26 квітня 2024 року м. Київ
Справа № 760/14463/23
Провадження: № 33/824/2565/2024
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року, винесену під головуванням судді Афаганова С. А.,
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погодившись із таким судовим рішенням, 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.
Клопотання обґрунтоване тим, що оскаржувану постанову ні вдень проголошення постанови, ні поштовим відправленням скаржник не отримував, а зі змістом судового рішення ознайомився лише в кінці березня 2024 року, коли звернувся до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги у зв'язку накладенням арешту на його карткові рахунки.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Тобто, діючий КУпАП пов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з моментом винесення постанови, а не отримання її копії.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести скаржник, який заявив таке клопотання.
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані скаржником.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, тобто дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у тісному взаємозв'язку з тривалістю пропущеного строку.
Як зазначено вище, діючий КУпАП пов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з моментом винесення постанови, а не моментом отримання її копії, а тому судом не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що він ознайомився із текстом оскаржуваної постанови лише в кінці березня 2024 року.
ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні та визнав свою вину у вчиненому правопорушенні, а тому він не був позбавлений можливості оскаржити постанову суду у встановлений законом строк у разі незгоди. Однак, апеляційна скарга була подана ОСОБА_1 лише 10 квітня 2024 року, тобто, більше ніж через 6 місяців з моменту винесення постанови судом першої інстанції.
Окрім того, зміст постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 10 червня 2022 року був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень ще 13 вересня 2023 року.
Будь-яких обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, клопотання ОСОБА_1 не містить.
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява N8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Оскільки скаржником не наведено причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що перебувають у площині поважних, та які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, такі, що не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції у строк, визначений законом, суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва 11 вересня 2023 року.
У зв'язку з наведеним вище, апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ч ст. 130 КУпАП, відмовити.
Апеляційну скаргу з доданими до неї додатками повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Невідома