Головуючий 1-ї інстанції: Шубочкіна Т.В.
Доповідач: Яковлева В.С.
18 квітня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Пишковичем М.І. , за участю захисника - адвоката Федорова Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Федорова Дмитра Сергійовича на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_2 , В С Т А Н О В И В Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок, на користь держави. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник Федоров Д.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Дослідити аудіозапис судового засідання від 15.02.2024. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що рішення суду є необґрунтованим, судом не було надано оцінку всім обставинам, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Вважає, що дії працівників поліції мали провокативний характер до вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, оскільки права відмовитись від проходження огляду не передбачено жодним нормативним актом, а тому роз'яснення ОСОБА_2 такого права створило в останнього хибне враження стосовно правомірності його поведінки, і без роз'яснення такого права не відмовлявся би від проходження огляду. Зазначає, що звідеозапису, який міститься в матеріалах справи та пояснень ОСОБА_2 вбачається, що жодні ознаки сп'яніння в останнього не встановлювали, що свідчить про безпідставність направлення на огляд. Матеріали справи не містять доказів щодо керування транспортним засобом ОСОБА_2 . Оскільки за допомогою відеореєстратора повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення. Також матеріали не містять доказів відсторонення ОСОБА_2 від керування транспортним засобом, що свідчить про відсутність ознак сп'яніння. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. Як встановлено судом першої інстанції 26.09.2023 року о 11.10 годині в м. Вишгород, вул. Ягідна, 5а, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «AUDI100» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності свідків, тим самим вчинивправопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП виходячи з даних протоколу про адміністративне правопорушення, пояснень ОСОБА_2 , запису відеофіксації. Доводи апеляційної скарги щодо провокації адміністративного правопорушення працівниками поліції є надуманими та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Обов'язок водія пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського закріплений п.2.5 ПДР. Процедура огляду на стан сп'яніння чітко регламентована законодавством. Працівником поліції встановлені ознаки наркотичного сп'яніння та висунуто вимогу ОСОБА_2 пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, тоді як останній в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження огляду в присутності двох свідків, що підтверджується відеозаписом з боді камери поліцейського. В протоколі, в графі пояснення, зазначив, що курив маріхуану три дні тому. За таких обставин доводи захисника щодо неправомірних дій поліцейських є непереконливими. Захисник з посиланням на відеозапис вважає, що у ОСОБА_2 жодних ознак сп'яніння не встановлювали, а тому працівники поліції не мали підстав для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. Разом з тим, відеозапис, не дає змоги в повній мірі пересвідчитися в наявності чи відсутності у ОСОБА_2 ознак сп'яніння. При цьому, такі ознаки були встановлені співробітниками поліції під час безпосереднього спілкування з водієм, а тому не вбачається об'єктивних підстав ставити під сумнів зміст протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи захисника щодо відсутності доказів керування ОСОБА_2 транспортним засобом є безпідставними. Відповідно до відеозапису поліцейський повідомив, що був зупинений водій ОСОБА_2 на блок пості та було повідомлено про ознаки наркотичного сп'яніння, на що останній жодних заперечень не висловив. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. Щодо доводів захисника про те, що відеозапис є небезперервним, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Враховуючи, що на відеозаписі зафіксовано факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та підтверджується поясненнями свідків, відсутність повного відеозапису з моменту зупинки транспортного засобу не є тією істотною обставиною, яка виключає склад адміністративного правопорушення та може бути підставою для скасування судового рішення.
З урахуванням наведеного висновки суду першої інстанції є вмотивованими та підстав для скасування судового рішення за апеляційними доводами не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Федорова Дмитра Сергійовича залишити без задоволення. Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева