29 квітня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/1548/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 20 березня 2024 року №ВП 73754767 в розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року в адміністративній справі №600/3534/23-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області переведено ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснено перерахунок пенсії з урахуванням покладених судом зобов'язань. З грудня 2023 року нарахування пенсійної виплати проводиться в новому розмірі. Проте, всупереч наведеному, відповідач установив факт невиконання рішення суду без поважних причин, про що було винесено оскаржувану постанову. З указаним позивач не погоджується, оскільки рішенням суду в адміністративній справі №600/3534/22-а позивача було зобов'язано зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період строкової військової служби, перевести його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну служби», а також провести виплату недоотриманих коштів. Інші зобов'язання в рішенні суду відсутні. Стосовно ж врахування при розрахунку пенсії довідок про заробітну плату від 10 березня 2023 року №01-34/24-344 та №01-34/24-345, то такі були відкликані листами Чернівецької районної військової адміністрації. А довідка від 07 лютого 2024 року надана ОСОБА_1 після набрання законної сили рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року в адміністративній справі №600/3534/23-а, тобто не була предметом розгляду у вказаній справі. У зв'язку з цим позивач вважає, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року в адміністративній справі №600/3534/23-а виконано ним у межах визначених законодавством України повноважень та згідно покладених судом зобов'язань, про що повідомлено відповідача в порядку та строки, визначені законодавством України. Тому вважає, що постанова про накладення штрафу є безпідставною (незаконною) та такою, що підлягає скасуванню. Крім цього, позивач наголошує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Ухвалою суду від 19 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 29 квітня 2024 року о 10 год. 00 хв.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву; задоволено клопотання позивача та залучено до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 ; витребувано у відповідача матеріали виконавчого провадження ВП №73754767.
Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, подав до суду відзив на позову заяву, в якому вказав про законність вчинених ним дій. Зазначав, що у березні 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява, якою повідомлено, що за результатами розгляду поданих ним довідок від 07 лютого 2024 року №01-34/23-186 та №01-34/23-185 про складові заробітної плати пенсійним органом прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку у зв'язку з відсутністю підстав. Вказане, на переконання відповідача, свідчить про невиконання позивачем рішення суду. При цьому про наявність поважних причин невиконання рішення суду державного виконавця не повідомлено. Вважаючи, що підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 , подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що пенсійним органом не було виконано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі №600/3534/22-а. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надійшла до суду заява, в якій позивач просив суд розглянути справу без участі його представника.
Водночас суд зауважує, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, а статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ.
Так, згідно статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи наведені норми та зважаючи на те, що згідно матеріалів справи учасники цієї справи були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, а неприбуття такого учасника справи не перешкоджає розгляду справи, то суд за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, передбачених частиною другою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про наявність підстав для розгляду цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі №600/3534/22-а адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Пенсійного Фонду України №118 від 14.04.2022 р., прийняте заступником начальника управління-начальником відділу перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення - Ларисою Будовською, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу". Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 1450-1512/П-17/8-2400/22 від 23.05.2022 р., прийняте начальником Управління обслуговування громадян - Людмилою Тарасівною Троцюк, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, період строкової військової служби з 08.05.1978 р. по 26.04.1980 р. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перевести ОСОБА_1 з 10.03.2022 р. на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу", та виплатити недоотримані кошти.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року по справі №600/3534/22-а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року - без змін.
12 грудня 2023 року Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі №600/3534/22-а про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перевести ОСОБА_1 з 10.03.2022 р. на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу", та виплатити недоотримані кошти.
09 січня 2024 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №73754767 з виконання виконавчого листа від 12 грудня 2023 року, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом по справі №600/3534/22-а.
Листом від 23 січня 2024 року №2400-0802-5/3336 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило відповідача про те, що на виконання рішення суду по справі №600/3534/22-а ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснено перерахунок пенсії з урахуванням покладених судом зобов'язань. З грудня 2023 року нарахування пенсійної виплати проводиться в новому розмірі. Внаслідок опрацювання рішення по справі №600/3534/22-а за період з 10 березня 2022 року по 30 листопада 2023 року виникла переплата пенсії на суму 31448,02 грн. У зв'язку із самостійним виконанням виконавчого документа позивач просив відповідача закінчити виконавче провадження №73754767 від 09 січня 2024 року.
29 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою, в якій вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області при розрахунку пенсії не взято до уваги довідку про заробітну плату за лютий 2022 року, у зв'язку з чим розмір пенсії зменшився.
05 лютого 2024 року відповідач звернувся до позивача з вимогою про надання розгорнутої (уточненої) інформації щодо виконання рішення суду про проведений перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 10 березня 2022 року. Також зазначено вимогу повідомити, чи враховувалась при здійсненні перерахунку пенсії довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10 березня 2022 року №01-34/24-344.
Листом від 15 лютого 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило відповідача про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі 3600/3534/22-а у повному обсязі. Водночас довідки про заробітну плату від 10 березня 2022 року №01-34/24-344 та №01-34/24-345 були відкликані листами Чернівецької районної військової адміністрації від 20 липня 2022 року №01-34/6-1209 та від 19 серпня 2022 року №01-34/6-1396.
15 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій вказав про невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оскільки рішенням від 12 березня 2024 року йому відмовлено в перерахунку пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати від 07 лютого 2024 року №01-34/23-18 та №01-34/23-185.
20 березня 2024 року на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про накладення штрафу у ВП №73754767, якою за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.
Не погоджуючись з указаною постановою, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Статтею 1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частини першої статті 13 Закону №1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною четвертою статті 19 Закону №1404-VІІІ визначено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Згідно пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою статті 26 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу указаних норм вбачається, зокрема, що безумовною підставою для накладення штрафу є невиконання рішення суду без поважних причин у визначений строк, за умови, що судове рішення не виконане без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Судом встановлено, що 20 березня 2024 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про накладення штрафу, згідно якої накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн за не виконання рішення суду без поважних причин.
Між тим сама по собі обставина не виконання рішення суду, вказана державним виконавцем, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для прийняття постанови про накладення штрафу.
Суд зазначає, що визначальним при вирішенні питання про накладення на боржника штрафу є не встановлення самого лише факту невиконання ним рішення суду, а надання оцінки причинам, у зв'язку з якими боржник не виконує (частково чи повністю) рішення суду - в даному випадку таким є рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі №600/3534/22-а.
Разом з цим, в оскаржуваній постанові державним виконавцем констатовано, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не виконало рішення суду. При цьому про наявність поважних причин невиконання рішення суду боржником державного виконавця не повідомлено.
Суд зауважує, що предметом даного спору є законність постанови про накладення штрафу від 20 березня 2024 року у виконавчому провадженні №73754767.
При цьому, суд наголошує на тому, що підставою для винесення вказаної постанови та накладення штрафу є невиконання рішення суду без поважних причин у визначений строк, і відповідно, державним виконавцем при прийнятті такого рішення необхідно було достеменно з'ясувати відсутність поважних причин невиконання рішення суду або обґрунтувати у документах, що передують винесенню постанови про накладення штрафу (наприклад, в Акті державного виконавця), підстави визнання неповажними тих причин, на які посилається боржник, як на обставини, що унеможливили повне або часткове невиконання рішення суду.
Надаючи оцінку обставинам даної справи, суд приходить до висновку, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при винесенні постанови про накладення штрафу від 20 березня 2024 року не з'ясовано причин, які зумовили невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі №600/3534/22-а та відповідно не надано оцінки їх поважності/не поважності.
Наведене дає підстави суду для висновку про передчасність, а, відтак, і необґрунтованість та незаконність оскаржуваної позивачем постанови.
Враховуючи викладене, прийнята Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанова про накладення штрафу від 20 березня 2024 року ВП №73754767 підлягає скасуванню.
Щодо доводів позивача про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі №600/3534/22-а в повному обсязі та доводів відповідача і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, про невиконання вказаного рішення суду, то такі оцінці не підлягають, оскільки в межах даної справи з огляду на предмет позову суд не встановлює факт виконання/невиконання боржником рішення суду. Такі обставини підлягають встановленню та дослідженню судом, наприклад, під час розгляду справи щодо оскарження постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження №73754767 або ж у межах розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду) у справі №600/3534/22-а.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі №600/3534/22-а, а в подальшому - виконавчим листом Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року №600/3534/22-а, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП №73754767, не було встановлено обов'язку провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 саме на підставі довідок Чернівецької районної військової адміністрації від 10 березня 2022 року №01-34/24-344 та №01-34/24-345. А тому безпідставними є посилання відповідача в оскаржуваній постанові та третьої особи у поясненнях на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області при розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» мали бути враховані названі вище довідки.
Щодо зазначення у відзиві та оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 надавав пенсійному органу довідки про складові заробітної плати від 07 лютого 2024 року №01-34/23-186 та №01-34/23-185 і за результатами розгляду цих довідок територіальний орган Пенсійного фонду України відмовив у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю підстав, то варто зазначати, що такі видані після набрання законної сили рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі №600/3534/22-а і не були предметом судового розгляду в межах вимог, заявлених ОСОБА_1 у вказаній адміністративній справі. Відтак, указані не повинні братися до уваги при вирішенні питання щодо виконання пенсійним органом судового рішення у справі №600/3534/22-а, відповідно, і при винесенні оскаржуваної у цій справі постанови про накладення штрафу.
Крім цього, рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про складові заробітної плати від 07 лютого 2024 року №01-34/23-186 та №01-34/23-185 було ухвалене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській, а не Чернівецькій області, про що зазначено безпосередньо державним виконавцем в оскаржуваній постанові, однак цього не враховано при накладенні на позивача оскаржуваного штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі статтями 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позову. Натомість доводи відповідача та третьої особи не свідчать про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови. Тому, заявлений позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241 - 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 20 березня 2024 року ВП №73754767 у розмірі 5100,00 грн.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року.
Повне найменування учасників процесу: позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345); відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (58000, м. Чернівці, вул. Целана, 11, код ЄДРПОУ 43316386); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О.П. Лелюк