17 квітня 2024 року
справа № 752/21328/19
провадження № 22-ц/824/3255/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
при секретарі: Савіцька Д.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінчук Ігор Анатолійович, акціонерне товариство «УкрСиббанк»
третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Гладиш Ярослави Миколаївни на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Плахотнюк К.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчука Ігоря Анатолійовича, акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У жовтні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, мотивувавши свої вимоги тим, що 21 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11220147000 про надання споживчого кредиту в іноземній валюті в сумі 84000 доларів США 00 центів. З метою забезпечення виконання зобов'язань 21 вересня 2007 року між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» укладено Договір іпотеки № 64555.
З веб-сайту Міністерства юстиції України позивач дізналася про відкрите приватним виконавцем Подільського районного ВДВС м. Києва Скрипкою Ю.О. виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису № 8974 від 19.12.2014 року про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме квартиру, загальною площею 40,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Вважає, що виконавчий напис було вчинено з грубими порушеннями діючого законодавства, а саме ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Так, у документах, на підставі яких приватним нотаріусом вчинено напис, були відсутні докази безспірності заборгованості боржника перед кредитором, а також з дня виникнення права вимоги у банка минуло більше трьох років.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчука Ігоря Анатолійовича, публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задоволено.
Визнано виконавчий напис від 19 грудня 2014 року за реєстровим номером 8974, вчинений приватним нотаріусом КМНО Літвінчуком Ігорем Анатолійовичем про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 40,80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , який пропонує за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги Стягувача ПАТ «УкрСиббанк», таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто з акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 1 536 гривень 80 копійок.
В поданій апеляційній скарзі представник АТ «УкрСиббанк» просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів, а тому посилання позивача на відсутність безспірності заборгованості є необґрунтованим.
Позивачем не спростовано наявність заборгованості, правильність розрахунку такої заборгованості. Ухвалюючи рішення судом не досліджено розрахунки, внаслідок чого дійшов передчасного висновку щодо не підтвердження факту заборгованості за кредитним договором.
Також вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо пропуску банком строку позовної давності. Вказує, що позовна давність обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. Зазначає, виконавчий напис вчинено 19 грудня 2014 без пропуску трирічного строку позовної давності, оскільки останній строк чергового платежу - 21.09.2017 року .
Посилається також на те, що вимоги про дострокове погашення кредиту боржник не виконав, тому кредитодавець має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості можуть бути лише документи первинної бухгалтерської документації. Водночас, нотаріус не отримував від АТ «УкрСиббанк» належні докази щодо видачі кредиту та його часткового погашення. Вказує, що банк після зміни строків повернення кредиту, а саме в порядку пред'явлення позову до суду про стягнення заборгованості, продовжив нараховувати проценти за користування кредитом. Вважає доводи апелянта про те, що строки позовної давності не пропущено такими, що не заслуговують на увагу, оскільки після пред'явлення вимоги та зміни строків виконання зобов'язання жодної оплати здійснено не було.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із недоведеності безспірності вимог стягувача та не дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання вимоги про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення по кожному окремому щомісячному платежу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 21.09.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 (позичальником) укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11220147000 (далі за текстом - кредитний договір), предметом якого є надання банком позичальнику споживчого кредиту в іноземній валюті в розмірі 84000 доларів США зі сплатою 12,9 відсотків річних, на строк до 21.09.2017 (а.с. 7-10).
Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №11220147000 від 21.09.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладені договір поруки і Договір іпотеки № 64555, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Прокудіною Л.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 1300 (а.с. 12).
Предметом іпотеки за цим договором є однокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, видного Головним управлінням житлозабезпечення від 21.07.2006 року, серія НОМЕР_1 на підставі наказу від 14.07.2006 № 1338-С/КІ, та зареєстрованого КМБТІ 31.07.2006 у реєстрову книгу № 469-56 за реєстровим № 44887.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 21.09.2007 до договору пункт 2.5 доповнений новим абзацем наступного змісту: у випадках настання обставин, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 5.2 Договору-процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до п. 1.3.1 Договору.
Оскільки ОСОБА_2 вказані умови договору не виконав, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2011 року, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15.07.2014 року, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.11.2014 року у справі № 2-1152/11 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто суму 90 785,39 дол. США, що за офіційним курсом становить 723 614,02 грн (а.с. 14-20).
Згідно з виконавчим написом, вчиненим 19.12.2014 р. приватним нотаріусом нотаріусом КМНО Літвінчуком І.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 8974, запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, яка виступила майновим поручителем ОСОБА_2 , який 21.09.2007 уклав з АКІБ «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту № 11220147000 в сумі 84000 дол. США. Строк за який провадиться стягнення з 03.09.2010 по 19.11.2014 року.
За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна пропонується задовольнити вимоги ПАТ «УкрСиббанк» у розмірі: кредитна заборгованість у розмірі 73401,54 дол. США, заборгованість по простроченим процентам у розмірі 71174,40 дол. США, що загалом становить 144575,94 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.11.2014 року еквівалентно 2197570,19 грн; витрати пов'язані з вчиненням виконавчого напису - 6500 грн (а.с. 186).
24 лютого 2019 року державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби м. Києва Скрипкою Ю.О. відкрите виконавче провадження № НОМЕР_2 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Літвінчука І.А. №8974 від 19 грудня 2014 року, у якому зазначено про звернення стягнення на квартиру. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2020 року у справі 640/12962/19 постанову Подільського РДВС м. Києва про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2019 визнано протиправною та скасовано.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольовим М.А. від 27.09.2019 р. за вказаним вище виконавчим написом відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 (а.с. 168-169).
Постановою від 16.10.2019 у виконавчому провадженні з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Експертна служба України» (а.с. 58-61).
Відповідно до повідомлення приватного виконавця від 28.10.2019 № 3507 проведено оцінку нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . Згідно з висновком ринкова вартість вказаного майна станом на 18.10.2019 року становить 860 554,00 грн (а.с. 64-65, 66).
На час розгляду справи правонаступником ПАТ «УкрСиббанк» є АТ «УкрСиббанк», що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Звертаючись у суд з даним позовом ОСОБА_1 зазначила, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в справі № 910/13233/17 від 29 січня 2019 року, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Отже, у спорі щодо оскарження виконавчого напису нотаріуса суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити, чи справді на момент вчинення такого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
У постанові від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17 Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, ураховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається у порядку, визначеному ст.84 Закону України «Про нотаріат».
В матеріалах справи міститься вимога ПАТ «УкрСиббанк» від 15.10.2014 № 30-11-17698 на ім'я позивача в якій запропонував усунути порушення за Договором кредиту протягом 30 днів (а.с. 84).
Водночас, матеріали справи не містять доказів щодо отримання такого повідомлення позивачем тому, суд надходить до висновку про те, що останній не отримав письмову вимогу, не був повідомлений про існуванні заборгованості за кредитним договором та не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в справі № 910/13233/17 від 29 січня 2019 року, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
На думку Верховного Суду в постанові № 750/1627/18 провадження № 61-43895 св 18 від 06 червня 2019 року, розрахунок заборгованості, зроблений стягувачем, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.
Як вірно зазначено судом першої інстанції із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).
Крім того, постановою Апеляційного суду м. Києва від 15.07.2014 року скасовано рішення Голосіївського районного суду від 31.05.2011 року в частині вимог до ОСОБА_1 та у позові ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у зв'язку з тим, що Банк за відсутності згоди поручителя ОСОБА_1 на підставі Додаткової угоди № 1 підвищив процентну ставку, що призвело до збільшення обсягу її відповідальності.
Отже, між сторонами існує спір щодо наявної заборгованості.
Разом із тим, звернення до суду і вимогами про дострокове стягнення заборгованості свідчить про те, що ПАТ «УкрСиббанк» скористався своїм правом і подав позов до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором в листопаді 2010 року.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 зроблено висновок, що «Велика Палата Верховного Суду погоджується, що зміст частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року … Велика Палата Верховного Суду підтверджує висновок, викладений у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, що норми частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час вчинення спірних виконавчих написів) слід застосовувати разом з нормами частини другої статті 88 цього Закону та статті 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис.
Судом вірно взято до уваги, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, що виключає, можливість її стягнення за виконавчим написом.
Доводи апелянта про те, що строки позовної давності не пропущено не заслуговують на увагу, оскільки після пред'явлення вимоги та зміни строків виконання зобов'язань оплат здійснено не було.
Крім того, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог оскільки сума за виконавчим написом є спірною, а тому його вчинення суперечить ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Гладиш Ярослави Миколаївни залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 26 квітня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді