Справа № 367/2921/24
Провадження №2-н/367/497/2024
Іменем України
29 квітня 2024 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Чернова О.В., розглянувши заяву Приватного комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення,
Приватне комунально-побутове підприємство “Теплокомунсервіс” звернулось до суду з заявою про видачу судового про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення.
Розглянувши надані матеріали, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до положень п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
В заяві про видачу судового наказу заявник просить суд стягнути з боржника заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.03.2021 по 01.03.2024 року в сумі 24 187,83 грн., натомість, з долученого до заяви розрахунку суми боргу вбачається, що станом на 01.03.2021 року заборгованість боржника складала 24 788,80 грн., та яку враховано при розрахунку заборгованості.
З наданого розрахунку неможливо встановити за який період виникла вказана станом на 01.03.2021 року заборгованість та про дотримання вимог позовної давності.
Обґрунтованого та детального розрахунку заборгованості саме за вказаний період, за який просить стягнути з боржника борг, та який має бути в межах позовної давності не надано.
Враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», де зазначено, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржників на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення, та з урахуванням тієї обставини, що до заяви Приватного комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення не додано документів, які достовірно підтверджують правильність та безспірність розрахунків заборгованості, - суд в наказному провадженні позбавлений можливості самостійно визначати правильний розрахунок заборгованості за вказаний період та збирати додаткові докази.
За вказаних обставин, суд вважає необхідним відмовити заявнику у видачі судового наказу.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до приписів п.4, 5 ч.2, п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України на заявника покладений обов'язок зазначити в заяві про видачу судового наказу, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; та подати документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 165, 166, 167 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення.
Відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О.В. Чернова