Справа № 459/3776/23
Провадження № 2/459/704/2023
26 квітня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді Новосад М.Д.
з участю:
секретаря судового засідання Кожушко І.М.
позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
13.11.2024 позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, у якому просить звільнити його від сплати аліментів за рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 15.10.2013 у справі №459/4484/13-ц, та стягнути з відповідачки в його користь аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини доходу платника аліментів щомісячно.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.02.2009року, який було розірвано на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2023. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 06.12.2023 р. з ОСОБА_1 стягуються аліментів в користь ОСОБА_3 на їхнього сина ОСОБА_5 у розмірі частки від його заробітку доходу.
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 03.11.2023 р. вбачається, що щомісячно з Позивач стягуються аліменти у розмірі 5000-9000 тис. грн
Однак, з 12 вересня 2023 року син проживає із ним. Вказав, що внаслідок конфлікту з цивільним чоловіком ОСОБА_3 син перейшов проживати до нього.
Відділом у справах дітей Червоноградської міської ради було проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_1 , де вони із сином зареєстровані та проживають. В квартирі наявні речі сина, а також наявні належні умови для проживання та його навчання.
06.11.2023 він звернувся у Орган опіки та піклування Червоноградської міської ради із заявою, що до проведення контролю за доцільністю (раціональністю) використання коштів сплачених позивачем в користь відповідачки на утримання сина.
Зазначив, що факт проживання сина із ним також підтверджується характеристикою з навчального закладу Гімназії №10.
Неповнолітній син фактично проживає з ним, він забезпечує матеріальне утримання останнього, а також вимушений до сплати аліментів в користь відповідачки. Вважає, що отримані кошти в якості сплачених мною аліментів відповідачка використовує нераціонально. Жодних кошів синові не віддає. Фактично увесь тягар утримання та виховання дитини покладений на нього. Тому просить позов задовольнити.
Ухвалою від 01.01.2024 провадження у даній справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 15.03.2024 підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
26.04.2024 в судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, вказаних у ньому.
Відповідачка позов не визнала. Факт проживання сина із батьком не заперечила. Однак щодо стягнення з неї аліментів в користь позивача не згідна. Вказала, що аліменти переказує синові на картку. Син також щодня приходить до неї після школи. Крім того, з аліментів вона сплачує відвідування сином спортивних занять, купує йому речі, здає на фонд класу, купує продукти харчування.
Вислухавши пояснення представника відповідачки, оцінивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.02.2009, який було розірвано на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2023 (а.с.7).
Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.6).
Згідно рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 06.12.2023 з ОСОБА_1 стягуються аліментів в користь ОСОБА_3 на їхнього сина ОСОБА_5 у розмірі частки від його заробітку доходу (а.с.8).
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 03.11.2023 р. вбачається, що щомісячно з Позивач стягуються аліменти у розмірі 5000-9000 тис. грн. (а.с.11).
З 12 вересня 2023 року син сторін проживає із батьком, що підтверджується актом №4966/07 від 24.10.2023 та актом №5227/07 від 07.11.2023 (а.с.9,10).
Відповідно до комісійного акту обстеження умов проживання від 09.11.2023 складеного Відділом у справах дітей Червоноградської міської ради підтверджується факт того, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. В квартирі наявні речі сина, а також наявні належні умови для проживання та його навчання (а.с.12).
Факт проживання дитини із батьком також підтверджується характеристикою з навчального закладу Гімназії №10 від 08.11.2023, з якої встановлено, що дитина ( ОСОБА_4 ) з 12.09.2023 проживає із батьком за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
06.11.2023 позивач звернувся у Орган опіки та піклування Червоноградської міської ради із заявою, що до проведення контролю за доцільністю (раціональністю) використання коштів сплачених позивачем в користь відповідачки на утримання сина (а.с.14).
Відповідно до ч.ч.1,2 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч.1 статті 3 Конвенції про права дитини, частинами сьомою, восьмою статті 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей. В усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У статті 18 Конвенції про права дитини зазначено про необхідність докладання всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної і однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язку щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі(ч.3 ст. 181 СК України).
Положенням ч.1 ст.183 ЦПК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно із ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати (ст. 191 СК).
Згідно із ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
За положенням частини 4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно ч. 1 ст. 160, ст.161 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою. Дитина сторін висловила свою волю та бажання на постійне проживання із батьком та продовжує із ним проживати, що сторонами не заперечується.
У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України» йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Також, ст.273 ч.4 ЦПК України встановлено: якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
З врахуванням обставин справи, а саме, що неповнолітній ОСОБА_4 фактично проживає із батьком, перебуває на його повному утриманні, а також враховуючи самоусунення відповідачки від утримання сина, суд вважає за доцільне звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів присуджених згідно із рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 15.10.2013 у справі №459/4484/13-ц.
У зв'язку із цим слід припинити нарахування і стягнення з позивача аліментів за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 15.10.2013 у справі №459/4484/13-ц та відкликати такий з дня набрання рішенням законної сили.
Судом встановлено, що син сторін проживає із батьком, перебуває повністю на його утриманні. Відповідач проживає окремо, працює, має стабільний дохід.
Враховуючи вище наведене, беручи до уваги факт проживання дитини із батьком, матеріальний стан сторін, обов'язок матері брати участь в утриманні сина, вимоги розумності та справедливості, суд приходить до переконання, що з відповідачки слід стягнути аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини доходу платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття
Згідно із ст.141 ЦПК України з відповідачки у користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн..
Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 206, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України,-
Позовні вимоги задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів, та припинити нарахування і стягнення з ОСОБА_1 аліментів за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 15.10.2013 у справі №459/4484/13-ц та відкликати такий з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини доходу платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29.04.2024.
Суддя: М. Д. Новосад