29 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 369/122/22
провадження № 61-5152ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Гриценко Володимир Володимирович , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року у справі за позовом заступника керівника
Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Державне підприємство «Київське лісове господарство», про усунення перешкод
у користуванні майном шляхом визнання недійсним розпорядження та рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки,
07 квітня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Гриценко В. В. , засобами поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою
на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року
у цій справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Гриценко В. В. , порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що копію оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року представник заявниці отримав лише 08 березня 2024 року.
Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення,
має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
У порушення зазначеного представником заявниці не надано доказів
на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, що унеможливлює вирішення судом питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.
За відсутності матеріалів справи Верховний Суд позбавлений можливості перевірити викладені обставини щодо дати отримання копії постанови Київського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року.
Тож, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Гриценко В. В. , необхідно надати суду докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Такими доказами можуть бути довідка із суду, поштового відділення зв'язку, копії матеріалів справи тощо.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Водночас, протягом десяти днів з дня вручення ухвали
про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави
для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк
або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб)
за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року
№ 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі),
що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 14 ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України
як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі),
що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду
з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також
у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету
у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Вказана касаційна скарга подана адвокатом Гриценком В. В., наявність електронного кабінету якого у скарзі не зазначено. Разом з цим, починаючи
з 18 жовтня 2023 року наявність, зокрема, у адвоката електронного кабінету,
за загальним правилом, є обов'язковою.
Також Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що реєстрація
ОСОБА_1 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або
її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, є добровільною.
З метою усунення недоліків касаційної скарги представнику, який діє в інтересах заявниці, необхідно надати уточнену касаційну скаргу разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити відомості про наявність у нього електронного кабінету або існування обставин, зазначених в абзаці 3 частини шостої статті 14 ЦПК України, та докази отримання копії постанови апеляційного суду саме 08 березня 2024 року, як ним зазначено у касаційній скарзі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати представнику заявника строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Гриценко Володимир Володимирович , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк