29 квітня 2024 рокуСправа №160/4596/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
19.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 19.02.2024 року через систему “Електронний суд” позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій позивач простить суд:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 05.01.2024 року № 909240855817 щодо відмови у призначення доплати відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” протиправним;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового, спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 за прохідник з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням Постанови КМУ № 202 від 31.03.1994 року період роботи з 07.07.2021 року 31.12.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначену ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах обчислити із застосуванням ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” в розмірі визначеному абз. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, як працівнику зайнятому повний робочий день на підземних роботах та здійснити перерахунок пенсії і виплату з урахуванням раніше виплачених сум, з дати звернення, а саме з 01.01.2024 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 05.01.2024 року № 909240855817 щодо відмови у призначення доплати відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
18.03.2024 року ГУ ПФУ в Миколаївській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив наступне. 01.01.2024 позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано заяву про перерахунок пенсії відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”. З урахуванням норм Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача від 01.01.2024, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. 05.01.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву від 01.01.2024 та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії в мінімальних розмірах, визначених Законом України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, з урахуванням наступних правових норм. Станом на дату звернення позивачем за перерахунком пенсії 01.01.2024 року, за матеріалами електронної пенсійної справи та даними персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків за період з 01.07.2021 по 31.12.2021. Відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи позивача страховий стаж становить 51 рік 1 місяць 25 днів ( в тому числі додатково за повних 14 років роботи за Списком № 1). Стаж роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (25 років) - 14 років 6 місяців 19 днів, що недостатньо для призначенні пенсії в мінімальних розмірах, визначених Законом України “Про підвищення престижності шахтарської праці”. Отже, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 05.01.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії в мінімальних розмірах, визначених Законом України “Про підвищення престижності шахтарської праці”. Таким чином, рішення Головного управління від 05.01.2024 про відмову позивачу в призначенні пенсії в мінімальних розмірах, визначених Законом України “Про підвищення престижності шахтарської праці” є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
20.03.2024 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач-2 зазначив наступне. 01.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за місцем фактичного проживання з заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №909240855817 від 05.01.2024 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах. До того ж, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 07.06.2017 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Отже, ОСОБА_1 не перебував та не перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймало рішення про відмову в проведені перерахунку пенсії. Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону №1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право) обрахованого по 28.02.2023, страховий стаж позивача з урахуванням додаткових років за Списком №1 складає 51 рік 01 місяць 25 днів, в тому числі стаж роботи на підземних роботах за Списком №1становить 14 років 06 місяців 18 днів, що недостатньо для обчислення розміру пенсії з урахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідно до ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Як зазначено у рішенні про відмову у перерахунку пенсії на дату звернення (01.01.2024) за матеріалами електронної пенсійної справи та даними персоніфікованого обліку відсутні відомості про сплату страхових внесків за період з 01.07.2021 року по 31.12.2021 року, що унеможливлює зарахування вищезазначеного періоду до страхового та пільгового стажу.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 20.02.2024 року передана судді Пруднику С.В.
26.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 07.06.2017 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Так, 01.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за місцем фактичного проживання з заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 12.01.2024 року № 0400-010226-8/8344 позивачу було повідомлено рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 05.01.2024 року № 909240855817 відмову у встановленні доплати згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». У зв'язку з відсутністю 15 років стажу підземної роботи за Списком №1.
Так, з тексту означеного рішення убачається наступне. Розглянувши документи ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає: АДРЕСА_2 встановлено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV). 01.01.2024 року заявник звернувся із заявою про зарахування до стажу пільгової роботи та призначення пенсії в мінімальних розмірах визначених Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці”. Частиною 3 статті 24 Закону № 1058-ІV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок 637). Пунктом 20 Порядку 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи проведено аналіз вищезазначеного звернення, за результатами якого встановлено. Згідно наданих документів страховий стаж становить 51 рік 1 місяць 25 днів (в тому числі додатково за повних 14 років роботи за Списком 1); стаж роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV (25 років) - 14 років 6 місяців 19 днів, що недостатньо для призначення пенсії в мінімальних розмірах, визначених Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці”. Станом на дату звернення за перерахунком пенсії 01.01.2024 року, за матеріалами електронної пенсійної справи та даними персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків за період з 01.07.2021 року по 31.12.2021 року. Отже, питання щодо проведення перерахунку пенсії можливо розглянути після надходження сплати внесків за вищевказаний період. Відтак, керуючись нормами ст. 114, ст. 44, ст. 45 Закону № 1058-IV вирішено: відмовити ОСОБА_1 , в призначення пенсії в мінімальних розмірах визначених Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці” відповідно до заяви від 01.01.2024 року. Рішення може бути оскаржено до Пенсійного фонду України протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням, або в судовому порядку.
Не погоджуючись з прийняттям відповідачем спірного рішення та такими діями ПФУ позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернувся із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Так, статтею 28 Закону України «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму,встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Так, щодо не зарахування періоду роботи позивакча з 07.07.2021 року по 31.12.2021 року, суд зазначає наступне.
Згідно трудової книжки позвача НОМЕР_1 , останній працював на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах: Шахта «Новодружківська» АТ «Лисичанськвугілля» з 07.07.2021 року по 31.12.2021 року як прохідник 4 розряду з повним робочим днем під землею.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівнимиустановами.
Відповідно до п. 21 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637. За відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у громадян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки, стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), час їхроботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, щодіяло раніше: надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язковедержавне пенсійне страхування (ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
За статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
В той же час, Верховний Суд у постанові від 09.10.2020 року у справі № 341/460/17 зробив висновок про наступне: «…Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Колегія суддів зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання Приватним ТВП «Софія» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України. Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 23 січня 1995 року по 26 листопада 2003 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи…».
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 21.05.2021 у справі №343/659/17.
Щодо обчислення пенсії у розмірі визначеному Статтею 8 Закону України«Про підвищення престижності шахтарської праці»
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до п. а ч.1 ст.13 Закону №1788 працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкимиумовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий деньна підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років ужінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно із абзацом 3 частини 1статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" запроваджено пільги пенсіонерам-шахтарям, зокрема підвищено мінімальний розмір пенсії до 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 28.01.2014 року (справа № 21-455а13) та від 24.06.2014 року.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17.
Ст. 1 Закону № 345 для застосування положень цього закону вимагає дотримання чітких умов, а саме: робота за професією, яка пов'язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості; - віднесення професії до Списку №1; робота на підземних роботах повний робочий день.
Список №1 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, який затверджений Постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 року, Постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36, Постановою КМУ від 24.06.2016 року № 461 містять в собі розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та п.1 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок №637).
Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Постанови КМУ від 12.08. 1993 р. №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»(із змінами, внесеними згідно Постанови КМУ № 1028 від 09.12.2015 року ) , передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку № 637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.
Трудова книжка містить усі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які відносяться до Списку № 1. Записи виконано без виправлень, у чіткій послідовності, із завірянням підписами відповідальних осіб та печатками роботодавців, є посилання на накази, як на підставу внесення записів, зазначено, що роботи виконувались з повним робочим днем під землею.
Під час роботи по професіям, які дають право пільгове пенсійне забезпечення, застосовуються постанова Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36, від 24.06.2016 № 461.
Крім того, відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.
Згідно з п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому вважаю за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.
Незважаючи на це відповідач в свою чергу не здійснював заходи для отримання додаткових документів стосовно спірних періодів моєї роботи, як орган, який призначає пенсію.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «Кіпр проти Туреччини» наголошував, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це б становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Підсумовуючи викладене, основний документ, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення).
За приписами пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» від 12 серпня 1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
В свою чергу позивач надавав всі необхідні документи для призначення пенсії разом з заявою про призначення, тому вважаю, що відповідачем-1 порушене його право на отримання пенсійних виплат в повному обсязі саме з дня звернення 01.01.2024 року.
Також, під час роботи по професії електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті застосовуються постанова Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 постановою КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 11.03.1994 року № 162 розділ 1 ГІРНИЧІ РОБОТИ, підрозділ. 1 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень; Позиція 1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах; постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36 розділу Гірничі роботи підрозділ 1 позиції 1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах; постановою КМУ від 24.06.2016 р. № 461 розділом I. ГІРНИЧІ РОБОТИ, підрозділом 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень: працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Професія «стволовий підземний», «гірник очисного вибою» з повним робочим днем в шахті передбачені Постановою КМУ від 31.03.1994 року №202, якою затверджений список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов'язаних з видобутком вугілля.
Відповідно до п. 1 Постанови № 202, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відтак, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 року визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.
Займані мною посади «стволовий підземний», «гірник очисного вибою» відносяться до Списку № 1 розділу 1 «Підземні роботи», як робітники з повною зайнятістю на підземних роботах повний робочий день.
Тому суд вважає, що відповідач-1 безпідставно не зарахував до пільгового підземного стажу період роботи спірні періоди.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 05.01.2024 року № 909240855817 щодо відмови у призначення доплати відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн.
Отже, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, протиправним рішенням якого безпосередньо порушено права позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 05.01.2024 року № 909240855817 щодо відмови у призначення доплати відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” протиправним.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового, спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 за прохідник з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням Постанови КМУ № 202 від 31.03.1994 року період роботи з 07.07.2021 року 31.12.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначену ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах обчислити із застосуванням ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” в розмірі визначеному абз. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, як працівнику зайнятому повний робочий день на підземних роботах та здійснити перерахунок пенсії і виплату з урахуванням раніше виплачених сум, з дати звернення, а саме з 01.01.2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник