17 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 183/290/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Олефіренко Н.А.,
за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 р. (суддя Оладенко О.С.), по справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина ОСОБА_2 про продовження строку затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації та забезпечення видворення
09.01.2024 р. відділ №17 у місті Новомосковську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області подав адміністративний позов до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області до громадянина ОСОБА_2 про продовження строку затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації та забезпечення видворення, громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де просили продовжити строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на шість місяців з 14.01.2024 р. по 14.07.2024р.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 р. адміністративний позов задоволений частково, продовжений строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на два місяці, починаючи з 14.01.2024 р. по 14.03.2024 р.
Не погодившись з прийнятим рішенням, представник відповідача, адвокат Пасс К.М. подала апеляційну скаргу, де просила скасувати рішення суду, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції не надано правової оцінки аргументам відповідача в частині, що стосується строків набуття ним статусу біженця або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні, а також повного виконання умов ч.11 ст. 289 КАС України, чи перебування відповідача наразі на законних підставах.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, та вислухавши учасників процесу, суд дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Рішенням Новомосковського міського ГУ ДМС У Дніпропетровській області від 12 04.2023 р. вирішено помістити до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.
Відповідно акту приймання - передавання іноземця або особи без громадянства від 12.04.2023 р. з метою ідентифікації Новомосковським відділом ГУ ДМС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Туркменістану поміщений до Миколаївського ПТПІ.
Рішенням Новомосковського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 12.04.2023 р. примусово видворено за межі території України громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно даного рішення встановлено, що громадянин Туркменістану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно паспорту Туркменістану НОМЕР_1 , виданого 02.02.2015 р. зі строком дії до 01.02.2025 р прибув на територію України у 2018 р. через пункт пропуску «Одесса» у приватних справах та, втративши підстави для подальшого перебування на території України громадянин ОСОБА_2 ухилився від виїзду з України.
Крім того, зазначено, що із заявою про продовження терміну перебування на території України чи із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні до Новомосковського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області не звертався, інформація щодо визнання вищезазначеного громадянина Туркменістану біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відсутня, що підтверджується відповідною службовою документацію Новомосковського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області.
З даним рішенням ОСОБА_3 ознайомлений особисто 12.04.2023 р.
Крім того, судом встановлено, що Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.04.2023 р. по справі № 183/4492/23 (2-а/183/55/23) адміністративний позов Новомосковського відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України - задоволений; затриманий та поміщений до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце ОСОБА_4 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України. Строк дії рішення суду - до 14.10.2023 р.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.10.2023 р. адміністративний позов ГУ ДМСМ України в Дніпропетровській області до громадянина ОСОБА_2 про продовження строку затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації та забезпечення видворення, - задоволений частково. Продовжений строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на три місяці, починаючи з 14.10.2023 р. по 14.01.2024 р.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що Державна установа «Миколаївський ПТПІ» повідомив Управління міграційного контролю, протидії нелегальної міграції та реадмісії ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про те, що 05.06.2023 р. громадянин Туркменістану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до ГУ ДМС у Одеській області із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Також встановлено, що в зв'язку з поданою ОСОБА_5 заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, заходи щодо ідентифікації та примусового видворення громадянина Туркменістану ОСОБА_3 призупинені до моменту прийняття рішення за результатами розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Відповідно листа ГУ ДМС у Одеській області від 02.01.2024 р. встановлено, що згідно наказу від 10.07.2023 р. № 135 стосовно особи прийняте рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, термін дії довідки про звернення за захистом в Україні серії 014071 продовжений до 10.01.2024 р. Процедура перебуває на завершальному етапі підготовки рекомендаційної позиції територіального підрозділу ДМС.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 29.08.2023 р. нотаріально засвідчив заяву - запрошення громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.04.2023 р. з метою отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та гарантував оплату усіх витрат запрошеного, пов'язаних з тимчасовим перебуванням його в Україні і гарантував його проживання за адресою АДРЕСА_2 в житловому будинку, що належить ОСОБА_6 на праві власності.
Також в матеріалах справи наявний дозвіл серії НОМЕР_2 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданий 16.10.2023 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді продавець непродовольчих товарів у роботодавця ФОП ОСОБА_7 .
Так, частиною першою статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що « 14) нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України;…».
Відповідно статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (N 3773-VI, 22.09.2011) встановлено, що « 1. Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення».
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Згідно статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» « 3. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави».
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_3 в 2018 р. прибув в Україну з метою залишитися проживати в Україні, в зв'язку з вимушеним виїздом з Туркменістану.
Крім того, судом встановлено, що, лише, на п'ятий рік нелегального перебування на території України, 05.06.2023 р. ОСОБА_3 звернувся до ГУ ДМС в Одеській області із заявою про визнання його біженцем або надання йому додаткового захисту.
Статтею 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» передбачено, що « 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;
…3) довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України;
4) додатковий захист - форма захисту, що надається в Україні на індивідуальній основі іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну або перебувають в Україні і не можуть або не бажають повернутися в країну громадянської належності або країну попереднього постійного проживання внаслідок обставин, зазначених у пункті 13 частини першої цієї статті;
5) заборона вислання або примусового повернення - недопущення видворення (добровільного чи примусового), видачі (екстрадиції), передачі, іншого примусового переміщення особи, на яку поширюється дія цього Закону, за межі України;
…13) особа, яка потребує додаткового захисту, - особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань;
14) особи, які потребують тимчасового захисту, - іноземці та особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження;…».
Відповідно статті 13 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» встановлено, що « 1. Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на:
тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України;
проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців;
безоплатну правову допомогу в установленому порядку;
конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН;
інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України».
Однак, з матеріалів справи слідує, що згідно листа ГУ ДМС України в Одеській області № 5100 5.2/4462-24 від 26.02.2024 р. «щодо процедурних заходів у сфері міграції» встановлено, що 23.02.2024 р. за № 4877.5/260-24 через систему «Мегаполіс» з Миколаївського ПТПІ на адресу ГУ ДМС в Одеській області надійшло письмове клопотання громадянина Туркменістану на установчі дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про припинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Тому, відповідно до даного клопотання, територіальним органом ДМС ухвалений наказ від 26.02.2024 р. № 41, процедура розгляду заяви у сфері міжнародного захисту припинена, що дозволяє ГУ ДМС у Дніпропетровській області реалізувати заходи, передбачені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Крім того, встановлено, що наказом №41 від 26.02.2024 р. Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області «Про припинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту», приймаючи до уваги письмове клопотання шукача захисту Громадянина Туркменістану на установчі дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про припинення розгляду заяви щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, відповідно п.13 ст. 9 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» пипинений розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні за особовою справою 2023ОD0034 та визнана недійсною довідка про звернення за захистом в Україні № 014071, термін дії до 10.07.2024 р.
Також судом встановлено, що статтею 289 КАС України передбачено, що « 1. За наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;
2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;
4) зобов'язання внести заставу.
…11. Строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
12. Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні».
Враховуючи той факт, що відповідач по справі, громадянин Туркменістану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2018 р. на території України проживає нелегально, чим порушує чинне законодавство України, своєчасно онайомлений з рішенням про примусове видворення від 12.04.2023 р., станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції передбачений чинним законодавством України строк тримання 18 місяців не перевищив, суд першої інстанції обгрунтовано продовжив ОСОБА_8 строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, для його примусового видворення.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 315,316,321,322,325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров
суддя Н.А. Олефіренко