25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 642/5901/21
провадження № 61-5046ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Харківської міської ради, подану Латровою Наталією Володимирівною , на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року в справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,
Латрова Н. В. , в порядкусамопредставництва в інтересах Харківської міської ради, 05 квітня 2024 року надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року в цій справі.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Тобто, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Отже, в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
Представник Харківської міської ради- Латрова Н. В. на підтвердження своїх повноважень надала копію посвідчення № НОМЕР_1 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.
З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено повноваження
Латрової Н. В. вчиняти дії від імені Харківської міської ради, у тому числі підписувати договори тощо (самопредставництво з усіма правами наданими учасникам справи відповідно до законів, з правом підписання документів, засвідчення копій).
Однак, додані до касаційної скарги матеріали не містять визначених частиною третьою статті 58 ЦПК України документів, а саме статут, положення чи трудовий договір (контракт), які можуть підтвердити повноваження
Латрової Н. В. діяти від імені Харківської міської ради в порядку самопредставництва у суді.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, також якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи наведене, касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, тому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України вона підлягає поверненню заявнику.
Відповідно до вимог частини шостої статті 393 ЦПК України про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Харківської міської ради, подану Латровою Наталією Володимирівною , на постанову Полтавського апеляційного суду від
05 березня 2024 року в справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська