29 квітня 2024 р. м. Чернівці справа № 600/383/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки від 02.11.2023 №11/19126-суд, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії позивача;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 із застосуванням 90 процентів сум грошового забезпечення, визначених у довідці від 02.11.2023 №11/19126-суд, наданій Адміністрацією Державної прикордонної служби України, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії позивача, з врахуванням раніше проведених виплат пенсії позивачу;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження з 01.03.2023 пенсії ОСОБА_1 максимальним її розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 пенсію ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не здійснив перерахунок його пенсії з 01.02.2023р. на підставі оновленої довідки №11/19126-суд від 02.11.2023, направленої Адміністрацією Державної прикордонної служби України. При цьому, на звернення позивача щодо здійснення такого перерахунку пенсійний орган фактично відмовив у здійсненні у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки у зв'язку з відсутністю підстав. Крім того, позивач вказав, що пенсійний орган здійснивши перерахунок його пенсії з 01.03.2023р. обмежило її виплату десятьма прожитковими мінімумами доходів громадян.
Вказував, що обмеження щодо використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб лише станом на 1 січня 2018 року, яке було встановлене у постанові КМУ №103 скасоване у судовому порядку, а тому положення п.4 постанови №704 у редакції постанови №103 втратило чинність. Враховуючи зазначене, на думку позивача, з 01.02.2023 виникли підстави для проведення перерахунку його пенсії на підставі довідки станом на 01.01.2023р. у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року.
Крім того, наголошував, що Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені вище дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки, вони суперечать вимогам чинного законодавства та порушують його право на отримання пенсії у належному розмірі.
Ухвалою суду від 31.01.2024р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в обґрунтування якого зазначив, що у Головного управління відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, так як Кабінетом Міністрів України після скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 нового порядку не прийнято. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсій, призначених за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", після дати набрання рішенням суду законної сили, окрім рішень Уряду від 14.08.2018 №804 "Деякі питання соціального захисту окремим категоріям громадян" та від 24.12.2019 №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" не приймались.
З приводу виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, відповідач зазначив, що статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VІ (далі - Закон №3668-VІ), якою внесено зміни до статті 43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи зазначене, розміри пенсій, обчислених з 01.10.2011 року за нормами Закон №2262-ХІІ, не могли перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 20.12.2016 року № 7-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262 зі змінами, в тому числі, частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Однак, відповідач зазначив, що Закон №3668-VІ не був предметом розгляду Конституційного Суду України, а отже висновок Конституційного Суду України у справі № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року не може автоматично бути застосовані до Закону №3668-VІ.
Враховуючи вищенаведені обставини, вважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно вимог законодавства, що діяли на час вчинення відповідних дій. Розмір пенсії, який отримує позивач станом на час розгляду даної судової справи, не дає підстав для його перерахунку та виплати згідно позовних вимог.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.08.2023р. у справі №600/4493/23-а Адміністрацією Державної прикордонної служби України підготовлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача №11/19126-суд від 02.11.2023р. станом на 01.01.2023р. для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023р. основного розміру його пенсії.
Зазначена довідка направлена органу Пенсійного фонду листом від 02.11.2023р. №11/54369/23-Вих.
На адвокатський запит в інтересах позивача, направлений пенсійному органу щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023р. з урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення №11/19126-суд від 02.11.2023р., відповідач повідомив у листі від 21.11.2023р., що підстав для здійснення такого перерахунку немає.
Крім того, здійснивши перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023р. з підстав її індексації, пенсійне забезпечення позивача обчислено в розмірі 90% грошового забезпечення, що з урахуванням індексації становить 23192,18грн, при цьому в підсумку до виплати пенсію визначено в розмірі 20930,00грн.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку пенсії з 01.02.2023р. на підставі оновленої довідки, а також з діями щодо обмеження з 01.03.2023р. розміру його пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців, отже з цього часу у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії (далі - Постанова № 704).
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103), пунктом 1 якої, визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Згідно з постановою №103 внесені зміни до Порядку № 45, а саме пункт 5 викладено в такій редакції: "Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".
Таким чином, постановою №103 було встановлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, тоді як додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії) не враховуються.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.11.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Таким чином, пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05.03.2019, відтак з цієї дати діє редакція пункту 5 та додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до внесення вищезазначених змін, а саме для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років, щомісячні надбавки, доплати, підвищення, премія.
Крім того, згідно з пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На момент набрання чинності Постанови № 704 (01.03.2018) пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено в редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, для складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за відповідною посадою, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Закону № 294-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Судом встановлено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.08.2023р. у справі №600/4493/23-а Адміністрацією Державної прикордонної служби України виготовлено та направлено відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не здійснило перерахунку пенсії позивача на підставі нової довідки, та у відповіді на адвокатський запит, обґрунтовувало це тим, що перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки проводиться без подання пенсіонером відповідної заяви. Тому провести перерахунок пенсії на підставі документів про грошове забезпечення, поданих безпосередньо пенсіонером, підстав немає.
Суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Пунктом 24 Порядку №3-1 встановлено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно із статтею 63 Закону від 09.04.1992 №2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка видана на виконання рішення суду за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції.
За таких обставин, бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки, яка надійшла з Адміністрації Держприкордонслужби є протиправною.
Суд зазначає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у зв'язку з отриманням нової довідки про розмір грошового забезпечення від органу, з якого звільнено позивача, виник обов'язок перерахувати пенсію останнього. При цьому, у адвокатському запиті, направленому до пенсійного органу в інтересах позивача, адвокат не заявляв вимоги про здійснення такого перерахунку, а лише просив надати інформацію чи такий перерахунок було здійснено після отримання довідки від Адміністрації Держприкордонслужби. Відповідно лист ГУПФУ в Чернівецькій області від 21.11.2023р. не є відмовою у здійсненні такого перерахунку.
У зв'язку з цим, суд вважає, що право позивача порушене саме бездіяльністю відповідача, відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Чернівецькій області, яка полягає у не проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки від 02.11.2023 №11/19126-суд, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії.
Предметом спору у цій справі є також правомірність обмеження пенсії позивача з 01.03.2023р. максимальним розміром.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 (далі - Закон №3668-VI).
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Поряд із цим, Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цю частину статті 43 Закону №2262-XII Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII (чинним з 01.01.2016 по 20.12.2016) доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн".
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини 7 статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
При цьому, буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення їх дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
Отже, за наведених обставин і правових норм позивач має право на виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Відтак, дії пенсійного органу щодо обмеження пенсії позивача при здійсненні її перерахунку з 01.03.2023р. максимальним розміром є протиправними, відповідно позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Поряд із цим, позов в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням 90% грошового забезпечення задоволенню не підлягає. З матеріалів справи, зокрема, останніх перерахунків пенсійного забезпечення позивача видно, що пенсія виплачується останньому у розмірі 90% грошового забезпечення. Обґрунтувань протилежного у позові не наведено. Отож, питання щодо врахування відсоткового обчислення пенсійного забезпечення позивача не є спірним у даній справі. У цьому конкретному спорі право позивача порушене шляхом протиправної бездіяльності щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивача з 01.02.2023р. на підставі нової довідки та обмеження її виплати з 01.03.2023р. максимальним розміром пенсії. При цьому, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Підстав стверджувати, що після виконання рішення у цій справі орган Пенсійного фонду зменшить розмір пенсії позивача у відсотковому відношенні наразі немає. Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача у цій частині станом на момент розгляду справи не порушене.
Відтак вирішуючи спір, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково. З метою відновлення порушених прав позивача, керуючись ст.245 КАС України, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області необхідно зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки про грошове забезпечення №11/19126-суд від 02.11.2023, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України з 01.02.2023, (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) та здійснити нарахування та виплату пенсії з 01.03.2023р. без обмеження її максимальним розміром.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених вище обставин, проаналізувавши вищенаведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач не навів належних обґрунтувань, які б свідчили про правомірність його дій по відношенню до позивача, відтак позов, враховуючи попередні висновки, підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96грн (понижена ставка 0,8). Оскільки, позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 484,48грн (пропорційно задоволеним вимогам) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яка полягає у не проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки від 02.11.2023 №11/19126-суд, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки від 02.11.2023 №11/19126-суд, наданій Адміністрацією Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії позивача, з врахуванням раніше проведених виплат.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження з 01.03.2023 пенсії ОСОБА_1 максимальним її розміром.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.03.2023 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
6. У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири)грн 48 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3, м. Чернівці Чернівецький район Чернівецька область, 58002; код ЄДРПОУ 40329345)
Суддя В.О. Кушнір