Справа №: 302/449/24 3/302/213/24
(у повному обсязі)
24.04.2024 смт. Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,
з участю : секретар судового засідання ОСОБА_1 ,
помічник судді - Тереля М.М.,
захисник - адвокат Рішко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 164 ч.1 КУпАП, за протоколом від 15.03.2024 серія ВАБ № 221873, складеним поліцейським ВБДР УПП у Закарпатській області ДПП Ільницький В.О., стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, мешканець АДРЕСА_1 , ФОП (надання послуг з перевезення пасажирів з 2021 року), ліцензія на право перевезення пасажирів від 29.03.2024, наділений правом керування транспортного засобу (посвідчення водія НОМЕР_1 від 28.09.2023), раніше не судимого, до адміністративної відповідальності протягом року не притягався, засіб мобільного зв'язку 0967480413, РНОКПП НОМЕР_2 ,
15.03.2024 біля 11 год 10 хв на автодорозі Колочава-Синевир Хустського району Закарпатської області водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Мерседес Бенц Спрінтер 216СDI» державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів в кількості 12 чоловік, надаючи послуги з перевезення пасажирів без відповідної ліцензії на комерційній основі, чим порушив п. 24 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», та статтю 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Рішко С.І. вчинення правопорушення особою за ознаками статті 164 ч.1 КУпАП заперечив у суді і свою позицію обґрунтував таким.
У письмових поясненнях від 24.04.2024 захисник зазначив, що ОСОБА_2 перевозив пасажирів без мети отримання прибутку, тобто на безкоштовній основі, щоб підвезти родичів і сусідів з села Колочава в смт Міжгір'я і в зворотному напрямку і заперечив вчинення правопорушення за ознаками статті 164 ч.1 КУпАП, обґрунтувавши позицію тим, що водій підвозив знайомих односельчан з смт Міжгір'я в с. Колочава безкоштовно. Поліцейські не довели надання транспортних послуг особою на постійній комерційній основі. Пасажири його автомобіля не підтвердили передачу коштів за перевезення, а тільки називали вартість проїзду. З цих підстав та обґрунтувань адвокат Рішко С.І. заявив клопотання закрити провадження в справі згідно з п.1 статті 247 КУпАП.
Під час судового розгляду справи, після з'ясування суддею всіх обставин та перевірки їх доказами, захисник уточнив позицію і надав у справу документи, що стверджують реєстрацію ОСОБА_2 фізичною особою - підприємцем з надання послуг перевезення пасажирів і ліцензію на здійснення цього виду діяльності, просить закрити провадження в справі на підставі п.1 статті 247 КУпАП.
Оцінивши встановлені обставини позицію і доводи сторони захисту, подані в справу докази посадовою особою, яка склала протокол, та стороною захисту, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 є винуватим в учиненні правопорушення, передбаченого ч.1 статті 164 КУпАП, яке мало місце за ознаками здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів без відповідної ліцензії на зазначений вид діяльності, що передбачено законом.
Цей висновок суду ґрунтується на такому.
ОСОБА_2 в письмових поясненнях, здійснених ним власноручно в протоколі, визнав зазначені обставини в частині перевезення 12 громадян в зазначеному протоколі місці на власному автомобілі і зазначив, що «подав документи на отримання ліцензії». Відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції зафіксовано такі обставини: зафіксовано зупинку поліцейськими під час керування зазначеним транспортним засобом ОСОБА_2 у зв'язку з вчиненням ним порушення правил дорожнього руху. Поліцейськими пред'явлено претензію водієві, окрім іншого, з приводу надання транспортних послуг без відповідної реєстрації. Поліцейським також опитано пасажирів автомобіля та отримано інформацію з приводу їх посадки в автомобіль з місця неподалік автостанції в смт Міжгір'ї (всі пасажири), з'ясовано вартість проїзду з смт Міжгір'я в село Колочава. Жоден з пасажирів не повідомив, що він є близькою особою для водія і що не здійснював оплати за перевезення. Один з пасажирів повідомив, що знає водія як односельчанина по імені ОСОБА_3 . Окрім цього, сам водій ОСОБА_2 повідомив поліцейським, що сплачує податки за перевезення пасажирів, однак не має ліцензії, бо виготовляє цей документ. При цьому водій не пред'явив поліцейському свідоцтво про підприємницьку діяльність і ліцензію на право здійснення господарської діяльності у виді перевезення пасажирів. Перевезення пасажирів також зафіксовано на фотоілюстрації, здійснені поліцейським під час оформлення матеріалів, що зафіксовано і відеозаписом.
Статтею 164 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Суд вважає, що ОСОБА_2 підлягає відповідальності за зазначеною нормою закону з огляду на те, що він не мав при собі зазначених дозвільних документів, зокрема станом на час надання послуг з перевезення пасажирів на платній основі (на час події).
Суд відхиляє позицію сторони захисту, що ОСОБА_2 пізніше оформив дозвільні документи, тобто отримав ліцензію (надано витяг з державних реєстрів про реєстрацію підприємницької діяльності і отримання ліцензії 29.03.2024). Адже станом на час учинення правопорушення ОСОБА_2 такої ліцензії не мав. Окрім цього ОСОБА_2 подав заяву на отримання ліцензії тільки 21.03.2024, тобто через шість днів після події правопорушення, а отримав ліцензію тільки 29.03.2024 (наказ Укртрансбезпеки № 179 від 29.03.2024). Ця інформація міститься у витягах, які надані саме стороною захисту.
З огляду на викладене суд не знайшов підстав для застосування положень статті 247 п.1 КУпАП, тобто для закриття провадження в справі і вважає, що на ОСОБА_2 слід накласти стягнення за статтею 164 ч.1 КУпАП.
При накладенні стягнення суд бере до уваги таке. ОСОБА_2 раніше не притягався до адміністративної відповідальності зазначеного виду, відомостей про тяжкість його майнового стану, кількість утриманців, захисником у справу не подано. Обтяжуючих обставин не встановлено. Натомість об'єктом розглядуваного в справі правопорушення є здійснення господарської діяльності на умовах легалізації, тобто належної і своєчасної реєстрації, отримання своєчасне дозвільних документів. Цей порядок забезпечує не тільки сплату податків та обов'язкових платежів у державний бюджет, але й спрямований на якісне та безпечне надання послуг з перевезення пасажирів. Станом на час винесення постанови ОСОБА_2 усунув порушення закону і здобув необхідні документи для здійснення господарської діяльності і надав належне підтвердження в справу.
Отже, доцільним, достатнім та співмірним стягненням до обставин справи і особи правопорушника, суд вважає мінімальний штраф, який передбачений статтею 164 ч.1 КУпАП, без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу з огляду на вище викладені обґрунтування та альтернативність його застосування за дискрецією суду.
Судовий збір підлягає стягненню за ставкою відповідно до положень закону «Про судовий збір».
Керуючись статтями 280, 283-285, 308 КУпАП, суддя
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 164 ч.1 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17000 гривень без конфіскації транспортного засобу.
В разі несплати штрафу добровільно в строк протягом 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_2 подвійний розмір штрафу в сумі 34000 грн.
Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Зак.обл/Міжгірська ТГ/21081100, Код ЄДРПОУ - 37975895, Рахунок - UA208999980313020106000007423, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 21081100.
Стягнути з ОСОБА_2 605 грн 60 коп судового збору на користь держави.
Банківські реквізити для сплати судового збору: Отримувач - ГУК у м. Київ/м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ - 37993783, Рахунок - UA908999980313111256000026001, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення цієї постанови.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 294 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці.
Постанова у повному обсязі складена 26.04.2024.
Суддя: В. П. Кривка