Справа № 11-кп/824/2996//2024 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія КК: ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
06 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 , -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 13 квітня 2024 року включно.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати вказану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, а у разі відмови у цьому проханні зменшити розмір застави.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги захисник вказує про незаконність прийняття судом першої інстанції рішення про продовження тримання під вартою його підзахисному, оскільки відсутні підстави для цього. Так, ОСОБА_7 визнав свою вину за ст. 190 КК України у всіх чотирьох епізодах, які йому інкримінуються, та відшкодував шкоду усім потерпілим. Обвинувачення за ст. 255 КК України не відповідає зібраним доказам та вимогам закону про кримінальну відповідальність. Судом не враховані дані про особу обвинуваченого, оскільки він раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, міцні соціальні зв'язки. Щодо розміру застави захисник вказує, що слідчий суддя визначив суму застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536800 грн., який є непомірним для ОСОБА_7 та не відповідає розміру заподіяної шкоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України у зв'язку з відсутністю клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши надані стороною захисту та судом першої інстанції матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час судового розгляду суд відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як убачається з матеріалів, наданих захисником та судом першої інстанції, судом розглянуто клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою. Судом заслухано думку сторін кримінального провадження, вивчено матеріали судового провадження.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції дотримано вимоги кримінального процесуального закону в ході розгляду вказаного питання.
Судом враховано, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, які належить до категорії тяжких та особливо тяжких. Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, судом враховані дані про особу обвинуваченого.
Вказані обставини, на думку колегії суддів, обґрунтовано свідчать про наявність ризиків переховування ОСОБА_7 від суду, впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі і документи, продовження вчиняти інших кримінальних правопорушень.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, судом обґрунтовано неможливість обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
Доводи про безпідставність обвинувачення за ч.2 ст. 255 КК України не є предметом розгляду судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів погоджується з мотивами прийнятого судом першої інстанції рішення. Крім того, на даний час також відсутні дані про зменшення або зникнення ризиків, доведених прокурором під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому. Підстав для зменшення розміру застави колегія суддів не вбачає.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року. Тому апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 407, ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до13 квітня 2024 року включно, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4