Рішення від 23.04.2024 по справі 140/2209/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2209/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Кухтея В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьк, за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо не розгляду питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі абз. 11, ч. 1, ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю та відсутністю інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати дружину.

Зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути питання надання відстрочки під час мобілізації ОСОБА_1 та надати відстрочку від мобілізації на підставі абз. 11, ч. 1, ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з сімейними обставинами, а саме: у зв'язку з наявністю дружини ІІІ (третьої) групи інвалідності з дитинства та відсутністю інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону її утримувати з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у позивача, дружина ОСОБА_2 є особою з інвалідністю (третя група інвалідності), що підтверджується довідкою до акту МСЕК. Згідно з абз. 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати. Позивач направив на адресу відповідача заяву про надання відстрочки від призову за мобілізацією, та долучив завірені копії документів, що підтверджують право на відстрочку, проте відповідач не розглянув предметно заяву позивача щодо отримання відстрочки під час мобілізації, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що замість особистої явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки військовозобов'язаний направив поштовим зв'язком заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в порядку ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Військовозобов'язаному на його заяву було надано відповідь в якій роз'яснено, що для вирішення питань порушених в його заяві йому необхідно особисто з'явитися до відповідача з оригіналами та належним чином засвідченими копіями відповідних документів для прийняття рішення.

В судове засідання 21.03.2024 представники сторін не прибули, натомість представник позивача подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку із надходженням клопотання представника позивача розгляд справи було відкладено на 09.04.2024.

В судовому засіданні 09.04.2024 представник відповідача не з'явився, натомість подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Суд протокольною ухвалою клопотання представника відповідача про розгляд справи без участі представника залишив без задоволення.

Розгляд справи було відкладено на 18.04.2024.

В судовому засіданні 18.04.2024 представник позивача надала заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 06.03.2024. В судовому засіданні було оголошено перерву на 23.04.2024 у зв'язку із витребуванням доказів.

В судове засідання 23.04.2024 представники сторін не прибули.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229, частини третьої статті 268 КАС України, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши заяви по суті, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновків.

Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов'язаним та перебуває на військову обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

28.01.2024 представник позивача поштою направив відповідачу адвокатський запит, в якій просив: надати довідку/витяг з протоколу/інший окремий документ чим підтвердити те, що ОСОБА_1 має право на відстрочку згідно абз. 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку із у нього дружини із числа осіб із інвалідністю.

До вказаної заяви додано копії засвідчений документів, а саме: 1) свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордер про право надання правничої допомоги; 3) паспорт ОСОБА_1 ; 4) картка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ; 5) паспорт дружини ОСОБА_2 ; 6) картка платника податків дружини ОСОБА_2 ; 7) свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ; 8) довідка до акту МСЕК дружини серії НОМЕР_2 ; 9) посвідчення дружини особи з інвалідністю 3 групи; 10) свідоцтво про народження сина ОСОБА_3 ; 11) відомості ПФУ форми ОК-5.

У відповідь на вказану заяву, відповідач листом №1751 від 08.02.2024 повідомив представника позивача, що для вирішення питання щодо надання відстрочки від військової служби під час мобілізації, позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.03.2024 позивач ОСОБА_1 повторно направив поштою відповідачу заяву, в якій просив: надати довідку/витяг з протоколу/інший окремий документ чим підтвердити те, що ОСОБА_1 має право на відстрочку згідно абз. 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку із наявності дружини із числа осіб із інвалідністю.

До вказаної заяви додано копії засвідчений документів, а саме: 1) паспорт ОСОБА_1 ; 2) картка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ; 3) паспорт дружини ОСОБА_2 ; 4) картка платника податків дружини ОСОБА_2 ; 5) свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ; 6) довідка до акту МСЕК дружини серії НОМЕР_2 ; 7) посвідчення дружини особи з інвалідністю 3 групи; 8) свідоцтво про народження сина ОСОБА_3 ; 9) відомості ПФУ форми ОК-5; 10) військовий квиток серії НОМЕР_3 .

Листом за №3054 від 13.03.2024 відповідач повідомив позивача, що для вирішення питання щодо надання відстрочки від військової служби під час мобілізації, позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

При цьому, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.

На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

В силу приписів статті 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону № 3543-XII мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі таких принципів: централізоване керівництво; завчасність; плановість; комплексність і погодженість; персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян; гарантована достатність; наукова обґрунтованість; фінансова забезпеченість.

Згідно із ч.2 ст.4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до частин 5 та 6 статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.

Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п'ятої статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Військовозобов'язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.

Згідно з абз. 11, частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААА №743655 від 06.04.2017.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Згідно з пп. 8 п.1 Порядку №1487 (додаток 2 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів") призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

З урахуванням зазначеного, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують на його думку право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

З урахуванням зазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_4 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.

Разом з цим, відповідач у відповідь на заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів у відповідь направив листи, зі змісту яких вбачається, що відповідачем не прийнято рішення по суті порушених у звернення позивача питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично не розглянуто по суті звернення позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям відповідного рішення про надання чи відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є зобов'язання відповідача розглянути питання щодо надання відстрочки під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі абз.11, ч. 1, ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю та відсутністю інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати дружину.

Водночас, суд вважає передчасною вимогою позивача про зобов'язання надати відстрочку від призову за мобілізацією на підставі на підставі абз.11, ч. 1, ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю та відсутністю інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати дружину, оскільки до дискреційних повноважень саме ІНФОРМАЦІЯ_5 належить надання чи відмова у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також враховуючи те що відповідачем не було розглянуто по суті питання щодо надання чи відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Статтею 244 КАС України визначено, що суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, оскільки позов задоволено частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений в сумі 1211,20 грн. квитанцією від 25.02.2024, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 605,60 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі абз. 11, ч. 1, ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю та відсутністю інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати дружину.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути питання щодо надання відстрочки під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі абз.11, ч. 1, ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю та відсутністю інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати дружину.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ; АДРЕСА_2 ).

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 29.04.2024 року.

Попередній документ
118678392
Наступний документ
118678394
Інформація про рішення:
№ рішення: 118678393
№ справи: 140/2209/24
Дата рішення: 23.04.2024
Дата публікації: 01.05.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.04.2024)
Дата надходження: 27.02.2024
Розклад засідань:
21.03.2024 11:00 Волинський окружний адміністративний суд
09.04.2024 11:00 Волинський окружний адміністративний суд
18.04.2024 11:00 Волинський окружний адміністративний суд
23.04.2024 14:00 Волинський окружний адміністративний суд
Учасники справи:
суддя-доповідач:
СОРОКА ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
СОРОКА ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ