26 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/5544/23 пров. № А/857/23084/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області,
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року (суддя - Мандзій О.П., час ухвалення - не вказаний, місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складання повного тексту - 03.11.2023),
в адміністративній справі №500/5544/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якому просила: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку від 13.03.2023 №192650008806; 2) зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію із зменшенням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 02 лютого 2023 року; 2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь ОСОБА_1 розмір сплаченого судового збору.
Відповідачі позову не визнали, в суді першої інстанції кожен подав свій відзив на позовну заяву, у яких просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 192650008806 від 20.03.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 02.02.2023. Стягнуто з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань з кожного відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі по 536,80 гривень.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду підлягає скасуванню, як таке, що винесене з порушенням вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстави чого наведені в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що під час розгляду документів для призначення пенсії до страхового стажу позивачу враховано усі періоди роботи і станом на 01.01.1993 становить 3 роки 5 місяців 28 днів, що не дає право на даний вид пенсії. Наявний період проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю є недостатнім для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також вказує скаржник, що суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема, функції щодо призначення пенсії та зобов'язувати відповідача прийняти те чи інше рішення.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 03.11.2023 та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серія НОМЕР_1 (а.с. 5).
13.03.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №192650008806 від 20.03.2023, розглянувши заяву позивача за екстериторіальним принципом, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 15).
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що дипломом НОМЕР_2 підтверджено, що ОСОБА_1 навчалась у зоні відчуження з 01.09.1985 по 29.06.1987, довідкою від 13.03.2023 №03 підтверджено, що ОСОБА_1 у зоні відчуження працювала в школі №7 з 19.09.1990 по 31.08.1994 та згідно трудової книжки НОМЕР_3 з 01.09.1995 по теперішній час (на 31.12.2014 м. Чортків відносилась до четвертої зони - зони посиленого радіологічного контролю), тобто станом на 01.01.1993 становить 3 роки 5 місяців 28 днів, що не дає право на даний вид пенсії.
Не погоджуючись з таким рішенням органу Пенсійного фонду, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до статті 55 Закону №796-XII, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки, та додатково на 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Виходячи з аналізу цієї норми, право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку має особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на забрудненій території з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993, а саме: - на території зони гарантованого добровільного відселення протягом не менше 3 років; - на території зони посиленого радіоекологічного контролю протягом не менше 4 років.
При цьому, постійне проживання такої особи або постійна праця у таких зонах з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку: - у зоні гарантованого добровільного відселення - на 3 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 2 повні роки (з 26.04.1986 по 01.01.1993) проживання або роботи на такій території, але не більше 6 років; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки (з 26.04.1986 по 01.01.1993) проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Відповідно до статті 15 Закону №796-XII, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 постанови правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи є: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями); посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Апеляційний суд встановив, що позивач має посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серія НОМЕР_1 , видане 12.07.1993 Тернопільською обласною державною адміністрацією.
До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (стаття 11 Закону №796-XII). Отже, відповідне посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 засвідчує те, що позивач постійно проживала, на час видачі відповідного посвідчення, у зоні посиленого радіологічного контролю та станом 1 січня 1993 року прожив не менше чотирьох років.
Крім того, на підтвердження факту проживання та праці на території посиленого радіоекологічного контролю, позивач надала довідку відділу «Центр надання адміністративних послуг» Чортківської міської ради за №20-10/468 від 24 квітня 2023р., згідно якої ОСОБА_1 згідно з даними поквартирної картки та будинкової книжки була зареєстрована за адресами: АДРЕСА_1 з 27.02.1984р. по 30.08.1988р. та з 04.10.1990р. по 08.08.1996р..
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст.55 Закону №796-XII, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у рішенні №192650008806 від 20.03.2023 послалось на те, що дипломом НОМЕР_2 підтверджено, що ОСОБА_1 навчалась у зоні відчуження з 01.09.1985 по 29.06.1987, довідкою від 13.03.2023 №03 підтверджено, що ОСОБА_1 у зоні відчуження працювала в школі №7 з 19.09.1990 по 31.08.1994 та згідно трудової книжки НОМЕР_3 з 01.09.1995 по теперішній час (на 31.12.2014 м. Чортків відносилась до четвертої зони - зони посиленого радіологічного контролю), тобто станом на 01.01.1993 становить 3 роки 5 місяців 28 днів, що не дає право на даний вид пенсії.
Проте така аргументація відповідача-2 у спірному рішенні суперечить тому, що позивачу Тернопільською ОДА 12.07.1993 видано посвідчення (категорія 4) серія НОМЕР_1 , як громадянину, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Статус ОСОБА_1 як постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи особи 4 категорії відповідачами не заперечувався.
Відповідно до ч.3 ст.65 Закону №796-XII, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановлені цим Законом.
Згідно з п.6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 (чинного на час видачі позивачу посвідчення, далі - Порядок №501), громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
У відповідності до п.10 Порядку №501 посвідчення видаються, зокрема, громадянам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Тобто, видане позивачу посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серія НОМЕР_1 підтверджує ту обставину, що позивач дійсно проживала чи постійно працювали у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше 4 років, що підтверджує її право на зменшенням пенсійного віку на 2 роки для призначення пенсії відповідно до вимог ст.55 Закону №796-XII.
Також позивачем були надані необхідні документи, які підтверджують право на додаткову пільгу - зниження додатково пенсійного віку на три роки, а саме: на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років, а саме довідка від 13.03.2023р.№03, трудова книжка НОМЕР_4 та довідка Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Чортківської міської ради та №20- 10/468 від 24 квітня 2023 року.
Право позивача на додаткову пільгу - зниження додатково пенсійного віку на три роки визнає ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, що видно з рішення про відмову у призначенні пенсії №192650008806 від 20.03.2023.
Вирішуючи спірні правовідносини в сукупності встановлених обставин та наведеного правового регулювання колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач має право на зменшення пенсійного віку на 5 років, як особа, яка постійно проживала (працювала) у зоні посиленого радіоекологічного контролю і станом на 01.01.1993 прожила у цій зоні не менше 4 років та достатній страховий стаж, зарахований відповідачем самостійно, у зв'язку з чим визнав спірне рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №192650008806 від 20.03.2023 протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Відносно доводів апелянта про те, що прийняття оскаржуваного рішення є дискреційними повноваженнями пенсійного органу і втручання до яких з боку суду є неприпустимим, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень та яке він вважає найкращим за даних обставин.
Окрім цього, згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16- а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що задоволення судом позовних вимог не буде мати наслідком втручання у дискреційні повноваження пенсійного органу.
Так, згідно з положеннями пунктів 2, 4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язання вчинити певні дії.
Тобто, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Порядку № 22-1, документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи є: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями); посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Тобто, Порядок №22-1, передбачає вичерпний перелік документів, якими підтверджуються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення права громадян, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи, на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Враховуючи наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права на зменшення пенсійного віку на 5 років та достатнього страхового стажу, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб'єкта владних повноважень, окрім як призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону №796-XII.
Враховуючи приписи пункту 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пільгової пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільської області 13.03.2023 року з доданими необхідними документами, які підтверджують право на призначення спірної пенсії, така пенсія має бути призначена з 02 лютого 2023 року, тобто з дня що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Водночас, колегія суддів також враховує, що згідно із статтею 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії. Тим самим, Пенсійний фонд має виключну владну компетенцію в питаннях призначення/перерахунку пенсії, яка повинна реалізовуватись у визначений законодавством процесуальний спосіб (процедуру).
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 (далі - Положення №28-2), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України” (далі - Постанова № 25-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 за № 339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.
Відповідно пункту 4.2 розділу IV Постанови №25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
У розглядуваній справі судом встановлено, що заяву про перерахунок пенсії позивач подав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке прийняло рішення від 20.03.2023 про відмову у призначенні спірної пенсії.
За таких обставин, з урахуванням повноважень Пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, з метою ефективного захисту порушеного права позивача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне покласти на відповідача-2, який прийняв рішення за принципом екстериторіальності, що підлягає скасуванню, обов'язок призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.
Однак, суд першої інстанції, приймаючим рішення зобов'язального характеру, помилково застосував норми матеріального права, зобов'язавши відповідача-1 призначити позивачу спірну пенсію, а тому з урахуванням приписів статті 317 КАС України у вказаній частині рішення суду необхідно змінити, а саме, в абзаці третьому резолютивної частини рішення суду формулювання «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області» змінити на формулювання «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області».
В решта частині рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, з повним встановленням обставин справи, і в цій частині рішення суду доводами апеляційної скарги не спростовано, а тому у вказаній частині немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - задоволити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року в адміністративній справі №500/5544/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - змінити, а саме, в абзаці третьому резолютивної частини цього рішення суду формулювання «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області» змінити на формулювання «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області».
У решта частині рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року в адміністративній справі №500/5544/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль