Справа 362/1634/24
Провадження 3/362/933/24
26.04.2024 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
22.02.2024 о 23:50 год. на а/д М-05 «Київ - Одеса» 40 км., АЗС «Маршал», Фастівського району Київської області, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Nisan Note, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння зіниць очей) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі водій відмовився під відеозапис.
ОСОБА_2 у судові засідання (12.03.2024, 08.04.2024. 26.04.2024) не прибув, будучи належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, що вбачається з матеріалів справи.
Додатково на номер телефону ОСОБА_2 , який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів, судом направлялись СМС-сповіщення про виклик у судові засідання, які ним отримані.
11.03.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомився у повному обсязі 11.03.2024 і отримав копію відеозапису, що підтверджується його особистим підписом.
Так, у п.14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Отже, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 .
До суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, яке обґрунтував з-поміж іншого тим, що поліцейські не вправі проводити медичний огляд, а зазначення у протоколі про його відмову проходити медичний огляд свідчить про відсутність складу цього правопорушення. Наголосив, що зупинка автомобіля під його керуванням була безпідставною, працівники поліції не роз'яснили йому наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, чим істотно порушили його право на захист. Також звертає увагу на фрагментарність долученого відеозапису, що, на його думку, не дає змоги встановити факт його керування та логічну послідовність оформлення адміністративного протоколу та додатків до нього.
Вивчивши матеріали матеріалів справи у їх сукупності, суд встановив таке.
Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп'яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.
Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;
3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється ст. 266 КУпАП.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої.
Щодо оцінки аргументів сторін і досліджених судом доказів.
У судовому засіданні було досліджено відеозаписи події, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи, які досліджені судом:
-файл «01891_00189120240222234904_0021А», де зафіксовано як з-за керма транспортного засобу виходить чоловік, який надає працівникам поліції документи та представляється ОСОБА_1 . Під час спілкування працівники поліції повідомляють водія ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння (00:01:15 хв.) та пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі (00:01:32 хв.) На таку пропозицію водій вказує, що відсутні підстави проходити такий огляд, відтак не бажає пройти такий огляд (00:02:14 хв.) Водія повідомляють про складання щодо нього адміністративного протоколу за ст. 130 та ст. 121 КУпАП;
-файл «01891_00189120240222235404_0022А», де зафіксовано оформлення працівниками поліції адміністративних протоколів та додатків до них. При цьому, водій ОСОБА_1 особисто підтверджує факт керування автомобілем (приїхав купити цигарки), а також висловлює розуміння, що вчинив неправильно;
-файл «01891_00189120240222235904_0023А», де зафіксовано оформлення працівниками поліції адміністративних протоколів та додатків до них;
-файл «01891_00189120240223003634_0001А», де зафіксовано повідомлення водія про відеофіксацію та про факт складання щодо нього адміністративного протоколу за ст. 130 з подальшим ознайомленням водія з його змістом. Водій ОСОБА_1 жодних зауважень чи заперечень не висловлює;
-файл «01891_00189120240223004134_0002А», де зафіксовано як водій ОСОБА_1 підтверджує, що розуміє, що керувати в такому стані не має права. Водію ґрунтовно роз'яснюють зміст граф у протоколі про адміністративне правопорушення, де він вправі проставити свій підпис;
-файл «01891_00189120240223004634_0003А», де зафіксовано як водія ОСОБА_1 особисто, самостійно знайомиться зі складеним щодо нього протоколу та він проставляє свої підписи у відповідних графах. Жодних інших зауважень чи заперечень не висловлює.
-файл «зупинка», де зафіксовано факт руху транспортного засобу Nisan Note, д.н.з. НОМЕР_1 , та його зупинка працівниками поліції;
Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
-даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у зв'язку з виявленими у ОСОБА_2 ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння сітківки очей та різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, він мав пройти огляд у встановленому законом порядку, однак такий огляд не проводився через відмову водія ОСОБА_2 ;
-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.02.2024, яке не реалізоване через відповідну відмову ОСОБА_1 ;
Таким чином, з матеріалів справи видно, що поліцейським було дотримано норми вказаної Інструкції, у нього були наявні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, керує ним з ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановлений законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та/або у закладі охорони здоров'я, однак останній відмовився, йому роз'яснено про складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку № 1103, а саме: у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння та відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» було складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, де зафіксовано така відмова. Також оформлено відповідне направлення до закладу охорони здоров'я. При цьому під час пропозиції йому пройти огляд на стан сп'яніння поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису.
Покликання ОСОБА_1 щодо невідповідності фабули протоколу диспозиції статті, яку поставлено йому у провину, то, на думку суду, це має технічний характер та не впливає на доведеність його вини у вчиненні цього адміністративного правопорушення.
Водночас суд зауважує, що для констатації фундаментального процедурного порушення суб'єкта владних повноважень, що тягне за собою неналежність, недопустимість чи недостовірність будь-якого доказу має бути доведено допущення суттєвої та/або істотної помилки, що призводить до порушення конвекційних чи конституційних прав чи свобод особи, якої таке порушення стосується, або ж прав чи інтересів інших осіб, а сама по собі конкретизація у протоколі виду огляду, на що наголошувала сторона захисту, свідчить, на думку суду, про зайвий формалізм або «правовий пуризм».
Це стосується і небезперервності відеозапису події, на що вказував ОСОБА_1 у своїх запереченнях, оскільки цей відеозапис, який є об'єктивним доказом у справі та не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, доводить зупинку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , виявлення поліцейськими у нього ознак алкогольного сп'яніння, що стало підставою для висловлення правоохоронцями водію пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки автомобіля, так і у медичному закладі, відмова водія від такого огляду, роз'яснення про складання щодо нього протоколу за ст. 130 КУпАП через порушення п. 2.5. ПДР України, а також оформлення протоколу і додатків до нього, тобто цей доказ стосується предмету доказування по цій справі і на ньому відображені усі фактичні обставини справи, які зазначені у протоколі, який розглядається.
Так, під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах.
При цьому, у разі ухиляння водія від проходження огляду з тих чи інших підстав, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду чи доставлення особи до закладу охорони здоров'я.
Суд звертає увагу на те, що погодження особи на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння має бути актом волевиявлення, який би виражався в активних діях особи, щодо погодження на проходження огляду.
Критично суд ставиться до покликання ОСОБА_1 , що він не розумів наслідків відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, так як це спростовується його поведінкою і висловлюваннями, що зафіксовано на відеозаписі.
Доводи ОСОБА_1 про порушення працівниками поліції у частині не роз'яснення його прав не заслуговують на увагу, оскільки йому були роз'яснені положення ст. 63 Конституції України та права, що передбачені ст. 268 КУпАП, розуміння яких він засвідчив власноручним підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, роз'яснення ж інших положень статей - КУпАП не передбачено, а право ОСОБА_1 на захист по цій справі жодним чином не обмежувалось.
Так, протокол не містить будь-яких інших пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв, мотивів незгоди з протоколом не зазначив.
Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні.
Всі інші зауваження сторони захисту щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.
Не зважаючи на процесуальну позицію ОСОБА_1 щодо невизнання вини за ч.1 ст. 130 КУпАП, на переконання суду, надані докази на підтвердження його винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_2 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На думку суду, усі вищезазначені докази доповнюють одне одного, узгоджуються між собою, а тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особу порушника, поведінку щодо неявки у судові засідання та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2ст.4Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 221, 245, 251-252, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко