26 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6733/23 пров. № А/857/23145/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області,
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (суддя - Боршовський Т.І., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту - не зазначено),
в адміністративній справі №300/6733/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області, в якому просила: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі № 300/1169/23 з 01.03.2022 року з обмеженням максимального розміру; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.03.2022 виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.03.2022 року; 3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2023 року щомісячної доплати в сумі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; 4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити з 01 квітня 2023 року виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 гривень та здійснити з 01.04.2022 виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.04.2023 року.
Відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неврахування доплати в сумі 2000 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" при перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2023 з урахуванням при обчисленні її розміру 2000 гривень доплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", та виплатити перераховану пенсію (з врахуванням раніше виплачених сум). Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження у виплаті ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, без виплати з 01.03.2022 індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", та з 01.03.2023 - індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", та з 01.03.2023 пенсію з урахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1717,60 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважаючи, що таке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповністю досліджено обставини справи, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що розмір пенсії позивача перераховувався після 01 березня 2018 з грошового забезпечення, визначеного на грудень 2019 року. Після перерахунку розмір пенсії збільшився більш ніж на 2000 грн., а тому, відсутні підстави для виплати позивачу доплати у сумі 2000 грн. Також, апелянт зазначає, що на виконання рішення позивачу здійснено з 01.12.2019 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 07.11.2023 року та ухвалити нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", перерахунок якої здійснено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам".
З 01.07.2021 ГУ ПФ України в Луганській області призначило позивачу щомісячну доплату в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021, що підтверджується протоколом-розрахунком (а.с. 35).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі №360/8252/21, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 29.07.2021 за №33/33-2675 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання цього рішення суду від 18.01.2022 у справі №360/8252/23 ГУ ПФ України в Луганській області здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки від 29.07.2021 за № 33/33-2675, що підтверджується розрахунком від 01.02.2023. Основний розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку становить 63% грошового забезпечення (вислуга років 38) у розмірі 21229,27 грн; з урахуванням індексації - 24201,37 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 24201,37 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн (а.с. 37).
Після проведеного перерахунку пенсії позивачу припинено здійснення щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713.
З 06.09.2022 фактичним місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що підтверджується тимчасовим посвідченням про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що тимчасово проживає на території від 06.09.2022 (а.с. 8).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року у справі №300/1169/23 визнано протиправними дії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
На виконання цього рішення суду від 19.04.2023 року у справі №300/1169/23 ГУ ПФ України в Луганській області здійснило перерахунок пенсії позивача, що підтверджується розрахунком від 01.09.2023. Основний розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку становить 63% грошового забезпечення (вислуга років 38) у розмірі 21229,27 грн; з урахуванням індексації - 25701,37 грн.. Підсумок пенсії (з надбавками) - 25701,37 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 21229,26 грн (а.с. 35-зв.).
Листом від 24.08.2023 року №5331-5426/П-02/8-1200/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області повідомило позивача, на її заяву від 07.08.2023, про те, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року у справі №300/1169/23 Головним управлінням у серпні 2023 здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат (а.с. 17, 18).
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача ГУ ПФУ в Луганській області щодо проведення виплати пенсії після її перерахунку з обмеженням максимального розміру, та щодо припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2000 грн. відповідно до постанови КМУ №713, звернулася із цим позовом до адміністративного суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ).
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі №360/8252/21, відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак, після проведення такого перерахунку позивачу припинено виплату щомісячної доплати до пенсій у розмірі 2000,00 грн. передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713.
З цього питання колегія суддів враховує, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713).
У преамбулі Постанови №713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови №713 установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року №2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
У постанові від 08 листопада 2022 року у справі N 420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"…44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-XII, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
45. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-XII до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
46. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-XII має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
47. У зв'язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі № 420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
48. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.".
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.04.2023 у справах № 380/14122/22 та № 380/4510/22, від 01.05.2023 у справі № 300/2963/22, від 24.05.2023 у справі № 400/2732/22, від 29.06.2023 у справі № 420/343/22, від 11.07.2023 у справі № 420/342/22, від 29.08.2023 у справі № 440/733/22, від 06.09.2023 у справі № 580/5732/22, від 12.09.2023 у справі N 580/5107/22, від 19.09.2023 у справі N 420/6269/22.
Отже, у розглядуваній справі суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Враховуючи вищезазначене, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Відносно позовних вимог в частині протиправності обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 09 вересня 2019 року у справі № 463/925/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 127/4270/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17 зазначив наступне: "…буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими".
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону N 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону N 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто, є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 N 7-рп/2016 та Законом N 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Отже, суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки, норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів вважає, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також, на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 14 листопада 2022 року у справі № 580/5957/21, від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі № 640/11168/20, від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20, від 11 липня 2022 року у справі № 620/613/21, від 29 червня 2022 року у справі № 640/19118/18.
Підсумовуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, без виплати нарахованої з 01.03.2022 та з 01.03.2023 індексації пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та від 24.02.2023 №168, є протиправними.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта про те, що перерахунок і виплату пенсії позивача здійснено без обмеження максимальним розміром, оскільки матеріалами справи підтверджується, і судом було зазначено вище, факт застосування обмеження пенсії максимальним розміром після її перерахунку (а.с. 35-38).
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача у вказаній частині рішення суду не спростовують та зводяться до непогодження із ним, а тому апеляційним судом визнаються як необґрунтовані.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з'ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області - залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року в адміністративній справі №300/6733/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль