Справа № 182/2294/24
Провадження № 1-кс/0182/479/2024
25.04.2024 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку у залі суду у м. Нікополі клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024 за № 12024041340000476 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - АДРЕСА_1 ,
громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, який зареєстрований у
АДРЕСА_2 , фактично
проживає у АДРЕСА_3 ,
не працює, неодружений, на утриманні нікого не має, раніше не судимий,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ з власного пристрою), підозрюваного ОСОБА_5 ,
25 квітня 2024 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024 за № 12024041340000476 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024 за № 12024041340000476 за ознаками кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 07.04.2024 близько 15.00 год. знаходився на території садівничого товариства «Восход», розташованого по вул. Добролюбова в м. Нікополь Дніпропетровської області, де спільно з потерпілим ОСОБА_6 відпочивали на лавці. В ході спілкування ОСОБА_6 залишив свій мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 10 C» об'ємом пам'яті 4/128 Gb» чорного кольору на лавочці та відійшов по своїм справам. В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного мобільного телефону з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 в цей же день та час, перебуваючи в тому самому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди, та бажаючи їх настання, під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», скориставшись тим, що поруч нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, викрав, узявши з лавочки, зазначений мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 10 C», об'ємом пам'яті 4/128 Gb» чорного кольору, ринкова вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/15923-ТВ від 16.04.2024, становить 3416,67 гривень, належний ОСОБА_6 , чим спричинив останньому матеріальний збиток на вказану суму.
В подальшому викраденим майном ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
18.04.2024 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний, тяжкий корисливий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5-ти до 8-ми років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ніде не працює, що свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких стримуючих факторів від вчинення нових злочинів, а тому, залишаючись на свободі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам. У його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. Також, підозрюваний не працює і не має законних джерел існування, не одружений. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти клопотання слідчого. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 - в квартирі його співмешканки ОСОБА_7 . Ця квартира її хрещеного, але він там не проживає, вона мешкає сама, тому, з його згоди, вони там разом проживають. Зобов'язується з'являтись до слідчого, будь-якого наміру переховуватися він не має, ухилятися від слідства та суду також не буде.
Оцінка та висновки слідчого судді
Вислухавши прокурора, підозрюваного, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; 3) вік та стан здоров'я; 4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію;7) майновий стан; 8) наявність судимостей; 9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинені кримінальні правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.4 ст. 185 КК України внесені до ЄРДР 08.04.2024 за № 12024041340000476.
18 квітня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а саме у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом допиту потерпілого; протоколом допиту свідків; висновком експерта; вилученими речовими доказами; іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення /злочину/.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 5-ти до 8-ми років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
На обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення слідчим у клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, і, з огляду на те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, існування даного ризику не виключається. Окрім того, залишаючись на свободі, ОСОБА_5 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, про що свідчать 7 кримінальних проваджень по його обвинуваченню, які знаходяться на розгляді в Нікопольському міськрайонному суді і по яким ОСОБА_5 неодноразово оголошувався у розшук у зв'язку з тим, що ухилявся від явки до суду.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Щодо можливості застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_5 злочин належить до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5-ти до 8-ми років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, не одружений, на утриманні нікого не має, хоча у ОСОБА_5 є донька 2018 р.народження, але він позбавлений стосовно неї батьківських прав; хоча раніше й не притягувався до кримінальної відповідальності, але вчинив новий умисний корисливий злочин в той час, як у провадженні Нікопольського міськрайонного суду знаходяться на розгляді 7 обвинувальних актів відносно нього по обвинуваченню у вчиненні тяжких корисливих злочинів, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваного. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.
Так, особисте зобов'язання не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваним; вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Жодних звернень щодо передачі ОСОБА_5 на поруки не надходило. Домашній арешт щодо ОСОБА_5 застосувати також недоцільно, оскільки у підозрюваного немає родичів, які б змогли належним чином контролювати його поведінку та гарантувати виконання підозрюваним умов домашнього арешту.
Отже з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення /злочину/, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Зазначений висновок узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (наприклад, рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» та інш.).
Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваної під вартою.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 не працює, не одружений, на утриманні нікого не має, вважає необхідним та достатнім встановлення застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в мінімальному розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження,
Альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- не відлучатися із м. Нікополь, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Такі обов'язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_5 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024 за № 12024041340000476 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 12-40 год. 17 червня 2024 р.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 12-40 год. 25.04.2024.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн. для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею у даній ухвалі, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- не відлучатися із м. Нікополь, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі нез'явлення підозрюваного за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов'язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1