465/3185/24
2-о/465/194/24
Іменем України
29.04.2024 року м. Львів
Франківський районний суд міста Львова в складі:
головуючого судді - Мартьянової С.М.
з участю секретаря - Сеньків А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,-
ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Водопийко Христини Тарасівни, звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк 6 місяців, яким визначити наступне тимчасове обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовує тим, що за адресою: АДРЕСА_2 проживає заявниця, малолітній син ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_2 .
Дана квартира належить на праві власності Заявниці та її колишньому чоловіку ОСОБА_4 у рівних частках.
На протязі останніх років ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_1 , свідком чого є їх малолітній син.
26.02.2024 року був винесений Терміновий заборонний припис серії АА №342400 відповідно до якого ОСОБА_2 маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство.
24.03.2024 року був винесений Терміновий заборонний припис серії АА №278877 відповідно до якого ОСОБА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство.
02.04.2024 року суддею Франківського районного суду м. Львова Кузем В.Я. була винесена постанова у справі №465/2363/24, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП та накладено штраф у зв'язку з тим, що він згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №372872 від 24.03.2024 року, 24.03.2024 року близько 10:00 год за адресою: АДРЕСА_1 перебуваючи у п'яному стані вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чинив психологічний тиск чим завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої особи в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 .
02.04.2024 суддею Франківського районного суду м. Львова Кузем В.Я. була винесена постанова у справі №465/2365/24 відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено штраф у зв'язку з тим, що він згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №373357 від 25.03.2024 року близько 16:00 год порушив Терміновий заборонний припис серії АА №342400 від 24.03.2024 року, а саме п.1,2,3 заборона у будь який спосіб контактувати з потерпілою особою та заборона на вхід та перебування у місці проживання потерпілої особи, чим вчинив домашнє насильство, не виконав терміновий заборонний припис.
Однак після притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 продовжує вчиняти насильство відносно своєї дружини, а тому Заявниця вимушена звернутися до суду про винесення обмежувального припису.
Ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Заявник в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Представник заявника адвокат Водопийко Х.Т. в судовому засіданні заяву підтримала в повному обсязі, просить таку задовольнити, про що подала рисьмову заяву.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст. 350-5 ЦПК України.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Cуд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить до таких висновків.
Згідно з ч. 3ст. 294 ЦПК України,справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ч. 3ст. 294 ЦПК України,справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Судом встановлено, що заявник та заінтересована особа перебувають у зареєстрованому шлюбі, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.12.2023. Прізвище заявника змінено з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.06.2013 року, частина квартири за адресою АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_7 .
26.02.2024 року був винесений Терміновий заборонний припис серії АА №278877 відповідно до якого ОСОБА_2 маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство, та терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб з 00 год. 30 хв 26.02.2024 та діє до 00 год 30 хв. 07.03.2024.
24.03.2024 року був винесений Терміновий заборонний припис серії АА №342400 відповідно до якого ОСОБА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство, та терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 9 діб з 12 год 31 хв 24.03.2024 та діє до 12 год. 30 хв. 24.04.2024.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 02.04.2024 року у справі №465/2365/24 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп. на користь держави.
Стягнено з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
У даній постанові зазначено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №373357 від 25.03.2024, 25.03.2024 близько 16:00 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 порушив ТЗПСК Серії АА №342400 від 24.03.2023, а саме п.1,2,3 заборона у бідь-якій спосіб контактувати з потерпілою особою т заборона на вхід та перебування у місці проживання потерпілої особи, чим вчинив домашнє насильство, не виконав терміновий заборонний припис.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 02.04.2024 року №465/2363/24 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп. на користь держави.
Стягнено з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
У даній постанові зазначено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №372872 від 24.03.2024, 324.03.2024 близько 10:00 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 перебуваючи у п'яному вигляді, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чинив психологічний тиск, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю потерпілою особи у присутності дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив домашнє насильство.
Згідно зі статтею 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 ч. 1.ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
До переліку осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - батько (п.4 ч. 2ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За пунктом 7 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч. 3ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
При цьому, згідно з п. 3 ч. 1ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Таким чином, зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 28.04.2020 року винесеній за результатами розгляду справи № 754/11171/19.
Верховний Суд у постанові від 14.01.2020 року винесеній у справі № 754/6995/19 зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Відповідно до ч.1ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Як наголошує ч.2ст.27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Відповідно до п.1 ч.1ст.21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє без будь-яких винятків катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого, що висвітлюється у рішенні ЄСПЛ «A.V. v. Ukraine», n. 68177, «Enea v. Italy» [GC], n. 55182, «Idalov v. Russia» [GC], 91183.
Практика Європейського суду з прав людини у рішенні «Ireland v. the UK», наголошує на тому, що таке, що принижує гідність, поводження або покарання передбачає знущання, які мають викликати у жертви почуття страху, страждання і почуття власної неповноцінності, а також принизити її гідність.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ висловленої у рішеннях «Kudla v Poland» [GC], n. 92237, «Козинець проти України», n. 52, «Лабіта проти Італії», n. 120, «Чембер проти Росії», n. 49244, поводження є «нелюдським», якщо, крім іншого, воно було умисним, застосовувалось впродовж кількох годин поспіль і призводило або до справжніх тілесних ушкоджень, або до гострих фізичних чи душевних страждань.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. Рішення Європейського суду з прав людини «Chahal v. the UK», n. 145.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Положеннями ст. 350-6 ЦПК України визначено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновків про те, що заявник, в особі свого представника обґрунтовано звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису і її права мають бути захищені судом шляхом видачі відповідного обмежувального припису, оскільки заявник дійсно є постраждалою особою від домашнього насильства, а її кривдником є заінтересована особа ОСОБА_2 .
На підставі досліджених доказів, які підтверджують факт застосування психологічного, фізичного та економічного насильства, та свідчать що існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, і такі ризики є реальними.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінюючи сам вид насильства, ризики, вік постраждалої особи, вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, суд дійшов висновку про необхідність покладення на ОСОБА_2 наступних обов'язків на строк шість місяців: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В силу вимог ч.3 ст.350-5ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючисьст.ст.247,259,263-265,268,350-1,350-6 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав з покладенням на нього таких обов'язків: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити строк дії обмежувального припису 6 (шість) місяців.
Строк дії обмежувального припису обчислювати з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч.4 ст. 350-6 ЦПК України).
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Мартьянова С.М.