24 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/6027/23 пров. № А/857/23263/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року (головуючий суддя: Подлісна І.М., місце ухвалення - м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ФУД» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, про коригування митної вартості,-
встановив:
Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ФУД», 20.09.2023 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці № UA403000/2023/000067/2 від 01.09.2023.
Обґрунтовує позов тим, що з метою митного оформлення, на територію України ввезено товар, консервовані гриби мариновані, з додаванням оцту чи оцтової кислоти, в скляних банках:
- печериці цілі (Champignons) мариновані, вагою нетто 260г (314мл)/маса основного продукту 170г/-1000 упаковок по 12 штук в упаковці. Торговельна марка: Долина Желаний/DREAM WALLEY;
- печериці цілі (Champignons) мариновані, вагою нетто 260г (314мл)/маса основного продукту 170г/-1625 упаковок по 12 штук в упаковці. Торговельна марка: DREAM WALLEY;
- печериці цілі (Champignons) мариновані, вагою нетто 500г (580мл)/маса основного продукту 320г/-500 упаковок по 12 штук в упаковці. Торговельна марка: DREAM WALLEY, країна виробництва Китай, виробник XIAMEN XINTUOTIAN IMPORT&EXPORTCO.,LTD уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) ТОВ ПЕРЕМОГА ФУД (далі по тексту - Позивач) було подано електронну митну декларацію № 23UA403070003237U3 від 30.08.2023 з вартістю товару згідно рахунку: шампіньйони цілі мариновані 314мл, вага 260г* 12 банок - 1,14 дол. США; - шампіньйони цілі мариновані 580мл, вага 500гх 12 банок - 2,96 дол. США.
Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, відповідач прийняв спірне рішення № UA403000/2023/000067/2 від 01.09.2023, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом на рівні 1,4914 дол. США /кг. Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки подані позивачем документи не містили розбіжностей, ознаки підробки документів відсутні, усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні. Заявлена декларантом митна вартість за резервним методом на рівні 334853,18 грн. є суттєво вищою від митної вартості, що могла бути визначною за основним методом ціною договору і становила 271937,93 грн. (із врахуванням частини десятої статті 58 МК України). Оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам і є створенням видимості розбіжностей у числових значеннях митної вартості товарів.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним і скасовано рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UA403000/2023/000067/2 від 01.09.2023.
Стягнуто з Тернопільської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ФУД» понесені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2684,00 та витрати, пов'язані з перекладом документів, на суму 2320,00 грн.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що враховуючи подані позивачем документи, заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59, 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 30.06.2023 UA209230/2023/069500 на рівні 1,4914 дол. США/кг.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 серпня 2023 року з метою митного оформлення, на територію України ввезено товар, консервовані гриби мариновані, з додаванням оцту чи оцтової кислоти, в скляних банках:
- печериці цілі (Champignons) мариновані, вагою нетто 260г (314мл)/маса основного продукту 170г/-1000 упаковок по 12 штук в упаковці. Торговельна марка: Долина Желаний/DREAM WALLEY;
- печериці цілі (Champignons) мариновані, вагою нетто 260г (314мл)/маса основного продукту 170г/-1625 упаковок по 12 штук в упаковці. Торговельна марка: DREAM WALLEY;
- печериці цілі (Champignons) мариновані, вагою нетто 500 г (580мл)/маса основного продукту 320г/-500 упаковок по 12 штук в упаковці. Торговельна марка: DREAM WALLEY, країна виробництва Китай, виробник XIAMEN XINTUOTIAN IMPORT&EXPORTCO.,LTD уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) ТОВ ПЕРЕМОГА ФУД (далі по тексту - Позивач) було подано електронну митну декларацію № 23UA403070003237U3 від 30.08.2023р. з вартістю товару згідно рахунку: шампіньйони цілі мариновані 314мл, вага 260г* 12 банок - 1,14 дол. США; - шампіньйони цілі мариновані 580мл, вага 500гх 12 банок - 2,96 дол. США.
Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв спірне рішення № UA403000/2023/000067/2 від 01.09.2023, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом на рівні 1,4914 дол. США /кг.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).
Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім цього, обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості № б/н від 12.06.2023;
- пакувальний лист № б/н від 12.06.2023;
- рахунок-фактура (інвойс) № XTT42302 від 12.06.2023;
- коносамент № 228116448 від 20.06.2023;
- накладна УМВС № 2151038307 від 15.08.2023;
- супровідний документ T1 № 23PL322080NS62MAD1 від 08.08.2023;
- міжнародний санітарний сертифікат № 223N46030000789002 від 14.06.2023;
- сертифікат про походження товару № C237841793780123 від 27.06.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару № б/н від 08.05.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653244050 від
31.07.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653244055 від 31.07.2023;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2386 від 22.08.2023;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 14.04.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/XXT001 від 11.01.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 1310 від 13.10.2022;
- договір (контракт) про перевезення № UA00251386 від 12.08.2022;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 12.06.2023
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10348952 від 23.08.2023; - інші некласифіковані документи - сертифікат № 223N46030000789001 від 14.06.2023;
- інші некласифіковані документи - етикетка № б/н від 29.08.2023;
- копія митної декларації країни відправлення № 422720230000519999 від 15.06.2023
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, Тернопільська митниця, засобами електронного зв'язку, надсилала пропозицію позивачу, відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
На виконання вимог митного органу, що уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково було надано:
- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № б/н від 02.08.2023;
- рахунок-проформа № XT-PF180423 від 18.04.2023;
- бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару № ПК300000465 від 16.08.2023.
Натомість, листом від 01.09.2023 уповноважена особа декларанта повідомила митний орган про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Додаткових документів надати не може.
Проаналізувавши вищенаведені документи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що про те, що декларантом не було подано повного переліку первинних документів, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, підтверджуючих платіжних документів про сплату коштів за імпортований товар згідно заявленої митної вартості.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що між компанією «XIAMEN XINTUOTIAN IMPORT & EXPORT CO., LTD» (Китай) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» (Україна) укладено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару № PF/XXT001 від 11.01.2023 (рамковий договір).
На виконання у умов цього рамкового договору № PF/XXT001 від 11.01.2023, між компанією «XIAMEN XINTUOTIAN IMPORT & EXPORT CO., LTD» (Китай) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» (Україна) укладено договір купівлі-продажу № ХТ-PF180423 від 18.04.2023:
- шампіньйонів цілих маринованих (діаметри: 1,5-2,5 см) 314мл/260г/160г, 260 коробок;
- шампіньйонів цілих маринованих (діаметри: 1,5-2,5 см) 580мл/500г/304г, 500 коробок;
Загальна вартість 4472,50 доларів США.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до митного оформлення та до матеріалів справи, на виконання вимог ч. 1 ст. 368 МК України, не долучено жодного документа який би засвідчував продаж товару від продавця до покупця, зокрема, касові або товарні чеки, ярлики, інших документи роздрібної торгівлі тощо, які містять відомості щодо вартості товару.
Оскільки, платіжний документ «Swift Input: FIN 103 переказ кредиту одного клієнта» від 08.05.2023 на який позивач покликається, як на такий, що підтверджує оплату за товар, на думку суду апеляційної інстанції, не надає можливості ідентифікувати та підтвердити інформацію щодо деталей операції щодо оплати поставленого товару, так як у ньому є лише посилання на рамковий договір № PF/XXT001 від 11.01.2023, однак нема жодної згадки про поставку товару згідно договору купівлі-продажу № ХТ-PF180423 від 18.04.2023.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які документи про фактичну оплату за товар, що унеможливлює підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 2 ст. 53, ст. 58, ст. 368 МК України.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що згідно договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022 № UA00251386 між Maersk A/S, Данія та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» передбачено, що предметом цього Договору є міжнародне морське і інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів Замовника та/ або клієнтів «Замовника» (п. 1);
Перевізник приймає на себе зобов'язання здійснити перевезення Вантажів відповідно до інструкцій Замовника. Під інструкціями Замовника слід розуміти: будь-яку інформацію, надану Замовником Перевізнику щодо конкретного перевезення у письмовій чи електронній формі, у тому числі у формі замовлення (booking) шляхом заповнення он-лайн форм Перевізника (п 2.1);
Плата (фрахт) та інші належні ставки і збори за перевезення вантажів по кожному конкретному перевезенню фіксуються у відповідних рахунках Перевізника. (п 2.2.);
Перевізник організовує:
- морське транспортування контейнерів на замовлення Замовника або іншої особи на користь Замовника;
- вивантаження завантажених вантажем Замовника контейнерів з вантажівок;
- перевантаження контейнерів із судна на судно в порту (портах) перевантаження;
- розвантаження контейнерів з останнього судна в порту призначення;
- наземне транспортування контейнерів підрядниками Перевізника до кінцевого до кінцевого пункту призначення. (п.3.1).
Якщо інше спеціально не передбачено письмовою згодою Перевізника або окремою угодою сторін.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що, в супереч п. 2.1 Договору, Інструкції перевезення Замовника, до митного оформлення не подано.
Крім цього, рахунки від 31.07.2023 № 5653244050, № 5653244055 не містять всіх відомостей щодо згаданих складових.
Згідно договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022 № UA00251386 та у відповідності до залізничної накладної (CMГС) від 15.08.2023 № 2151038307, до перевезення вантажу залучено третіх осіб, однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від цього перевізника.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не підтверджено витрати на транспортування оцінюваних товарів, які є складовою митної вартості товару та які повинні, при розрахунку митної вартості товару, додаватись до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач з дотриманням вимог чинного законодавства, здійснив визначення митної вартості імпортованого товару, так як позивачем, на підтвердження заявленої митної вартості, не було подано належного платіжного документа та не підтверджено транспортні витрати, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято правомірно і підстави для його скасування відсутні.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення, прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат на користь відповідача не має.
Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Тернопільської митниці задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 500/6027/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. Я. Качмар
В. В. Ніколін