27.04.2024
Єдиний унікальний № 497/1004/24
Провадження № 1-кс/497/380/24
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
27.04.24 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чадир-Лунга Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, зі слів одруженого, не інваліда, офіційно не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина республіки Молдова А46031465 від 18.07.2005 року,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України в кримінальному провадженні №12024162270000252 від 26.04.2024 року,
27.04.2024 року старший слідчий СВ Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області капітан поліції ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12024162270000252 від 26.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 26.04.2024, приблизно о 10:55 годині, громадянин Республіка Молдова ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ), слідуючи на своєму велосипеді марки «Rockrider» з населеного пункту с.Залізничне (Україна) до населеного пункту с.Копчак (Республіка Молдова), через місцевий пункт пропуску через Державний кордон « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , не повідомивши представників правоохоронних органів про наявний при ньому особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, а навпаки приховавши його у пакеті під сидінням велосипеду, будучи обізнаним про те, що в місцевому пункті пропуску через Державний кордон «Залізничне» митне оформлення і митний контроль не здійснюються, намагався незаконно перемістити через митний кордон України поза митний контролем вищевказаний наркотичний засіб.
Разом з тим, протиправний умисел ОСОБА_5 на незаконне переміщення через митний кордон України особливо небезпечного наркотичного засобу (канабісу) з України до Республіки Молдова не був доведений ним до кінця з причин, що не залежали від його волі, та останній не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення запланованого діяння до кінця, так як, в зоні паспортного прикордонного контролю на території пункту пропуску «Залізничне» в ході проведення його огляду співробітниками прикордонної служби з використанням службової собаки, натренованої на пошук наркотичних засобів, в пакеті, що був прикріплений під сидінням велосипеду ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб (канабіс), який він незаконно намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
26.04.2024 о 13:50 годині на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
За наявністю достатніх підстав 26.04.2024 о 17:30 годині повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України: незакінчений замах на контрабанду наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
Наразі сторона обвинувачення вважає, що є необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на обґрунтованість підозри і наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Прокурор клопотання слідчого підтримав, наполягав на його задоволенні, стверджував, що з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним та необхідним застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на обґрунтованість підозри та за наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Звернув увагу, що підозрюваний є громадянином іншої держави, на території України не має сталих соціальних зв'язків, не працює та корисною працею не займається, підтверджуючих видів доходів не має, та не відомо за які кошти співіснує. Суворість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведеності його винуватості, може спонукати його ухилитися від органу досудового розслідування і суду. Крім цього, може вчинити тиск на свідків, про яких йому вже відомо. А тому на думку, прокурора більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Також просив застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З цих підстав прокурор наполягала на задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні стверджував, що усвідомив протиправність своїх дій, щиро кається у вчиненому, з підозрою згоден частково, оскільки цей пакунок він знайшов біля хреста на в'їзді в с.Залізничне, і не зав про його зміст, думав, що там гроші. Має поганий стан здров'я та не зможе перебувати в слідчому ізоляторі. Згоден працювати та відшкодувати шкоду державі.
Просив відпустити його
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтвердив позицію свого підзахисного та просив врахувати особу підозрюваного і відмовити в задоволенні клопотання оскільки у підозрюваного не було умислу на вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що:
Групою слідчих Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 12024162270000252 від 26.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України (а.с.4, 7).
Процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженні здійснюється Болградською окружною прокуратурою Одеської області (а.с.8).
Старшим слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області 26.04.2024 о 13:50 годині на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України затримано громадянина Молдови ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України (а.с.42-43).
За наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 26.04.2024 року о 17:30 годині ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незакінчений замах на контрабанду наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця (а.с.28-29).
Обґрунтованість підозри оголошеної ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- протоколом огляду місця події - пункту пропуску «Залізничне» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого на околиці АДРЕСА_3 , за результатами якого під сидінням велосипеда «Rockrider», на якому ОСОБА_5 слідував з України до Республіки Молдова через пункт пропуску, було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, схожу на канабіс;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який є працівником Державної прикордонної служби України та який надав свідчення про обставини виявлення 26.04.2024 під сидінням велосипеда « ІНФОРМАЦІЯ_5 », на якому ОСОБА_5 слідував з України до Республіки Молдова через пункт пропуску, речовини рослинного походження, канабіс;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка є працівником Державної прикордонної служби України та яка надала свідчення про обставини виявлення 26.04.2024 під сидінням велосипеда «Rockrider», на якому ОСОБА_5 слідував з України до Республіки Молдова через пункт пропуску, речовини рослинного походження, схожої на канабіс;
- іншими доказами зібраними у зазначеному кримінальному провадженні.
З огляду на положення ст. 177 КПК України, враховуючи мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має пересвідчитися у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа
Відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.
Слідчий суддя вважає, що усі ті докази, що зібрані на даний час органом досудового розслідування є вагомими, які вказують на обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5
Дійсно, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прокурор надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 названих кримінальних правопорушень, та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя керується положеннями ст.178 КПК України, та оцінює в сукупності усі обставини, в тому числі наявність ризиків таких як:
1. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом […] (рішення В. проти Швейцарії, 14379/88 від 26.01.1993 року
ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що само по собі може спонукати сховатись від слідства та суду та вживати заходи щодо створення перешкод для правосуддя іншим чином; в тому числі, оскільки підозрюваний є громадянином іншої сусідньої держави та не має постійного місця проживання на території України, може покинути територію України та таким чином переховуватись від слідства та суду.
2. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідка.
На даний час органом досудового розслідування не встановлено особу, у якого підозрюваний придбав наркотичну речовину, а тому є ризики того, що останній, перебуваючи на волі може незаконно впливати на цього свідка.
Ці обставини підтверджуються матеріалами зібраними у ході досудового слідства.
3. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Усі ці ризики свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, які є досить очевидними, реальними та такими, що виправдовують обмеження свободи підозрюваного ОСОБА_5 .
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою при фактичних обставинах викладених у клопотанні, та пред'явленої ОСОБА_5 підозри, з урахуванням наведених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його честь і гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, дозволить досягти мети застосування запобіжних заходів, визначеної статтею 177 КПК України.
Крім того обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно для забезпечення проведення з останнім слідчих дій та позбавлення його можливості вчинення різного роду дій, спрямованих на уникнення покарання за вчинення умисного тяжкого злочину.
Суд розцінює критично пояснення підозрюваного, які надані в судовому засідання, та вважає версію подій, яка повідомлена підозрюваним (знайшов пакунок та не знав про наявність в ньому наркотичного засобу), способом захисту від пред'явленої підозри та подальшого обвинувачення.
З досліджених доказів вбачається, що підозрюваний не до кінця усвідомлює протиправність своїх дій.
Захисник просив врахувати особу підозрюваного та обставини при яких він знайшов пакунок, відсутність умислу на вчинення протиправного діяння, відмовити в задоволенні клопотання, при цьому не обґрунтував свої доводи, жодних доказів не надав на підтвердження особи підозрюваного.
Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Між тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п.2 ч.5 цієї ж статті щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз2 ч.5 ст.182 КПК).
З огляду на мету застави, головним критерієм, за яким має бути визначений розмір застави, є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Саме така позиція міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» Суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.
Аналогічної думки ЄСПЛ дотримався в справі «Істоміна проти України», де зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.
Отже, під час визначення розміру застави суд найперше має врахувати майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу. А вже потім - інші обставини, наприклад вагомість доказів обвинувачення, тяжкість покарання та наявність збитків.
З цих підстав, слідчий суддя враховує про відсутність жодних доказів про матеріальне становище підозрюваного, зі слів не має офіційного місця роботи, втім періодично працює на птахофермі в с.Залізничне, проживає сам та інколи зі співмешканкою, рідні та дітей не має, між країнами пересувається на велосипеді. Крім цього, суд приймає до уваги тяжкість кримінального злочину, за яким він підозрюється, відсутність міцних соціальних зв'язків, які б могли стримувати останнього від неправомірних дій, чи забезпечити його належну поведінку, позицію самого підозрюваного до вчинених ним діянь.
За викладених обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028.00 гривень х 80 = 242 240.00 гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом усього часу дії запобіжного заходу, суд вважаю за необхідне покласти ряд обов'язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні №12024162270000252 від 26.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України - ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали визначити до 13:50 години 24.06.2024 року.
Одночасно визначити розмір застави у межах 80 (восьми десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за першою вимогою на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування та суду;?
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13:50 години 24.06.2024 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1