про повернення позовної заяви
29 квітня 2024 року справа № 580/3624/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвоката Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
12.04.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Єрьоміної В.А. (адреса для листування: 65009, м.Одеса, Гагарінське плато 5/3, оф.26) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до довідки Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 30.11.2023 №6802-7337/6811 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 до 31.03.2019;
зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 до 31.03.2019 перерахунок пенсії відповідно до вказаної вище довідки з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи зазначили, що позивач отримав довідку про оновлене грошове забезпечення та набув права на перерахунок пенсії з 01.01.2018 (дати перерахунку пенсії на підставі Постанови КМУ №103). На звернення заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки відповідач всупереч вимог закону відмовив.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв'язку з цим ухвалою від 17 квітня 2024 року суд залишив її без руху.
22.04.2024 від представниці позивача адвоката Єрьоміної В.А. до суду надійшла заява (вх.№20300/24) (далі - Заява), в якій просила вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити позивачу строк звернення до суду зі вказаною вище позовною заявою. Обґрунтовуючи зазначила, що предметом позову у цій справі є перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, яку він отримує відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - ЗУ №2262-ХІІ). Спеціальним законодавством у сфері соціального захисту є ст.46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - ЗУ № 1058-IV). Відповідно до ч.2 ст.55 ЗУ №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Вважає, що вказані вище норми Законів визначають спеціальні строки та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Посилалася на висновки Верховного суду у постанові від 16.10.2023 у справі №200/18159/21, яку процитувала у Заяві.
Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені, а саме обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами про обставини, які тому сприяли, не надано, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі. Натомість у Заяві представниця позивача зазначила доводи, відповідь на які суд надав ухвалою про залишення позовної заяви без руху. Тобто, зміст її Заяви по суті є непогодженням з мотивами суду в ухвалі.
Тому суд вкотре зауважує, що відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд на виконання ч.5 ст.242 КАС України врахував висновки постанови Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19. Суд, аналізуючи норми ст.122 КАС України, зазначив, що з дня отримання виплати особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась із заявою про надання їй відповідної інформації. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Тому відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18). Отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Отже, для соціальних судових спорів строк звернення до суду обчислюється з дати отримання відповідної суми коштів. Від висновку щодо обчислення строку з дати відповіді на звернення особи - Верховний Суд відступив.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначене є обов'язком, а не правом суду. Оскільки висновок у зазначеній справі стосується ст.122 КАС України та сформульовано для застосування судами у всіх категоріях соціальних спорів, обставини ухвалення рішення Верховним Судом у справах, що мали інші, аніж у цій, фактичні обставини, не мають правового значення. Тож відсутні підстави не враховувати актуальні висновки Верховного Суду щодо застосування ст.122 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Верховний Суд, відступаючи від правової позиції, викладеної в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, може не вказувати усі такі рішення, оскільки суд відступає від правової позиції, а не від судових рішень.
В ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та обов'язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази. Представниця позивача та позивач у Заяві не вказали жодного аргументу щодо поважності причин пропущеного строку на звернення до суду. Натомість зміст Заяви полягає виключно в не погодженні з висновками суду та власне, помилкове твердження представниці позивача, що строк звернення до суду позивач не пропустив.
Посилання представниці позивача на висновки Верховного Суду в постанові від 16.10.2023 у справі №200/18159/21 не обґрунтовані з таких підстав.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, застосуванню підлягає виключно висновок саме щодо норми права, якою регулюються подібні правовідносини. Зміна нормативного регулювання виключає обов'язок застосування такого висновку. Також важливим є і контекст відповідного висновку, позаяк тлумачення норми відбувається застосовно до конкретних обставин спору. Оцінка встановлених обставин спору та обґрунтованості позовних вимог становлять правову оцінку, а не правовий висновок. Відповідно до ч.7ст.78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
У вказаній справі Верховного Суду спірні обставини стосуються визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини нарахованої суми доплати пенсії (різниці між розміром підвищеної пенсії та розміром отриманої пенсії) за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» за весь період затримки виплати заборгованості та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини нарахованої суми доплати пенсії (різниці між розміром підвищеної пенсії та розміром отриманої пенсії) за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» за весь період затримки виплати заборгованості (далі також спірна компенсація).
Такі обставини не вважаються подібними у цій справі, оскільки предмет спору має іншу правову природу та спірні правовідносини у ній регулювалися іншими нормами права, а саме ст.55 ЗУ №2262-ХІІ та положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати». Однак для цієї справи діють норми ст.ст.43, 63 ЗУ №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Посилання представниці позивача на встановлене ч.2 ст.55 ЗУ №2262-ХІІ право на перерахунок пенсії без обмеження будь-яким строком не обґрунтоване з таких підстав.
Вказана норма Закону визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Тобто, вказана норма стосується нарахованих сум пенсії. Належні достовірні та допустимі докази нарахування позивачу пенсії за заявлений спірний період, а саме з 01.01.2018 до 31.03.2019, на підставі вказаної вище довідки, відсутні. Вказана вище норма стосується матеріального строку (відповідного права пенсіонера та обов'язку органу пенсійного забезпечення), а не процесуального (щодо права особи на звернення до суду).
Заявлений предмет спору не стосується визначення права та періоду на перерахунок пенсії позивача. Натомість стосується правильності обчислення її розміру після проведеного перерахунку та обраного позивачем способу відновлення порушеного, на його думку, права на вірний розмір пенсії після такого перерахунку. Тому для таких обставин спору строк звернення до суду обчислюється саме відповідно до вимог ст.122 КАС України - з дня отримання пенсійної виплати за визначений період.
Водночас згідно з абз. 23 ст.1 ЗУ № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 52 №2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оскільки пенсія є щомісячним платежем і позивач не вказує про несвоєчасність її отримання, її розмір позивачу відомий з дати отримання кожного числа місяця, що настає за місяцем, у якому виплачувалась пенсія.
Зважаючи на проміжок часу, якого стосується предмет спору, шестимісячний строк звернення до суду пропущено. Оскільки поважних причин позивач та його представниця не вказують та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин, підстави для задоволення Заяви відсутні. Крім того відсутні доводи, аргументи та посилання в обґрунтування позовних вимог перерахувати пенсію за 2018 рік щодо довідки, яка містить відомості про грошове забезпечення станом на 05.03.2019.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.
Оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави повернути позивачу позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ “Про судовий збір” (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.
Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.
Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
1. Відмовити повністю у задоволенні Заяви вх. від 22.04.2024 №20300/24 адвоката Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку.
Повернути його позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії
2. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити ОСОБА_1 .
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Анжеліка БАБИЧ