Справа №522/4890/24
Провадження №2/522/4093/24
29 квітня 2024 року м.Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Домусчі Л.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
До Приморського районного суду м.Одеси 29.03.2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 01.04.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
01.04.2024 року та 12.04.2024 року на електронну адресу представника ОСОБА_1 - адвоката Мацко В.В. було направлено копію ухвали суду про залишення позову без руху від 01.04.2024 року.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 01.04.2024 року, ухвалу суду від 01.04.2024 року було доставлено на електронну адресу представника позивача - адвоката Мацко В.В., яка зазначена у позовній заяві, 01.04.2024 року.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 12.04.2024 року, ухвалу суду від 01.04.2024 року було доставлено на електронну адресу представника позивача - 12.04.2024 року.
Станом на 29.04.2024 року недоліки позову позивачем та/або його представником усунуті не були.
Отже, строк на усунення недоліків сплинув, проте недоліки позову до теперішнього часу усунуті не були.
ЦПК України не передбачає можливості суд повторно залишати позовну заяву без руху.
У зв'язку з чим, судом встановлено, що позивачем належним чином не усунуті недоліки поданої заяви.
Судом також враховується, що відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.2 ст.10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п.132).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Відповідно до частини 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною 7 статті 185 ЦПК України встановлено, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
У зв'язку з тим, що позивачем недоліки поданої заяви у відповідності до ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 01.04.2024 року не усунуті, суддя вважає, що у відповідності до ст.185 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, слід повернути позивачу та роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення..
Керуючись ст.ст.43, 44, 185, 260 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Суддя Л.В. Домусчі