Справа № 458/363/24
1-кс/458/44/2024
24.04.2024 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржниця - ОСОБА_3 ,
представник скаржниці адвокат ОСОБА_4 ,
начальник Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 ,
суб'єкти оскарження - повноважні посадові особи відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області:
заступник начальника відділення поліції - начальник слідчого відділу відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_6 не прибув,
поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Турківського районного суду Львівської області в порядку ст. 303 КПК України скаргу представника скаржниці ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на рішення №1017/01/60 від 27.03.2024 року про відмову у відкритті кримінального провадження, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_3 в письмовому вигляді від 20.03.2024 року та 25.03.2024 року, -
Згідно вимог ст.ст.127,129 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді і судочинство провадиться суддею одноособово.
Згідно ч.1 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Суддя для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
У відповідності до вимог ч.3 ст.35 КПК України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено суддю для розгляду кримінального провадження, оскільки 09.04.2024 року до слідчого судді Турківського районного суду Львівської області надійшла скарга.
Суть питання, що вирішується ухвалою.
Клопотання розглядається за ініціативою представника скаржниці ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона, яка подала скаргу зазначає, що ОСОБА_3 20.03.2024 року та 25.03.2024 року подала у відділення поліції № 2 Самбірського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області заяву про вчинення злочину щодо незаконного її звільнення та відмову в поновленні її на роботі, а також про невиконання вимог Закону в частині обов'язкової виплати їй заробітної плати у разі поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, просить визнати незаконною бездіяльність відповідальної особи по невідкриттю кримінального ровадження, та скасувати рішення № 1017/01/60 від 27.03.2024 року про припинення розгляду матеріалів заяви. Заява була подана щодо посадових осіб комунального некомерційного підприємства «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради Самбірського району Львівської області. Листом № 1017/01/60 від 27.03.2024 року відділення поліції № 2 Самбірського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області повідомило, що у відкритті кримінального провадження відмовлено, оскільки, на думку поліції, нема підстав для відкриття кримінального провадження.
Позиції сторін кримінального провадження.
При розгляді скарги суд вжив заходи до повідомлення сторін кримінального провадження, а також осіб, які зазначені в ухвалі в дозволений і в передбачений законом порядок шляхом скерування судового виклику.
Відповідно до імперативних вимог ч.3 ст.306 КПК України участь у судовому засіданні скаржника чи його захисника, представника (принаймні однієї із зазначених осіб) є обов'язковою.
У разі ж неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.
Зокрема, примусовий привід до суду згідно із ч.3 ст.140 КПК України застосовується виключно до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.
В судовому засіданні сторона яка подала скаргу, просила таке клопотання задовольнити, підтвердила, що отримала відповідь відділення поліції № 2 Самбірського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області, яка датована 27.03.2024 року, однак не надала доказів того, що така відповідь отримана не 27.03.2024 року, а набагато пізніше, в проміжку 29.03.2024 року - 31.03.2024 року, вважає, що строки оскарження не пропущені, оскільки таке проводиться стороною в межах 10-ти денного строку з часу, коли сторона скаржника дізналася про прийняте рішення, скаргу подано в перший робочий день. В судовому засіданні сторона яка подала скаргу уточнила, що оскаржує дії відповідальних осіб відділення поліції № 2 Самбірського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області.
В судовому засіданні начальник Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 , суб'єкти оскарження - заступник начальника відділення поліції - начальник слідчого відділу відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_6 , поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_7 заперечили проти скарги, зазначили, що підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_3 в письмовому вигляді 20.03.2024 року та 25.03.2024 року немає, просили відмовити в задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали клопотання у їх сукупності та взаємозв'язку, перевіривши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників процесу стосовно скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, а також мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Судом встановлено, що орган досудового розслідування процесуального рішення у вигляді постанови не приймалося.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк оскаржуються заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Судом встановлено, що заяником є ОСОБА_3 , яка звернулася 20.03.2024 року та 25.03.2024 року із заявами у відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області.
Водночас в скарзі сторона, яка подала скаргу зазначає, що заявниця ОСОБА_3 є потерпілою особою, оскільки потерпіла - колишній працівник, якого було рішенням суду поновлено на роботу після незаконного звільнення, тобто особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час
досудового розслідування.
Однак така позиція суперечить нормам процсуального закону, оскільки згідно визначень основних термінів в КПК України, наданих в п.25 ч.1 ст.3 КПК України учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Частинами 1, 5 ст. 55 КПК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, і за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч.1 ст.55 КПК України, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Судом встановлено, органом досудового розслідування не приймалося будь-якого процесуального рішення стосовно процесуального статусу ОСОБА_3 .
Окрім цього, судом встановлено, що предметом розгляду даного кримінального провадження, є оскарження бездіяльності, дій відповідальних осіб відділення поліції № 2 Самбірського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області в частині невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 303 ч. 2 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК України можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Судом встановлено, що рішення суб'єкту оскарження не було прийняте і не було оформлене у вигляді постанови. Воночас встановлено, що рішення приймалося у вигляді повідмолення за № 1017/01/60 від 27.03.2024 року.
У ч.2 ст. 307 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, які слідчий суддя може прийняти за результатами розгляду відповідної скарги: скасувати рішення слідчого чи прокурора; скасувати повідомлення про підозру, зобов'язати припинити дію чи вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги.
В узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ висловився про доцільність залишення скарги без розгляду, ВССУ звернув увагу на те, що залишення скарги без розгляду не позбавляє скаржника права повторно звернутися з такою скаргою в суд (пункт 7 узагальнення).
Пунктом 5 листа Вищого ССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 року №1640/0/4-12 надано розяснення, що ч.1 ст.304 КПК України встановлено десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Згідно із приписами ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
Отже, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей. За таких умов останнім днем встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України строку на оскарження бездіяльності слідчого стосовно невнесення відомостей до ЄРДР за повідомленням про вчинення злочину по заяві від 20.03.2024 року було 30.03.2024 року, а по заяві від 25.03.2024 року було 04.04.2024 року.
За таких обставин, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для внесення відомостей про кримінальне правопорушення, а тому у даному випадку ОСОБА_3 могла звернутися зі скаргою, починаючи з 21.03.2024 року по 30.03.2024 року включно по заяві від 20.03.2024 року, а також з 26.03.2024 року по 04.04.2024 року по заяві від 25.03.2024 року. Однак ОСОБА_3 звернулася з вказаною скаргою до Вищого антикорупційного суду 08 березня 2023 року, тобто з пропущенням встановленого законом строку.суду 08.04.2024 року.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що право на звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, виникає незалежно від наявності у скаржника будь-якого документа (листа, повідомлення тощо) про відмову у відкритті кримінального провадження.
Скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань була подана до суду 09.04.2024 року, тобто з пропуском встановленого строку для її подання.
Розглянувши цю заяву, слідчий суддя не знаходить підстав для поновлення строку. При цьому слідчий суддя зважає на те, що поважними причинами пропуску строку можуть визнаватися лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Скаржниця ж не зазначає про наявність таких обставин.
Отже, слідчий суддя доходить висновку, що, проявивши розумну обачність і зацікавленість у результатах розгляду повідомлення ОСОБА_3 , остання мала можливість звернутися із скаргою у встановлений КПК України десятиденний строк.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Але в межах цього тренінгу не планується розглядати аспекти діяльності слідчого судді апеляційного суду
Так, відповідно до діючого КПК України слідчий суддя, це суб'єкт судової влади, який здійснює функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб саме під час досудового розслідування.
Стаття 306 КПК України передбачає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст..318-380 КПК України, з урахуванням положень цієї глави. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.
Реалізація вказаних завдань здійснюється шляхом забезпечення кожній особі права на звернення до уповноважених органів із заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Зазначене право породжує відповідний обов'язок компетентних державних органів відреагувати на такі звернення у передбаченому законом порядку.
Так, у відповідності до ч.1. ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. За змістом цієї норми бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає їх невнесення впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.
Разом з тим, на підставі ст.25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п. 4 ч. 5 ст.214 КПК України, у відповідності до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела
Визначений ч. 1 ст.214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності в ній в момент подання всіх ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи із нормативного закріплення, ключовим в питанні внесення відомостей до ЄРДР є наявність в заяві (повідомленні) інформації про вчинене кримінальне правопорушення. Встановлення ж події кримінального правопорушення та ознак зазначеного в заяві складу злочину є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ст.91 КПК України, а тому здійснюється органом досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У разі ж встановлення відсутності події кримінального правопорушення або відсутності у діях осіб ознак складу злочину КПК України передбачає можливість закриття кримінального провадження (п. 1, 2 ч. 1 ст.284 КПК України).
Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини другої ст.19 Конституції України суди, як і інші органи державної влади, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За змістом процесуального закону обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття.
Кримінально-процесуальним законодавством не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законм України 17.07.1997 року і яка для України набрала чинності 11.09.1997 року закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист, як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04.12.1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
У зв'язку з тим, що скарга подана ОСОБА_3 до суду після закінчення десятиденного строку, встановленого для її подання, а слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення, таку скаргу необхідно повернути скаржнику.
При цьому повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України (ч. 7 ст. 304).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110,303-307,309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на рішення №1017/01/60 від 27.03.2024 року про відмову у відкритті кримінального провадження, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_3 в письмовому вигляді від 20.03.2024 року та 25.03.2024 року - повернути.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 29.04.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1