній справі, який залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2007, позивачу вже було відмовлено в задоволенні клопотання про прийняття до розгляду такої вимоги.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 08.11.2007 та 27.11.2007 оголошувались перерви.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
На підставі виставленого Державному підприємству «Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів (надалі -позивач) рахунку № 746 від 15.04.2005 на перерахування коштів на виконання статутних завдань у розмірі 250000 грн. 00 коп., позивач перерахував Українському союзу промисловців і підприємців (надалі -відповідач) 200 000 грн. 00 коп. згідно платіжних доручень № 1028 від 14 07.2005 та № 1031 від 15.06.2005. Відповідно до призначення платежу, вказаним в платіжних дорученнях, кошти перераховані на виконання статутних завдань згідно рахунку № 746 від 15.04.2005.
25.08.2005 позивач, посилаючись на п. 3.3. Статуту ДП «Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів (надалі -статут позивача), звернувся до відповідача листом № 54000-01/1795 з проханням повернути йому помилково перераховані кошти.
Пунктом 3.3. Статуту позивача визначено, що участь в асоціаціях, корпораціях, концернах та інших об'єднаннях здійснюється на добровільних засадах за погодженням із Міністерством фінансів України, якщо це не суперечить чинному законодавству України, зокрема антимонопольному.
Відповідач відповів листом № 02-4-1231 від 06.09.2005 та стосовно можливості повернення коштів зазначив, що кошти були використані на цілі, передбачені положеннями статуту та кошторису доходів та витрат УСПП, проте така можливість буде розглянута не раніше 2006 року.
07.08.2006 позивач звернувся до відповідача з претензією № 74000-51/1710, в якій просив прийняти термінові заходи щодо перерахування коштів в сумі 200 000 грн. 00 коп., яку відповідач залишив, також, без задоволення, відповівши листами від 11.08.2006 та 18.09.2006.
Спір виник з причин того, що позивач вважає кошти у розмірі 200 000 грн. 00 коп. помилково перерахованими відповідачу, а останній проти цього заперечує з підстав отримання зазначених коштів у якості вступного внеску, який не підлягає поверненню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до п. 1.1. Статуту Українського союзу промисловців і підприємців (надалі -статут відповідача) відповідач є всеукраїнською громадською неприбутковою організацією, утвореною відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян»(надалі -Закон), яка об'єднує за спільними інтересами на засадах добровільності та рівності громадян України, трудові колективи підприємств, суб'єктів підприємницької діяльності, їх об'єднання та громадські організації і створена з метою захисту економічних, соціальних та інших інтересів членів УСПП, координації та консолідації дій своїх членів у сфері економічних та соціально-трудових відносин.
Статтею 3 Закону встановлено, що громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Згідно вимог ст. 13 Закону об'єднання громадян діє на основі статуту або положення.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону у діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх статутами, можуть брати участь колективні члени.
Пунктом 5.2. Статуту відповідача передбачено, що колективними членами УСПП можуть бути колективи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості та розташування, громадські організації та їх об'єднання, інші неприбуткові організації, в тому числі міжнародні, які прийняли рішення про вступ до УСПП, сплачують вступні та членські внески.
В матеріалах справи наявна заява колективу позивача (без дати, без номера) про прохання прийняти їх колективним членом УСПП, яку як зазначає відповідач ним було отримано 12.04.2005 (арк. справи 21).
Натомість судом наголошується на тому, що наведені доводи відповідача не приймаються судом до уваги як безпідставні та необґрунтовані, оскільки, а ні заява, а ні наявні в матеріалах докази не підтверджують викладене. Інших доказів відповідачем не подано.
Згідно п. 1.1 Положення про розмір та порядок перерахування внесків в структурі УСПП (надалі -положення) вступний внесок на виконання статутних завдань - одноразове грошове перерахування, що сплачується, для вступу в УСПП, в порядку та розмірі, визначених у відповідності до Статуту УСПП та цього Положення.
Пунктами 2.2, 2.4 Положення встановлено, що перерахування суми вступного внеску здійснюється до прийняття рішення про членство в УСПП. Підставою для видачі сертифікату УСПП, яким підтверджується членство в УСПП, є перерахування суми вступного внеску в повному обсязі та прийняття рішення Правлінням УСПП про прийом в члени УСПП.
Відповідно до п. 4.1. Положення рішення про встановлення пільгових розмірів вступного чи членських внесків щодо конкретної особи, надання відстрочки їх сплати може бути прийняте регіональними відділеннями УСПП лише за умови отримання попередньої згоди Правління УСПП.
Постановою Правління відповідача «Про прийом у члени УСПП»від 25.06.2005 було вирішено згідно п. 5.2 Статуту відповідача та на підставі заяви позивача прийняти останнього у члени УСПП.
В процесі розгляду спору судом було встановлено, про що також зазначено відповідачем (арк. справи 22), Правлінням УСПП було прийнято рішення про прийняття позивача в члени УСПП без перерахування внеску на виконання статутних завдань, у зв'язку з чим було прийнято вищенаведену постанову.
Оскільки вказаний факт відповідач не оспорює, вказані твердження судом прийняті як достовірні.
Отже, з викладеного вбачається, що позивача було прийнято в члени УСПП без перерахування внеску на виконання статутних завдань.
Крім того, як вбачається з рахунку № 746 від 15.04.2005, підставою для виставлення його позивачу для сплати було зазначено: «постанова Правління УСПП», проте постанову було прийнято відповідачем лише 25.06.2005, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що сплачені позивачем кошти у розмірі 200000 грн. 00 коп. не є вступним внеском.
Викладене також підтверджується виходячи з наступного.
За змістом п. 4 розділу І Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»(надалі - інструкція), затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 № 135, платіжним дорученням є розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.
Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Інструкції, реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачу.
У реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу»(залежно від конкретного випадку) зазначається, зокрема, таке: під час розрахунків за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) - назва/вид товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється; (п. 8 розділу ІІІ Інструкції).
Як зазначалось вище, позивачем в платіжних дорученнях № 1028 від 14.07.2005 та № 1031 від 15.06.2005 у рядку призначення платежу містять зазначено відомості про перерахування коштів на виконання статутних завдань згідно рахунку № 746 від 15.04.2005, а не вступного внеску.
Судом не беруться до уваги посилання відповідача на лист Прокуратури міста Києва № 07/1852-05 від 04.09.2006 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно дій службових осіб ДП ПК «Україна»щодо перерахування грошових коштів відповідачу, оскільки відсутність ознак злочину, передбачених кримінальним судочинством не є наслідком відсутності цивільної відповідальності та неможливості її застосування.
Стосовно висновку науково-правової експертизи від 30.10.2006, проведеної Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України на запит відповідача, відзначається що відповідно до ст. 127 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для роз'яснення експертом правових питань.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 200 000 грн. 00 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Українського союзу промисловців і підприємців (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 34, код 00036897) на користь Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, код 16286441) 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. перерахованих коштів, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
В.В. Сівакова