Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/7915/2024
м. Київ Справа № 361/4564/23
15 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» адвоката Барського Костянтина Михайловичана ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2024 року, постановлену під головуванням судді Писанець Н.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» заборгованість у розмірі 12 364,53 грн, з яких: 9 386,46 грн послуга з утримання будинку; 2 978,06 грн - послуга з контролю доступу на територію.
Також товариство просило суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, попередня (орієнтовна) сума яких становить 8 052,00 грн, що складається із судового збору у розмірі 2 684,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 368,00 грн.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом у судове засідання учасників справи.
28 грудня 2023 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» адвокат Барський К.М. подав до суду заяву про відмову від позовних вимог у зв?язку із задоволенням їх відповідачкою після пред?явлення позову, яка 06 грудня 2023 року добровільно сплатила суму боргу за надані послуги.
У поданій заяві також просив покласти на відповідачку судові витрати у розмірі 8 052,00 грн, що складаються із судового збору у розмірі 2 684,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 368,00 грн, відповідно до частини 3 статті 142 ЦПК України.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2024 року заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» Барського Костянтина Михайловича про закриття провадження у справі - задоволено частково.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» судовий збір 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Відмовлено у задоволенні вимоги щодо відшкодування позивачу витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції від 16 січня 2024 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» - адвокат Барський Костянтин Михайлович подав апеляційну скаргу, в якій просить за результатом апеляційного перегляду справи скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2024 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та у відповідній частині ухвалити нове судове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія»(ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44179663) 5 368,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає що, відмовляючи у стягненні з відповідачки на користь позивача витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем (адвокатом позивача) не було надано доказів оплати витрат на правову допомогу (доказів оплати гонорару адвоката).
Проте, така позиція суду першої інстанції, на думку сторони позивача,суперечитьусталеній практиці Верховного Суду, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено. Така правова позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18 тощо.
До того ж, суд першої інстанції самостійно проявив ініціативу, відмовивши у відшкодуванні всіх судових витрат на правову допомогу, хоча відповідач у поданій заяві просила суд лише зменшити розмір витрат на правову допомогу до 2 000,00 грн.
Просив врахувати, що матеріали справи містять документи, які підтверджують витрати позивача на правову допомогу в сумі 5 368.00 грн., а саме: договір про надання правничої допомоги від 04.04.2022 року №ЖКС2204, укладений між ТОВ «Керуюча компанія «ЖК Скандія» та адвокатом Барським К.М.; додаткову угоду №3 від 07.03.2023 року до договору від 04.04.2022 року №ЖКС2204, акт № 23/4564 від 15.09.2023 року наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 04.04.2022 року, розрахунок витрат на професійну допомогу у цій справі.
За наведених обставин, сторона позивача вважає судове рішення суду першої інстанції про відмову у відшкодуваннівитрат позивача на правову допомогу, протиправним та таким, що не грунтується на нормах цивільногопроцесуальногозаконодавства України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу позивача ТОВ «Керуюча компанія «ЖК Скандія» залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Зазначає, що вона не погоджується з вимогами апеляційної скарги позивача та просить ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2024 року про закриття провадження у справі на підставі заяви адвоката Барського К.М., за відсутністю предмету спору; стягнення з відповідача судових витрат в частині відшкодування судового збору в сумі 2684,00 грн.; відмову у задоволенні вимоги щодо відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, повністю залишити в силі.
Учасники справи в судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, не з'явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції учасники справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення загоргованості за надані послуги, в якому просило стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» заборгованість у розмірі 12 364,53 грн, з яких: 9 386,46 грн послуга з утримання будинку; 2 978,06 грн - послуга з контролю доступу на територію, а такожсудові витрати, попередня (орієнтовна) сума яких становить 8 052,00 грн, що складається із судового збору у розмірі 2 684,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 368,00 грн.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом у судове засідання учасників справи.
28 грудня 2023 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» адвокат Барський К.М. подав до суду заяву про відмову від позовних вимог у зв?язку із задоволенням їх відповідачкою після пред?явлення позову, яка 06 грудня 2023 року добровільно сплатила суму боргу за надані послуги.
У поданій заяві також просив суд покласти на відповідачку судові витрати у розмірі 8 052,00 грн, що складаються із судового збору у розмірі 2 684,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 368,00 грн, відповідно до частини 3 статті 142 ЦПК України.
Із наданих учасниками справи та досліджених доказів судом встановлено, що після звернення позивача до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , остання здійснила погашення боргу, що підтверджується платіжними документами - платіжною інструкцією від 06 грудня 2023 року № 183257566 про сплату 12 791,19 грн за призначенням платежу: послуги з управління багатоквартирним будинком; платіжною інструкцією від 06 грудня 2023 року № 183258215 про сплату 3 938,06 грн за призначенням платежу: послуги охорони периметру та дотримання пропускного режиму.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що сплата відповідачем заборгованості під час знаходження справи в провадженні суду свідчить про те, що між сторонами відсутній спір у справі, а тому є визначені процесуальним законом підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, про що судом постановлена ухвала від 16 січня 2024 року.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2024 року також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» судовий збір 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
В цій частині ухвала суду першої інстанції позивачем не оскаржується.
Ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2024 року оскаржується позивачем в частині відмови у задоволенні вимоги щодо відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача щодо відшкодуваннявитрат на правову допомогу в розмірі 5 368,00 грн, суд першої інстанції у мотивувальній частинісудового рішення зазначив, що на підтвердження факту отримання правової допомоги позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 04.04.2022 року №ЖКС2204, укладений між ТОВ «КК «ЖК Скандія» та адвокатом Барським К.М., акт № 23/4564 від 15.09.2023року наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 04.04.2022, додаткову угоду №3 від 07.03.2023до договору від 04.04.2022року №ЖКС2204, розрахунок витрат на професійну допомогу у справі №361/4564/23, згідно якого сума витрат становить 5368,00 грн. Проте, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом не надано, а відтак відсутні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу та у задоволенні заяви у цій частині необхідно відмовити.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою, пунктами 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані із проведенням експертизи.
Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.
Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розглядуврегульовано статтею 142 ЦПК України.
Частиною 3 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що під час знаходження справи в провадженні суду відповідачкою погашено основний борг у розмірі 12 364,53 грн, з яких: 9 386,46 грн послуга з утримання будинку; 2 978,06 грн - послуга з контролю доступу на територію,про що надано відповідні докази.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2024 року задоволено заяву позивача та закрито провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України (відсутній предмет спору).
Отже, провадження у справі закрито унаслідок задоволення відповідачем позовних вимог позивача після пред?явлення позову, а тому суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу - стаття 133 ЦПК України.
Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом на професійну правничу допомогу, а відтак відсутні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу, не грунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до пункту 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими.
У зв'язку з цим наявні підстави для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката між сторонами у справі.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу та, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, колегією суддів апеляційного суду враховується, що представництво інтересів позивача ТОВ «КК «ЖК Скандія» в суді першої інстанції здійснював адвокат Барський К.М. на підставі ордера серія ВА № 1035377 від 05 липня 2022 року.
На підтвердження факту отримання правової допомоги позивач надав суду договір про надання професійної правничої (правової допомоги) від 04 квітня 2022 року №ЖКС2204, укладений між ТОВ «КК «ЖК Скандія» та адвокатом Барським К.М., додаткову угоду №3 від 07березня 2023 року до договору від 04квітня 2022 року №ЖКС2204, акт № 23/4564 від 15вересня 2023 року наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги від 04 квітня 2022 року, розрахунок (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу.
Відповідно до акта № 23/4564 від 15вересня 2023 року приймання-передачі наданої правової допомоги згідно договору від 04 квітня 2022 року №ЖКС2204 адвокат надав, а клієнт отримав наступні прослуги: аналіз укладених клієнтом договорів та підписаних на їх виконання документів (актів, рахунків тощо) - 412,93 грн (1 година); доведення до клієнта інформації про правову позицію за наслідками проаналізованих документів- 137,73 грн (0,20 хвилин); погодження із клієнтом ключових положень правової позиції у справі- 275,33 грн (0,40 хвилин); складання тексту позовної заяви - 1651,50 грн (4 години); виготовлення пакетів документів у паперовій формі для подання до суду - 412,93 грн (1 година); відрядження до суду для подання позовної заяви (із додатками) - 412,93 грн (1 година);моніторинг стану розгляду справи на порталі «Судова влада України» (https://court.gov.ua/faii7) - 206,53 грн (0,30 хвилин); контроль надходження судових рішень за даними порталу «Єдиний державний реєстр судових рішень» (https://reyestr.court.gov.ua/)- 275,33 грн (0,40 хвилин); періодичне оновлення інформації про стан заборгованості боржника - відповідача (згідно даних, наданих Клієнтом) - 412,93 грн (1 година); складання різних процесуальних документів (клопотань про долучений документів до матеріалів справи, заяв про часткове покладання судових витрат на Відповідача та ін.)- 756,93 грн (1 година 50 хвилин); інформування Клієнта про перебіг судового процесу - 412,93 грн (1 година).
Загальний розмір таких послуг оцінено стороною позивача в сумі 5 368,00 грн, яку представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія».
Перевіряючи розмір витрат на надану позивачеві ТОВ «Керуюча компанія «ЖК Скандія» професійну правничу допомогу адвокатом Барським К.М. в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 рокуу справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції, які колегією суддів враховуються, зокрема в частині того, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю виконаної роботи адвокатом Барським К.М.
Оцінючи опис робіт (наданих послуг) адвокатом Барським К.М., колегією суддів апеляційного суду встановлено, щотакі послуги, як аналіз укладених клієнтом договорів та підписаних на їх виконання документів (актів, рахунків тощо); доведення до клієнта інформації про правову позицію за наслідками проаналізованих документів; погодження із клієнтом ключових положень правової позиції у справі; складання тексту позовної заяви фактично дублюють одна одну, є подібними та зводяться до єдиної дії - формування правової позиції для подання позову до суду.
Також не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача включені до описів робіт, виконаних адвокатом, послуги у вигляді складання заяви про покладення на відповідача судових витрат, оскільки вказані послуги в розумінні статті 137 ЦПК України не відноситься до витрат на професійну правничу допомогу. Заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (такий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).
Дослідивши надані представником позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» адвокатом Барським Костянтином Михайловичем докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача проти задоволення відповідної заяви у повному обсязі, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія»до 2 000,00 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом Барським К.М. У задоволенні решти вимогзаяви слідвідмовити.
Отже, доводи апеляційної скарги позивача, з урахуванням меж апеляційного перегляду справи, дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2024 року в частині відмови у стягненні витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, постановлена з порушенням норм процесуального права.
Судове рішення першої інстанції в частині закриття провадження у справі і в частині стягнення судового збору позивачем не оскаржується,а тому суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини рішення.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» адвоката Барського Костянтина Михайловичаслід задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2024 року в частині відмови у стягненні витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції - скасувати та ухвалити нове судове рішення по суті вимог позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» про відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки судове рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем лише в частині відшкодування судових витрат, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, тому сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір ( пункт 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).
Керуючись ст.ст. 1, 19, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ст.ст. 15, 62, 133, 137, 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія» адвоката Барського Костянтина Михайловичазадовольнити частково.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2024 рокув частині відмови у стягненні витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «ЖК Скандія»(код ЄДРПОУ 44179663) 2 000,00 грн у відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 25 квітня 2024 року.
Головуючий: Судді: