11 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 173/2251/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 в адміністративній справі №173/2251/23 (суддя Петрюк Т.М.) за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,-
У серпні 2023 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просила суд скасувати постанову Головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Дмитенка М.О., серії АА № 00010734 від 10 липня 2023 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що факт порушення встановлено автоматизованою системою, а її результати відображені в оскаржуваній постанові. При цьому, як зазначає відповідач, зміст та форма оскаржуваної постанови відповідає вимогам КУпАП, в ній наявна інформація про транспортний засіб, час та місце здійснення вимірювання маси вантажу, результати такого вимірювання, технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення та результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення. Постанова, у тому числі, містить посилання на веб-сайт в мережі Інтернет, де особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації. З визначених підстав, скаржник вважає, що суд першої інстанції при встановлених обставинах, дійшов помилкового висновку, задовольняючи позов.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 10.07.2023 року № 00010734 позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Згідно змісту оскаржуваної постанови що 29.05.2023 о 16 год. 37 хв., за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл., зафіксовано транспортний засіб МАN ТGХ 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6.538 % (2.615 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 78, WAGA-WIM35, зав № 16, сертифікат відповідності № UA.TR.113-0619/11F-22 чинний до 26.12.2023. В постанові зафіксовані параметри транспортного засобу в момент фото фіксації: Кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь. Відстань між вісями 1-2: 2620 мм; 2-3:1340 мм; 3-4: 5560 мм; 4-5:1330 мм; 5-6:1310 мм. Навантаження на вісь 1 - 7100 кг, 2- 5350 кг, 3 - 9850 кг, 4 - 7600 кг, 5- 8800 кг, 6 - 8650 кг. - загальна маса - 47350 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення склали: загальна маса - 42615 кг. В постанові зазначено посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі (https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AA00010734/ (ідентифікатор доступу: ilooLWMcwrd4u), що підтверджується копією постанови.
Згідно оскаржуваної постанови на позивачку накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8 500.00 грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Так, частиною 2 статті 132-1 КУпАП визначена відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - штраф в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Таким чином, вказаними положеннями ПДР визначено максимальні допустимі значення маси вантажу, який допускається до транспортування по автомобільним дорогам, зокрема, заборонено рух транспортних засобів навантаженням на здвоєні осі - понад 18 т.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку №1174). Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли (п. 16 Порядку № 1174). Інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (п. 2 Порядку № 1174). Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи (п. 12 Порядку № 1174).
Отже, наведені положення Порядку №1174 передбачають технічні можливості автоматичної системи фіксації вагових параметрів, алгоритм здійснення вимірювань та порядок дій посадових осіб Укртрансбезпеки, які уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі. Зокрема, посадові особи Укртрансбезпеки використовують інформацію з інформаційних баз щодо відомостей про транспортний засіб.
Оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу МАN ТGХ 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , тип транспортного засобу визначений як спеціалізований вантажний, то такою інформацію володіла і посадова особа Укртрансбезпеки, уповноважена розглядати справи про правопорушення. Отже, висновок в оскаржуваній постанові про перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаженням на здвоєні вісі транспортного засобу на 6,538 % (2,615 тонн), зроблений з огляду на технічні характеристики транспортного засобу, оскільки саме така інформація стосовно транспортного засобу міститься в інформаційних файлах, які використовуються уповноваженою особою.
За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, фіксація факту вчиненого адміністративного правопорушення за допомогою спеціального технічного засобу, працюючим в автоматичному режимі, є належним доказом в справі про адміністративне правопорушення. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що фіксація адміністративного правопорушення здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту «WAGA» WIM35, який відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 року № 94, що підтверджено сертифікатом відповідальності, сертифікатом перевірки типу, а також експертним висновком.
Згідно статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Спірна постанова містить в собі інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, містить посилання на веб-сайт в мережі Інтернет, де особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Також спірна постанова містить в собі інформацію про транспортний засіб, його власника, дату та місце зважування, висновок про перевищення вагових параметрів, інформацію про посадову особу Укртрансбезпеки, якою складена постанова.
Тобто, зміст спірної постанови узгоджується з вимогами КУпАП.
При цьому, посилання позивача на невідповідність змісту спірної постанови вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27 вересня 2021 року, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки Інструкцією затверджено форму постанови, а не вимоги до змісту постанови. Вимоги до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності визначено саме положеннями КУпАП.
Надаючи оцінку доводам позивача про те, що вказаний транспортний засіб є контейнеровозом, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наказом Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 “Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні” дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.
Відповідно до п.17.2-17.5 Наказу №363 передбачено, що забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються. сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак;- номер контейнера;- найменування власника контейнера;- вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Матеріали справи не містять того, що на розміщеному напівпричепі знаходився контейнер із відповідним маркуванням. Окрім того, так само відсутні будь-які ознаки перевезення контейнерів на зображеннях транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.
Таким чином, позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку , що у спірному випадку суду надано докази, які безперечно свідчать про встановлений факт перевищення встановлених вагових норм, що стало правомірною підставою для притягнення позивачки, як власника транспортного засобу, до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст. ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко
суддя А.В. Суховаров