29 квітня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/2514/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Божеску Галина Володимирівна до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з такими позовними вимогами:
визнати протиправною та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №2400-1706-8/1739 від 14.01.2022 та №1222-1188/С-26/8-2400/23 від 07.03.2023 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати з 01.11.2022 до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у Республіці Португалія з 2001 по 2021 роки та призначити i виплачувати з 01.11.2022 ОСОБА_2 пенсію за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 01.11.2021 йому виповнилося 60 років, у зв'язку з чим, 04.01.2022 він звернувся до відповідача з заявою про йому пенсії за віком. Однак, отримав відмову в призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 28 років. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.05.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком пенсійний орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема посилався на відсутність у позивача необхідного страхового стажу. Вказував, що при опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, Головним управлінням розраховано стаж позивача, який склав 15 років 3 місяці 01 днів.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже 01.11.2021 виповнилося 60 років (а.с.8).
04.01.2022, позивач, після досягнення 60-річного віку, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 55), однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 10.01.2022 № 241670040940 було відмовлено у призначені пенсії за віком, оскільки згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, її страховий стаж обчислений за даними персоніфікованого обліку та становить 15 років 3 місяці 00 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком (а.с. 59).
Листом від 14.01.2022 №2400-1706-8/1739 відповідач повідомив позивача про відмову призначення пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 28 років. (а.с. 15).
19.01.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом №2400-1808-8/2486 направило формуляри UA/PT-8, UA/PT-10 та документи на ОСОБА_1 до Департаменту пенсійного забезпечення пенсійного фонду України, з урахуванням положень ст. 15 Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення громадян (а.с. 19).
27.01.2022 Пенсійний фонд України листом №2800-030103-10/5219 надіслав до Національного центру пенсій Португалії формуляри UA/PT-8, UA/PT-10 та документи для розгляду питання про підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 , набутого на території Португалії.
14.12.2022 на адресу відповідача надійшов формуляр UA/PT-8 з інформацією про підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 , набутого на території Португалії, про що позивача повідомлено листом від 26.12.2022 №2400-2607-8/44392.
Згідно формуляра РТ/UA-8 страховий стаж позивача, набутий на території Португалії складає 22 років за період з 01.02.2001 по 29.08.2022. (а.с. 66).
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті пору.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Частиною 1 ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону України №1058-IV).
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Згідно частини 4 ст. 26 Закону №1058-IV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії .
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637, в редакції, чинні на час подання позивачем заяви про призначення пенсії). Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку№637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до п. 20 цього Порядку №637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 17 указаного Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач не погоджується із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком, згідно його заяви від 04.01.2022.
Згідно змісту такої відмови вбачається, що підставами для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком є відсутність у позивача необхідного страхового стажу 28 років. Зокрема, відповідачем не зараховано до його страхового стажу період роботи в Португальській Республіці за період з 01.02.2001 по 29.08.2022.
Так, питання пенсійного забезпечення громадян України та Португалії врегульовано Угодою між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення, та Адміністративною домовленістю стосовно процедури застосування Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення.
Угода між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення підписана у м. Лісабон 07.07.2009, яка ратифікована Верховною радою України 21.12.2011 та набула чинності 01.03.2012 (далі - Угода).
Положення Угоди базуються на пропорційному принципі, за яким кожна Держава призначає і виплачує пенсію за страховий стаж, набутий на її території, та за своїм національним законодавством. У разі необхідності, коли не виконуються вимоги за власним законодавством, іншою Державою ураховується страховий стаж, набутий за законодавством кожної з Договірних Держав для набуття, збереження або відновлення права на пенсію, так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.
Відтак, частина пенсії за страховий стаж, набутий на території Португалії, призначається португальською стороною, а за страховий стаж набутий на території України - українською стороною. У випадку недостатньої тривалості страхового стажу, необхідного за законодавством кожної з Договірних Держав, пенсія призначається шляхом підсумовування португальського та українського страхового стажу лише для набуття права на пенсію.
Пунктом 3 статті 13 Адміністративної домовленості стосовно процедури застосування Угоди визначено, що після отримання від компетентних органів Португальської Республіки примірника формуляра зв'язку із підтвердженням стажу, за необхідності страховий стаж, набутий на території Португалії, враховується для визначення права на пенсію як це передбачено ст. 15 Угоди, та приймається рішення щодо пенсійного забезпечення особи.
Відповідно до статті 15 Угоди, якщо працівник безперервно чи з перервою підпадав під дію законодавства обох Договірних Держав, страховий стаж, набутий за законодавством кожної з Договірних Держав, ураховується, у разі необхідності, іншою Договірною Державою для набуття, збереження або відновлення права на пенсію, передбачену цією частиною, так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.
Відповідно до п.п. "q" п. 1 ст. 1 Угоди "Страховий стаж" означає періоди сплати внесків, роботи за наймом або самостійної трудової діяльності, визначені або визнані такими законодавством, згідно з яким їх завершено, а також усі періоди, що вважаються такими там, де вони розглядаються згаданим законодавством як такі, що прирівнюються до страхового стажу.
Як зазначалось вище, підставами для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком згідно його заяви є відсутність у позивача необхідного страхового стажу 28 років. Зокрема, відповідачем не зараховано до його страхового стажу період роботи в Португальській Республіці за період з 01.02.2001 по 29.08.2022.
З матеріалів справи судом встановлено, 27.01.2022 Пенсійний фонд України листом №2800-030103-10/5219 надіслав до Національного центру пенсій Португалії формуляри UA/PT-8, UA/PT-10 та документи для розгляду питання про підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 , набутого на території Португалії.
14.12.2022 на адресу відповідача надійшов формуляр UA/PT-8 з інформацією про підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 , набутого на території Португалії, про що позивача повідомлено листом від 26.12.2022 №2400-2607-8/44392.
Згідно формуляра РТ/UA-8 страховий стаж позивача, набутий на території Португалії складає 22 років за період з 01.02.2001 по 29.08.2022. (а.с. 66).
Отже, зазначеними вище матеріалами підтверджено набутий позивачем страховий стаж у Португальській Республіці та сплату відповідних внесків у період з 01.02.2001 по 29.08.2022.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача в Португальській Республіці з 01.02.2001 по 29.08.2022 до його страхового стажу, тобто 22 роки.
Окрім цього, судом встановлено, що згідно Рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 10.01.2022 № 241670040940 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком, страховий стаж позивача становить 15 років 3 місяці 00 днів (а.с. 59).
З урахування викладеного суд приходить до висновку, що страховий стаж позивача є достатній, що дає останньому право на призначення пенсії за віком.
Відтак, перевіривши в сукупності підстави відмови позивачу у призначенні пенсії за віком, суд дійшов висновку про помилковість аргументів, на які вказував відповідач відмовляючи в призначенні пенсії.
Враховуючи вказані обставини справи, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області щодо відмови позивачу у зарахуванні до загального страхового стажу в Португальській Республіці для призначення і виплати пенсії за віком.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії за віком прийнято пенсійним органом без урахування всіх обставин по справі, що мають значення для його прийняття та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 10.01.2022 № 241670040940.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати з 01.11.2022 до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у Республіці Португалія з 2001 по 2021 роки та призначити i виплачувати з 01.11.2022 ОСОБА_3 пенсію за віком, суд зазначає наступне.
Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії врегульовані ст.45 Закону №1058-IV.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Матеріалами справи підтверджується, що 01.11.2021 позивач досяг пенсійного віку, а із заявою про призначення пенсії належної форми він звернувся 04.01.2022, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, а тому, в даному випадку, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, тобто з 02.11.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення ст. 9 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
При цьому, суд зауважує, що статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії або рішення про відмову у призначенні пенсії, суд дійшов висновку, що в даному випадку, необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на суть та характер спірних відносин, зважаючи на необґрунтованість і передчасність прийняття оскаржуваного рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде, окрім визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 10.01.2022 № 241670040940, і зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, як орган до якого позивачем було подано заяву про призначення пенсії, повторно розглянути заяву позивача від 04.01.2022 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.
Стосовно ефективності такого способу захисту варто зазначити, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд і зазначати будь-яку підставу для відмови.
Втім, наведених обставин не встановлено, а оцінка судом правомірності, фактично, оскаржуваного рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено у ньому.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Зважаючи задоволення основних позовних вимог, щодо яких фактично виник спір, вимог, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень. Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 10.01.2022 № 241670040940 про відмову в призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2022 про призначення йому пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу періоду роботи в Португальській Республіці з 2001 по 2021 роки, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн.
6. В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002).
Суддя В.О. Григораш