Справа № 761/11816/24
Провадження № 3/761/3005/2024
09 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Антонюк Марина Станіславівна, за участі особи, стосовно якої складено протокол - ОСОБА_1 , захисника - Аніпка С.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новотроїцьке Херсонської області, громадянки України, яка здобула середню освіту, неодружена, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181 КУпАП,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №589475 від 19.03.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 56/7, 19.03.2024 приблизно о 13 год. 00 хв. брала участь в організованих без дозволу азартних іграх на гроші, а саме гральних автоматах. Таким чином, дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181 КУпАП, не визнала та зазначила, що в той день вийшла на підробіток як прибиральниця. У жодних азартних іграх участі не брала. У той час як прибирала, до приміщення зайшли працівники поліції.
Захисник Аніпко С.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , оскільки протокол та долучені до нього матеріали не доводять наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181 КУпАП, та того факту, що остання брала участь в азартних іграх.
Вислухавши пояснення учасників провадження, ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшла до таких висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
При цьому жодних доказів на підтвердження факту причетності ОСОБА_1 до інкримінованого їй діяння до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено. Так, остання не оспорює факт перебування у вказаному приміщенні, де розташовані гральні автомати. При цьому, судом враховується, що до протоколу взагалі не долучено жодного доказу, які б спростовували твердження ОСОБА_1 про те, що вона працювала прибиральницею, та на підставі яких можна було б дійти висновку про те, що остання, перебуваючи у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , 19.03.2024 приблизно о 13 год. 00 хв., брала участь в азартних іграх на гроші. Так само не вбачається доведеність вини ОСОБА_1 із долучених до протоколу фото, з огляду на що суд приходить до висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181 КУпАП.
Отже, аналіз наведених обставин дозволяє зробити висновок, що протокол, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 181 КУпАП, не підтверджений належними та допустимими доказами, зібраними працівниками поліції при складенні протоколу.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, клопотання захисника Аніпка С.В. підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 181 КУпАП закриттю за недоведеністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, ч. 1 ст. 181, 245, 247, 251, 254, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 181 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Києва М.С. Антонюк