Справа № 758/11388/20 Головуючий у І інстанції Ларіонова Н.М.
Провадження №22-ц/824/6456/24 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
17 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Спис Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ісаєнка Олександра Васильовича на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», треті особи: акціонерне товариство «ОТП Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ПрАТ «СК «АРКС» страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспорту «Все включено» № 8420а0кє в розмірі 431 643,60 грн.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Ісаєнко О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що в матеріалах справи відсуні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, призначених на 09 лютого 2023 року та 17 квітня 2023 року, а тому суд першої інстанції помилково застосував п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Ісаєнко О.В. звертає увагу апеляційного суду на те, що чинним законодавством, в тому числі ст. 130 ЦПК України, не передбачено такого способу повідомлення про час та місце судового розгляду як довідка про доставку смс-повідомлення за номером телефону.
06 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ПрАТ «СК «Аркс» - адвоката Шишлова О.Є. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2023 року залишити без змін.
Відзив обґрунтований тим, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи на 09 лютого 2023 року та 17 квітня 2023 року, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляду справи за відсутності позивача не подано.
Крім того, адвокат Шишлов О.Є. вказує на те, що інформація про дату та час судового засідання є відкритою для учасника справи та міститься на офіційному сайті судової влади в мережі Інтернет.
У відзиві зазначено, що сторона позивача, яка є найбільш зацікавленою в розгляді справи, жодного разу після участі в підготовчому засіданні 14 квітня 2021 року не з'являлася ані в підготовчі засідання, ані в судові засідання, рухом справи не цікавилась, заяв про участь в режимі відеоконференції не подавалось.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на систематичне не забезпечення явки в призначені судові засідання та не зацікавленість позивача в результатах ініційованого ним процесу, представник ПрАТ «СК «Аркс» - адвоката Шишлов О.Є. вважає, що підстави для ще одного відкладення судового розгляду справи у суду першої інстанції були відсутні.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Ісаєнко О.В. в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити її.
Представник ПрАТ «СК «Аркс» - адвокат Шишлов О.Є. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позов без розгляду ухвалою від 17 квітня 2023 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позивач в судові засідання, призначені на 09 лютого 2023 року та 17 квітня 2023 року, повторно не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи в його відсутність до суду не подавав.
Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно із частинами першої та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
За змістом частини першої, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.
При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21.
Як встановлено судом, ухвалою від 16 жовтня 2020 року вказаний позов залишений без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір.
Ухвалою від 21 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року, відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Ухвалою від 27 жовтня 2020 року, після усунення позивачем недоліків, відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі.
Ухвалою від 10 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
В судовому засіданні 14 квітня 2021 року за клопотанням представника відповідача змінено розгляд даної справи в спрощеному позовному провадженні на розгляд у загальному позовному провадженні.
В підготовчому засіданні 14 квітня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача та протокольною ухвалою до участі в справі як треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В підготовчому засіданні 29 листопада 2021 року закрито підготовче провадження з призначенням справи до розгляду по суті.
В подальшому, справа неодноразово призначалась до розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції вважав встановленою обставину належного повідомлення позивача та його представника про судові засідання, призначені на 09 лютого 2023 року та 17 квітня 2023 року, пославшись при цьому на довідки про доставку електронного листа за електронними адресами та про доставку смс-повідомлення за номерами телефонів, вказаними в їх заявах.
Проте, колегія суддів такі висновки не вважає обґрунтованими, оскільки вони зроблені з порушенням вимог процесуального закону.
В матеріалах справи наявні довідки про доставку SMS та про доставку електронних листів за електронними адресами, проте вони не можуть бути доказом належного повідомлення позивача про судові засідання, призначені на 09 лютого 2023 року та 17 квітня 2023 року, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач чи його представник подавали відповідну заяву про направлення останнім судових повісток SMS-повідомленнями.
Відповідно до п. 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 1 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки.
Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Тотожний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц.
Відповідно до ст.130 ЦПК України, належним повідомленням про час та місце розгляду справи є розписка адресата про одержання судової повістки з поміткою про дату її вручення.
Довідка про доставку електронного листа на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 одержувача ОСОБА_1 також не може бути прийнята судом, як доказ, підтверджуючий виконання судом обов'язку щодо повідомлення сторони про розгляд справи, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що позивач ОСОБА_1 зазначав вказану електронну адресу у своїх процесуальних заявах по справі як засіб для комунікації з судом, а навпаки зазначав, що адреса електронної пошти - відсутня.
Адвокат Божок Д.В., як представник позивача ОСОБА_1 також не зазначав у своїх заявах як засіб зв'язку - адресу електронної поштової скриньки.
Отже, сторону позивача належним чином не повідомлено про судові засідання, призначені на 09 лютого 2023 року та 17 квітня 2023 року, тому відсутні підстави вважати, що в даній справі відбулась повторна неявка (двічі поспіль) належним чином повідомленого позивача.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що встановлений ст. ст. 128 - 130 ЦПК України порядок повідомлення позивача судом першої інстанції не дотриманий.
Суд першої інстанції належно не дослідив матеріали справи, не врахував вищенаведені обставини, у зв'язку із чим зробив передчасний та помилковий висновок про залишення позову без розгляду, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду.
Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до положень ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Ісаєнка Олександра Васильовича задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 25 квітня 2024 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар