29 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 182/3327/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2024 року в адміністративній справі №182/3327/23 (головуючий суддя I-ї інстанції - Кобеляцька-Шаховал І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (треті особи: Старші державні інспектори відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті державної служби України Савченко Владислав Олегович, ОСОБА_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач 07.07.2023 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті транспорті (треті Старші державні інспектори відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті державної служби України Савченко В.О., ОСОБА_2 ), в якому просив:
- скасувати постанови серії АА № 00003348 від 29 грудня 2022 року, серії АА № 00003339 від 29 грудня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.,
- провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позову зазначено, що позивача двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., оскільки обидві оскаржувані постанови прийняті протягом незначного проміжку часу (2 години) за одне правопорушення - за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Вказане правопорушення позивач вважає триваючим, а тому, всупереч положенням ч.1 ст.61 Конституції України його протиправно двічі притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Також позивач вважає, що зроблений відповідачем розрахунок перевищення фактичної маси у спірному випадку є необґрунтованим, що свідчить про неправомірність спірних постанов, оскільки їх прийнято на підставі необґрунтованих розрахунків.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано постанову старшого державного інспектора відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті державної служби України з безпеки на транспорті Савченка Владислава Олеговича, серії АА №00003348 від 29 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп., та провадження у справі закрито.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з'ясуванням обставин справи, є необґрунтованим та прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що після здійснення автоматичної фіксації правопорушення інформація потрапляє на розгляд у хронологічному порядку вчинення таких правопорушень. У спірних правовідносинах, зафіксовані адміністративні правопорушення містять самостійні склади, різні об'єктивні сторони, а саме - час, місце (ділянка дороги), обставини перевищення ваги ТЗ. Апелянт вважає, що відсутні підстави для визнання вчиненого позивачем правопорушення триваючим, оскільки відповідальність за таке правопорушення настає за самим фактом порушення без перевірки та врахування часових меж їх вчинення. Зазначає, що положення ч.2 ст.36 КУпАП не можуть бути застосовані до вказаних правовідносин, оскільки справа про кожне зафіксоване адміністративне правопорушення розглядається окремо в різний час.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 286 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У період з 11.04.2024 року по 18.04.2024 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці.
У період з 22.04.2024 року по 26.04.2024 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на навчанні.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 є власником транспортного засобу Mercedes-Benz Actros, держ.номер НОМЕР_2 (а.с.14).
Відповідач - Державна служба з безпеки на транспорті/відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про автомобільний транспорт» та Кодексом України про адміністративні правопорушення повноваження.
Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження позивачем встановлено, що відносно нього наявні постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка проживає/перебуває на території України, а саме: постанова серії АА №00003339 від 29 грудня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП та постанова серії АА №00003348 від 29 грудня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Відповідно до постанови серії АА №00003339 від 29.12.2022 року 11 листопада 2022 року о 12 годині 01 хвилині, за адресою: Н-31 км. 122+000 Полтавської області автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано ТЗ Mercedes-Benz Actros, днз НОМЕР_2 , під керуванням позивача, який допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених в п.22.5 ПДР України, а саме: перевищення загальної маси ТЗ на 13,8% (3,61 тони), при дозволеній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 12.5% (2,378 тон), при дозволеному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1.3 м до 1,8 м. при спарених колесах (а.с.20).
Крім того, згідно постанови серії АА №00003348 від 29.12.2022 року 11 листопада 2022 року о 14 годині 49 хвилин, за адресою: М-04 км. Дніпропетровської області автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано ТЗ Mercedes-Benz Actros, днз НОМЕР_2 , позивач допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених в п.22.5 ПДР України, а саме: перевищення загальної маси ТЗ на 17,6 % (4,6 тони), при дозволеній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 16% (2,48тон), при дозволеному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1 м до 1,8 м. при спарених колесах (а.с.18).
Не погодившись з вказаними постановами, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Суд першої інстанції вказав, що наявні підстави, які свідчать про те, що відповідачем 11 листопада 2022 року зафіксовано два факти порушення позивачем правил дорожнього руху, з різницею у часі - фактично 2 години, а тому за результатами розгляду, відповідач повинен був накласти лише одне адміністративне стягнення. В даному випадку, суд зазначив, що мало місце подвійне застосування щодо однієї і тієї ж особи двох штрафних каральних заходів за фактично одне і те ж правопорушення, що є непропорційним та надмірним обтяженням щодо такої особи. Таким чином, з урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що притягаючи позивача до відповідальності, у відповідності до постанови, серії АА №00003348 від 29 грудня 2022 року, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух» (далі по тексту - Закон №3353), Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон №2344), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі по тексту - ПДР), Порядком фіксації порушень законодавства у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року №1174 (далі по тексту - Порядок №1174).
Згідно із частиною першою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до статті 6 Закону №2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (далі по тексту - Положення №103) передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно із підпунктами 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Отже, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
У розумінні Закону №2344 великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.
Відповідно до пункту 22.1 ПДР маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За приписами п.22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Як вбачається з матеріалів справи постановою серії АА № 00003339 від 29 грудня 2022 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП. В постанові зазначено, що 11 листопада 2022 року, о 12 годині 01 хвилині, за адресою Н-31 км. 122+000 Полтавської області автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано ТЗ Mercedes-Benz Actros, держ.номер НОМЕР_2 , він допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених в п.22.5 ПДР України, а саме: перевищення загальної маси ТЗ на 13,8% (3,61 тони), при дозволеній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 12.5% (2,378 тон), при дозволеному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1.3 м до 1,8 м. при спарених колесах (а.с.20).
В той же час, в постанові серії АА №00003348 від 29 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, зазначено, що 11 листопада 2022 року, о 14 годині 49 хвилин, за адресою: М-04 км. Дніпропетровської області автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано ТЗ Mercedes-Benz Actros, держ.номер НОМЕР_2 , останній допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених в п.22.5 ПДР України, а саме: перевищення загальної маси ТЗ на 17,6 % (4,6 тони), при дозволеній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 16 % (2,48тон), при дозволеному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1 м до 1,8 м. при спарених колесах (а.с.18).
Отже, фактично відповідачем в період 11 листопада 2022 року було зафіксовано два факти порушення позивачем правил дорожнього руху, з різницею у часі фактично дві години.
Скаржником вказана обставина не заперечується, проте апелянт вказує, що в даному випадку відсутні підстави для визнання вчиненого позивачем правопорушення триваючим, оскільки відповідальність за таке правопорушення настає за самим фактом вчинення порушення без врахування часових меж, а тому положення ч. 2 ст.36 КУпАП не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
З цього приводу колегія суддів зазначає про таке.
Статтею 61 Конституції України передбачена заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (non bis in idem «двічі за одне й те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання.
Відповідно до статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи, про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення, в цьому разі, може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, в даному випадку мав місце одночасний розгляд адміністративних справ одним і тим же органом, під час прийняття постанов за вчинення одного і того ж правопорушення (з урахуванням часових рамок вчинення цих правопорушень), відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, а тому за цих обставини застосуванню підлягала ч.2 ст.36 КУпАП.
Таким чином, враховуючи різницю у часі між зафіксованими відповідачем в автоматичному режимі правопорушеннями, та ту обставину, що позивач не знав і не міг знати, що 11 листопада 2022 року, о 12 годині 01 хвилині, за адресою Н-31 км. 122+000 Полтавської області автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано ТЗ Mercedes-Benz Actros, днз НОМЕР_2 , він допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених в п.22.5 ПДР України, а через декілька годин у позивача, який здійснював рух транспортного засобу до кінцевої зупинки, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень було повторно зафіксовано порушення із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, колегія суддів вважає, що вказане порушення Правил дорожнього руху мало саме триваючий характер та позивача фактично двічі притягнуто за одне і те ж правопорушення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17.
З урахуванням викладеного колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись статтями 12, 77, 242, 243, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2024 року в адміністративній справі №182/3327/23 залишити без задоволення.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2024 року в адміністративній справі №182/3327/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко