"29" квітня 2024 р. Справа № 363/1788/24
про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (паспортні дані невідомі, місце проживання невідоме), ОСОБА_4 (паспортні дані невідомі, місце проживання невідоме) про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до п. 1, 3.1 Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» - слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Судам потрібно брати до уваги, що спори про спадкування підлягають розгляду судами виключно у порядку цивільного судочинства. Відмова у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК) або закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК) з тих підстав, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, не відповідають зазначеним вимогам процесуального законодавства. Постановлення ухвали про закриття провадження у справі без зазначення, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, суперечить також вимогам ст. 206 ЦПК.
Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК), закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК) або залишення позовної заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК).
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку (Постанова КЦС ВС від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19).
З позовної заяви вбачається, що позивачі просять визнати право власності по 1/2 частки на земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:116:0345, загальною площею 0,7798 га., що знаходиться на території Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
В обґрунтування необхідності звернення до суду за захистом своїх прав позивачами зазначається, що нотаріусом не було видано свідоцтв про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, оскільки спадкодавець ОСОБА_5 , успадкувавши це майно від ОСОБА_6 і отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, не зверталася до відділу Держкомзему у Вишгородському районі Київської області для реєстрації свого права власності та отримання відповідного документу на землю - державного акту.
Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять жодних документів на підтвердження вищезазначених обставин, а також на підтвердження обставин існування перешкод для захисту прав позивачів у нотаріальному порядку. Зокрема, відсутні документи, з яких вбачалася б відмова нотаріуса у видачі позивачам свідоцтв про право на спадщину на вказану земельну ділянку із зазначенням причин такої відмови.
У такому випадку з позовної заяви не зрозуміло в чому саме полягає порушення прав, свобод та законних інтересів позивачів, а відповідно виникає невизначеність у виборі та застосуванні відповідного способу судового захисту порушених прав шляхом ухвалення відповідного судового рішення.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності, витребування або повернення майна, виділ у натурі частки майна є майновими, оскільки за своєю правовою природою пов'язані з підтвердженням прав на майно (постанова ВС від 24.01.2018 року у справі № 916/1220/17, ухвала ВС від 04.03.2019 року у справі № 923/441/18, ухвала ВС від 30.03.2023 року у справі № 591/3750/20).
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб?єктом оціночної діяльності - суб?єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Таким чином, належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.
Судом встановлено, що позивачами в якості судового збору сплачено по 1211 грн. 20 коп., що відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір» є ставкою судового збору за подання до суду позову немайнового характеру. Оскільки позовні вимоги, заявлені позивачами, як було встановлено вище, є вимогами майнового характеру, то судовий збір має бути сплачений позивачами відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір» за ставками судового збору, що встановлені для позову майнового характеру, виходячи з ціни позову, яка визначається вартістю майна, якого стосуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 7 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Водночас, вищезазначений Закон не містить заборони сплати усієї суми судового збору одним з кількох позивачів у справі. Визначальним у такому разі є сам факт повного надходження належної до сплати суми судового збору в доход Державного бюджету України.
Отже, позивачам необхідно зазначити інформацію про ціну позову, виходячи з вартості їх часток у праві власності на спірну земельну ділянку станом саме на дату звернення з позовом, надати належні докази на підтвердження такої вартості, з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору та доплатити різницю судового збору, визначену відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», з наступним наданням суду підтверджуючого документа про доплату судового збору (1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211 грн. 20 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн. 00 коп.).
Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Судом встановлено, що представництво прав, свобод та законних інтересів позивачів здійснюється адвокатом Герасимчуком Віктором Андрійовичем на підставі договору про надання правової допомоги від 08.04.2024 року та ордерів на надання професійної правничої допомоги від 09.04.2024 року № 1578789 та № 1578790.
У той же час, матеріали позовної заяви не містять ані відомостей, ані документального підтвердження наявності в позивачів електронного кабінету в підсистемі Електронний суд в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а також наявності електронного кабінету їх представника - адвоката Герасимчука Віктора Андрійовича, який в силу приписів чинного процесуального законодавства зобов'язаний мати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачам необхідно усунути зазначені недоліки, надавши відомості з документальним підтвердженням звернення позивачів до нотаріуса для оформлення права на спадщину на спірну земельну ділянку, а також відповіді нотаріуса за результатами такого звернення; зазначивши інформацію про ціну позову, виходячи з вартості їх часток у праві власності на спірну земельну ділянку станом саме на дату звернення з позовом, надавши належні докази на підтвердження такої вартості, визначивши розмір судового збору та доплативши різницю судового збору, визначену відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», з наступним наданням суду підтверджуючого документа про доплату судового збору; надавши відомості щодо наявності у позивачів та їх представника електронного кабінету з наданням відповідного документального підтвердження.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Рукас