справа № 489/2630/24
провадження №6/489/148/24
про передачу справи до іншого суду
29 квітня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження,
встановив:
У квітні 2024 року представник заявника звернувся до Ленінського районного суду міста Миколаєва з заявою в якій просить замінити вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису №1780, вчиненого 13.08.2019 приватним нотаріусом Гамзатовою А.А. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Відповідно до положень частини другої статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно положень пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як виконавчих написів нотаріусів.
За змістом статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний Суд у постанові від 29.10.2020 у справі № 263/14171/19 зауважив, що виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Згідно відповіді Відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС в Миколаївській області та відповіді №565944 від 29.04.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, місцем вчинення виконавчих дій є місце зареєстрованого проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 29.10.2020 у справі № 263/14171/19.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які постанови приватного виконавця із зазначенням нерухомого майна, органів і установ, їх адреси у Інгульському районі міста Миколаєва щодо яких виконавцем вчиняються виконавчі дії, що унеможливлює належне визначення судом питання про вчинення відповідних виконавчих дій на території саме Інгульського району міста Миколаєва, тобто чи знаходяться на території Інгульського району міста Миколаєва відповідні органи або установи, та чи наявне на території Інгульського району міста Миколаєва майно (грошові кошти) боржника, відносно якого приватним виконавцем можливо вчинити виконавчі дії.
Згідно пункту 1 частини першої, частини третьої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду,якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що на території Інгульського району міста Миколаєва здійснюються будь-які виконавчі дії, тому справа підлягає направленню на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 442ЦПК України,
ухвалив:
Передати матеріали цивільної справи №489/2630/24 (провадження №6/489/148/24) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження за підсудністю до Миколаївського районного суду Миколаївської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 29.04.2024.
Суддя І.В. Коваленко