Справа №201/1601/24
Провадження № 2/201/1572/2024
29 квітня 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого - судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про захист прав споживачів,
09.02.2024р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про захист прав споживачів (а.с. № 2-5).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024р. головуючою у справі визначена суддя Ткаченко Н.В. (а.с. №1).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 12.02.2024р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. № 11).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем 06.04.2022р. здійснено незаконне, на думку позивача, списання з банківського рахунку 22 064 грн 56 коп. Позивач вважав, що таке списання грошових коштів здійснено з порушенням законодавства про захист прав споживачів, оскільки він, підписуючи Анкету-заяву 27.05.2021р., не був повідомлений про можливість списання грошових коштів на випадок сумнівних для банківської установи операцій.
. Посилаючись на положення ст.ст. 23, 625, 1073 ЦК України та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно і незаконно списані з карткового рахунку грошові кошти у розмірі 22 064 грн. 56 коп., а також відповідно до статті 625 ЦК України стягнути 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у загальному розмірі 6 449 грн. 09 коп. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн.
Від представника відповідача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - адвоката Омельченко Є.В. (діє на підставі ордеру від 22.01.2024р. - а.с.№ 22) засобами поштового зв'язку 26.03.2024р. в порядку ст. 178 ЦПК України надійшов відзив на позов, по тексту якого представник посилався на те, що позивач, підписавши 27.05.2021р. Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», уклав тим самим з банком договір фінансової послуги. 12.01.2022р. від клієнта АТ «Акцент-Банк» ОСОБА_2 поступила інформація щодо зняття з його картки через шахрайські дії коштів шляхом перерахування коштів на картку ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ», також ОСОБА_2 надав підтвердження звернення до правоохоронних органів щодо зняття грошових коштів з його картки. Платіжні операції : 12.01.2022р. 19:24:10 10000 5355280205571753 та 12.01.2022р. 19:28:01 10000 5355280205571753 були перевірені під час службової перевірки та прийнято рішення щодо повернення грошових коштів на рахунок ОСОБА_2 з рахунку ОСОБА_1 , що відкритий в АТ «Акцент-Банк» та розірвання відносин з ОСОБА_1 . За вищезазначених обставин представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Також від представника відповідача 25.04.2024р. на е/пошту суду та через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення, до яких було долучено витяг з матеріалів службового розслідування, яке було проведено в банківській установі за зверненням ОСОБА_2 , а також аудіозапис розмови з клієнтом банку ОСОБА_2 (а.с. № 27-35, 36).
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам сторін у справі у сукупності з наданими сторонами доказами та положеннями законодавчих актів, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
27.05.2021р. ОСОБА_1 звернувся до АТ “Акцент-Банк” з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим ним була підписана Анкета-заява №б/н від 27.05.2021р. про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. № 17).
З підписанням відповідної Анкети-заяви, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з запропонованими йому для ознайомлення Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на твердженнях позивача, що він 27.05.2021р. уклав з АТ «Акцент-Банк» публічний договір, підписавши Анкету-заяву. В подальшому відповідачем 06.04.2022р. здійснено незаконне, на думку позивача, списання з його банківського рахунку 22 064 грн 56 коп.
По тексту відзиву на позов представник відповідача не заперечував факт списання грошових коштів у розмірі 22 064 грн. 56 коп. з рахунку ОСОБА_1 та переведення їх на рахунок ОСОБА_2 (а.с. № 15-16).
Втім, представник відповідача зазначав, що 12.01.2022р. від клієнта АТ «Акцент-Банк» ОСОБА_2 поступила інформація щодо зняття з його картки через шахрайські дії коштів шляхом перерахування коштів на картку ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ», також ОСОБА_2 надав підтвердження звернення до правоохоронних органів щодо зняття грошових коштів з його картки. Платіжні операції : 12.01.2022р. 19:24:10 10000 5355280205571753 та 12.01.2022р. 19:28:01 10000 5355280205571753 були перевірені під час службової перевірки та прийнято рішення щодо повернення грошових коштів на рахунок ОСОБА_2 з рахунку ОСОБА_1 , що відкритий в АТ «Акцент-Банк» та розірвання відносин з ОСОБА_1 .
На адресу позивача було направлено листа із зазначенням відповідної інформації з посиланням на умови договору між сторонами, а саме на п.2.1.3., розділу 2, пункт 2.2.5.1. Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. № 8).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1,6 ст.81 ЦПК України).
Суд зазначає, що позивачем не доведено, що списання грошових коштів з його рахунку в АТ «Акцент-Банк» здійснено з порушенням законодавства про захист прав споживачів.
Напроти, відповідач у справі довів належними та допустими доказами той факт, що були наявні законні підстави для повернення грошових коштів на рахунок ОСОБА_2 з рахунку ОСОБА_1 .
Так, в матеріалах справи наявний витяг з ЄРДР № 12022053140000019 за заявою ОСОБА_2 від 13.01.2022р. про вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 190 КК України, в цій заяві йдеться про шахрайські дії з боку невідомого чоловіка, який 12.01.2022р. з 17год. до 21год. шахрайським шляхом з його банківської карти «ПУМБ» заволодів грошовими коштами в сумі 55 000 грн. (а.с. № 18).
Представником відповідача також в матеріали цивільної справи було долучено: витяг з кейсу ГЛМ № 3 з матеріалів службового розслідування (службове розслідування № Е.АВ.20.1.3.2/31_Опер-22915350 від 31.01.2022р.), яке було проведено в банківській установі за зверненням ОСОБА_2 , а також аудіозапис розмови з клієнтом банку ОСОБА_2 (а.с. № 27-35,36).
Суд зазначає, що докази у справі відповідно до положень ст. 89 ЦПК України оцінюються, окрім іншого, за принципом їх достатності і взаємного зв'язку у їх сукупності.
Отже, судом не знайдено підстав, щоб погодитися з твердженнями позивача про те, що списані відповідачем з його (позивача) карткового рахунку кошти, були відчужені з порушенням законодавства про захист прав споживачів, незаконно та безпідставно.
Відхиляє суд, як неспроможні, і ті доводи позивача, що він, підписуючи Анкету-заяву 27.05.2021р., не був повідомлений про можливість списання грошових коштів на випадок сумнівних для банківської установи операцій.
Такий висновок суд робить з огляду на положення ст.ст. 207, 626, 628, 633, 638 ЦК України.
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
П.2.1.3., розділу 2, пункт 2.2.5.1. Умов та Правил надання банківських послуг, до яких приєднався ОСОБА_1 , підписавши Анкету-заява №б/н від 27.05.2021р. (а.с. № 17), передбачає, що «У разі, коли в результаті проведеного Банком розслідування буде встановлено, що Клієнтом або пов'язаними із Клієнтом особами були вчинені сумнівні (шахрайські, fraud) операції …, то Клієнт доручає Банку здійснити покриття фінансових витрат та/або збитків Банку шляхом безакцептного (договірного) списання Банком з Поточного рахунку Клієнта суми сумнівної (шахрайської, fraud) прибуткової операції та суми понесених фінансових витрат».
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
З урахуванням звільнення позивача від оплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», та тих обставини, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати по оплаті судового збору по справі компенсуються за рахунок державного бюджету у встановленому законом порядку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 626, 628, 633, 638 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.