Справа № 201/4838/24
Провадження № 1-кс/201/1623/2024
26 квітня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22024050000001084 від 11.04.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням, погодженим прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22024050000001084 від 11.04.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000001084 від 11.04.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, з особистих мотивів, перебуваючи за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 за допомогою власного мобільного телефону марки POCO, IMEI НОМЕР_1 , ICCID 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , ICCID 2 НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , використовуючи месенджер «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_6 , під псевдонімом « ОСОБА_7 » здійснив несанкціоноване поширення інформації про переміщення та розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами громадянці України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 24.09.2023 о 17 год. 46 хв. поширив інформацію про переміщення - проліт 2 одиниць гелікоптерів із двома білими лініями на хвостовій частині Збройних Сил України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 о 17 год. 58 хв., перебуваючи за місцем свого фактичного проживання: АДРЕСА_1 , діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання негативних наслідків, будучи достовірно обізнаним про введення Указом Президента України на території України воєнного стану, використовуючи месенджер «Telegram», встановлений на його власний мобільний телефон марки POCO, IMEI 1 НОМЕР_7 , ICCID 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , ICCID 2 НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_6 , під псевдонімом « ОСОБА_7 » несанкціоновано здійснив поширення інформації, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами з можливістю їх ідентифікації на місцевості, про розташування військовослужбовців Збройних Сил України в кількості 800-1000 осіб, а також про розташування 25 одиниць військової техніки ЗСУ громадянці України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14 год. 58 хв., перебуваючи за місцем свого фактичного проживання: АДРЕСА_1 , діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання негативних наслідків, будучи достовірно обізнаним про введення Указом Президента України на території України воєнного стану, використовуючи месенджер «Telegram», встановлений на його власний мобільний телефон марки POCO, IMEI 1 НОМЕР_7 , ICCID 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , ICCID 2 НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_6 , під псевдонімом « ОСОБА_7 » несанкціоновано здійснив поширення інформації, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами з можливістю їх ідентифікації на місцевості, про тимчасове розташування військовослужбовців Збройних Сил України громадянці України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
25.04.2024 о 11 год. 50 хв. ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Того ж дня, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у несанкціонованому поширенні інформації про переміщення та розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- матеріалами, забраними оперативним підрозділом, які згідно ст. 99 КПК України є документами.
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - знятті інформації з електронних інформаційних систем від 18.04.2024;
- протоколом обшуку від 25.04.2024;
- протоколом затримання особи від 25.04.2024, складеним відповідно до вимог ст. 615 КПК України;
- протоколом допиту підозрюваного від 25.04.2024;
- протоколом слідчого експерименту від 25.04.2024.
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що органом досудового розслідування на теперішній час зібрано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину за який передбачене основне покарання в вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, у зв'язку з чим, до нього відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом виїзду на окуповану територію.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується наступними доводами.
У разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде взмозі переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується наступним, а саме тим, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування показання у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину;
На теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також свідки, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у випадку необрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами, впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 обґрунтовується тим, що підозрюваний, залишаючись на волі за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , а саме у прифронтовому місті та тій частині області, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, у разі необрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дозволить йому продовжити вчиняти протиправну діяльність.
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що оцінюючи в сукупності викладене, варто дійти висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_6 та відповідно до ст. ст. 183, 194 КПК України, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України під час дії воєнного стану за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів не обґрунтовується.
Враховуючи те, що здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 пов'язано з необхідністю проведення значного обсягу слідчих (розшукових) дій, що може зайняти тривалий проміжок часу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно обрати терміном 60 днів.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання, на його задоволенні наполягав.
Слідчий у судовому засіданні підтримав подане клопотання, на його задоволенні наполягав.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення.
Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.177КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024050000001084 від 11.04.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
25.04.2024 ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
25.04.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у несанкціонованому поширенні інформації про переміщення та розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, що підтверджується: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - знятті інформації з електронних інформаційних систем від 18.04.2024; протоколом обшуку від 25.04.2024; протоколом допиту підозрюваного від 25.04.2024; протоколом слідчого експерименту від 25.04.2024.
Крім того, встановлено, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто. Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд вважає встановленим наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто ухилення від органу досудового слідства підозрюваним, оскільки враховуючи, що ОСОБА_6 , згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому підозрюваний ОСОБА_6 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або до тимчасово окупованої території.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 обґрунтовується тим, що підозрюваний, залишаючись на волі за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , а саме у прифронтовому місті, у разі необрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дозволить йому продовжити вчиняти протиправну діяльність, у вчиненні якої він підозрюється.
Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Інші ризики в судовому засіданні прокурором не доведені.
Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно підозрюваного може бути обрано запобіжний захід.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, скоєного під час воєнного стану.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу суд враховує дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, скоєний у воєнний час. Також суд враховує вид та ступінь встановлених ризиків, тяжкість злочину, обстановку в якій вчинено злочин, а саме, воєнний стан, який продовжується, суспільну небезпечність злочину, які підвищена з огляду на контекст у якому його вчинено, вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, яка передбачає можливість застосування єдиного запобіжного заходу у даному випадку у виді тримання під вартою, що в своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання слідчого та необхідність його задоволення.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому, у задоволенні клопотання захисника про застосування до його підзахисного запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слід відмовити.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Згідно до ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442КК України.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає, оскільки застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22024050000001084 від 11.04.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 червня 2024 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 23 червня 2024 року.
У задоволенні клопотання захисника про застосування підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 14.05 годині 29.04.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1