№ 3/229/444/2024
ЄУН 229/573/24
"15" лютого 2024 р. м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Грубник О.М. розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з ВП № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, оператора ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
14 січня 2024 року о 15 годині 10 хвилин в м.Дружківка Донецької області по вул.О.Тихого, в районі готелю «МАН» водій ОСОБА_1 керуючи ЗАЗ-Даеwoo Lanos НОМЕР_1 не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку під час виникнення небезпеки та вжив заходів для зменшення швидкості та зупинки т/з та скоїв зіткнення з ВАЗ2107. Внаслідок чого авто отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками а пасажири ЗАЗ-Даеwoo Lanos НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження, чим порушено вимоги п.12.1, 12. ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Крім того, 14 січня 2024 року о 15 годині 10 хвилин в м.Дружківка Донецької області по вул.О.Тихого, в районі готелю «МАН» водій ОСОБА_1 керуючи ЗАЗ-Даеwoo Lanos НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107 та залишив на порушення встановлених правил місце ДТП до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10А, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст.36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 визначено, що у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Із урахуванням вищенаведеного та зважаючи на те, що адміністративні протоколи складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про адміністративні правопорушення: ЄУН 229/601/24 (провадження №3/229/453/2024), ЄУН 229/573/24 (провадження №3/229/444/2024) підлягають об'єднанню в одне провадження.
До суду ОСОБА_1 зяився, факт правопорушення заперечував та просив протоколи складені відносно нього закрити, мотивуючи тим, що 14.01.2024 року сталось ДТП за його участю. Після ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження після чого водій автомобіля ВАЗ 2107 запропонував вирішити питання щодо відшкодування матеріальної шкоди на місці та почали чекати працівників поліції. Однак, оскільки в салоні автомобіля перебували ще пасажири то сказав, що відвезе їх до лікарні з метою перевірити їх стан здоровья. Після огляду дружину та дітей відпустили додому. Повернувшись на місце ДТП водій ВАЗ 2107 відшкодував збитки та поїхав з місця ДТП. Притензій до водія ВАЗ 2107 він не має.
Диспозицією ст.124 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає при порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п.26 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Вирішуючи питання наявності в моїх діях складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, слід враховувати, що диспозиція цієї статті сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об'єктивної сторони складу цього правопорушення, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР України, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, яка керувала т/з у момент ДТП.
При цьому правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, є правопорушенням із так званим матеріальним складом, і обов'язковою ознакою його об'єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР України, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) наслідки, передбачені в ст.124 КУпАП, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв'язку.
Таким чином, об'єктивна сторона даного складу правопорушення включає такі обов'язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановку; наслідки (пошкодження т/з, вантажу, автомобільних доріг тощо); причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом наслідками.
Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у:
1) вчиненні дій, заборонених правилами;
2) невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Обстановка вчинення правопорушення характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху. Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст.124 КУпАП.
Під час розгляду справи суд зобов'язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині рішення порушення ПДР України, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст.124 КУпАП, тобто перебували у причинному зв'язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.
Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Тобто склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, утворює не будь-яке недотримання особою, яка керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин:
встановлення факту порушення особою ЦДР;
наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що транспортні засоби отримали пошкодження.
Разом з адміністративно матеріалу не вбачається, що саме в діях ОСОБА_1 вбачається порушення ПДР.
За таких обставин рішення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП є помилковим, матеріали адміністративної справи не містять переконливих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 винних дій, що перебували би у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП, також не містять даних щодо наявності об'єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що дає підстави, для закриття провадження по справі відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП.
Згідно п. 2.10 ПДР У країни у разі причетності до дорожньо- транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
В виконання даних приписів законодавства, ОСОБА_1 та інший водій зупинили транспортні засоби саме в місці ДТП та знаходились там до вирішення всіх наявних питань по ДТП.
Крім того, ОСОБА_1 не залишав місця ДТП, знаходився на ньому тривалий час поки з нього не поїхав інший водій та медичні працівники підтвердили відсутність тілесних ушкоджень у дружини та дітей які знаходились в автомобілі.
Тим більше, як зазначалось раніше, водій автомобіля ВАЗ 2107, який скоїв зіткнення з автомобілем відшкодував ОСОБА_1 спричинені збитки, підстави для подальших дій, зокрема в судому порядку, щодо стягнення матеріально або морально (немайнової) шкоди були також відсутні. Сторони не мали одна до одної жодних претензій.
За ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст.7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв'язку із чим є обов'язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтям в національному праві.
Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».
Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява №29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов'язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.
Ще однією вартою уваги справою за статтею 8 Конвенції, в якій йдеться про принцип законності, є «Володимир ОСОБА4 та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява №12451/04), рішення від 30 вересня 2010 року, в п. 44 якого ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов'язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява №11901/02, п. 49).
Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст.245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За змістом ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Піддаючи аналізу вищенаведене, суд вважає, що матеріали справи не вказують на те, що саме ОСОБА_1 вчинив правопорушення за ст.124 КУпАП, а тому відповідно виключається винуватість і за ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст.9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин суд вважає вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.122-4 КУпАП, а тому вважає за необхідним закрити провадження по справі відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.251, ст.280 КУпАП, суддя
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення ЄУН 229/601/24 (провадження №3/229/453/2024), ЄУН 229/573/24 (провадження №3/229/444/2024) відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124 КУпАП.
Присвоїти справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4, 124 КУпАП №229/573/24 (провадження №3/229/444/2024).
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: О. М. Грубник